ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 січня 2025 року Справа 160/211/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ, за участі третьої особи: ОСОБА_2 голови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинськ, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
03.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ, за участі третьої особи,: ОСОБА_2 голови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинськ, в якій позивач просить:
-визнати винним Відповідача (розпорядника інформації) у особі голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Скиби Сергія Афанасійовича у приховуванні інформації, наданні недостовірної, неточної та неповної інформації, несвоєчасному її наданні Позивачеві, безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію;
-притягнути Відповідача (розпорядника інформації) у особі голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Скиби Сергія Афанасійовича до відповідальності передбаченої ст. 212-3 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що станом на 01 січня 2024 року становить 850 гривень);
-зобов`язати Відповідача у термін 5 робочих днів із дня набрання рішення суду законної сили, надати Позивачу змістовну, повну та достовірну відповідь із належним чином завіреними копіями відповідних документів на запити на публічну інформацію Позивача за вихідними номерами: № 02 та № 03 від 09.12.2024 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/211/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: поданий адміністративний позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1, п.4, п.5, п.9 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як слідує з позовних вимог, прохаючи суд визнати винним відповідача у приховуванні інформації, наданні недостовірної, неточної та неповної інформації, несвоєчасному її наданні позивачеві, безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію, позивачем не зазначено, з якою саме відмовою відповідача (реквізити рішення, дата, тощо) він пов`язує заявлені позовні вимоги до відповідача, що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
За наведених обставин, позивачу слід подати позовну заяву (уточнену), в якій конкретизувати позовні вимоги щодо відмови відповідача (реквізити рішення, дата, тощо), з якою позивач пов`язує позовні вимоги до відповідача, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 20 пункту 1 статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - нормативний документ, а не нормативно-правовий акт.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». У пункті 1 розділу 1 глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 8, 9 статті 11, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності). Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.».
Однак, надані позивачем копії додатків до позову суду, відповідачу та третій особі неналежним чином засвідчені.
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
За таких обставин, позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ, за участі третьої особи: ОСОБА_2 голови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинськ, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
-позовної заяви (уточненої), в якій конкретизувати позовні вимоги щодо відмови відповідача (реквізити рішення, дата, тощо), з якою позивач пов`язує позовні вимоги до відповідача, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб;
- засвідчених належним чином копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124308286 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні