Рішення

від 09.01.2025 по справі 160/22571/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокуСправа №160/22571/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо відмови визнати ОСОБА_1 внутрішньо переміщеною особою з 07.11.2014, з моменту переміщення з постійного місця проживання у місті Сніжне, Донецької області, у зв`язку з його окупацією шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;

зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради визнати ОСОБА_1 внутрішньо переміщеною особою з 07.11.2014, з моменту переміщення з постійного місця проживання у місті Сніжне, Донецької області, у зв`язку з його окупацією шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видати відповідну довідку про це.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.04.2022 № 3525-5001198516 фактичне місце перебування позивача АДРЕСА_1 . Згідно із довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.07.2023 року № 1202-5002870260, фактичне місце перебування позивача АДРЕСА_2 . Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його внутрішньо переміщеною особою з моменту окупації м. Сніжне Донецької області з 07.11.2014 шляхом внесення відповідних змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видати відповідну довідку. Проте, за результатами звернення відповідачем повідомлено про те, що встановлення відповідного статусу за минулий час чинним законодавством не передбачено. Позивач, вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/22571/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

17.09.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що механізм видачі довідки ВПО регулюється Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (далі - Порядок). Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно з додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи). Відповідно до п. 2 Порядку студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в статті 1 Закону. Згідно довідки № 20 від 12.02.2018 позивач був тимчасово зареєстрований в гуртожитку № 4 Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого за адресою просп. Л.Свободи, 59-Б з 27.09.2012 р. по 08.02.2018 у зв`язку з навчанням. Відповідно до заяви позивача він після закінчення навчання був направлений для проходження військової служби до м. Маріуполя. До відповідача позивач з приводу взяття на облік як ВПО не звертався. За даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 14.04.2022 по 19.07.2023 позивач перебував як ВПО на обліку у м. Кропивницькому, а з 19.07.2023 по теперішній час у м. Дніпро. Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з частинами 5, 8статті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у місті Сніжне Донецької області, де був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Після закінчення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Сніжнянської міської ради, наприкінці серпня 2012 року вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, де був зарахований до списків курсантів.

На період навчання, а саме з 29.09.2021 по 08.02.2018 позивач був тимчасово зареєстрований у гуртожитку інституту за адресою: м. Харків, проспект Свободи, буд. 59-б, що підтверджується довідкою коменданта гуртожитку №4 від 12.02.2018 №20.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р місто Сніжне віднесено до тимчасово окупованої території.

Згідно із довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.04.2022 № 3525-5001198516 фактичне місце перебування ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.07.2023 № 1202-5002870260, фактичне місце перебування позивача: АДРЕСА_2 .

05.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради із заявою, в якій просив визнати його внутрішньо переміщеною особою з моменту окупації його постійного місця проживання - м. Сніжне Донецької області, тобто з 07.11.2014, внести відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, та видати відповідну довідку про підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 29.02.2024 року №Б-10-33/0/309-24-40/0/310-24 відповідач повідомив позивача про наступне:

«Згідно з п. 2 Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто до уповноваженого органу із заявою про взяття на облік за встановленою формою (додаток 1 до Порядку).

Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Як видно із наданої копії довідки за №20 від 12.02.2018 ОСОБА_1 був тимчасово зареєстрований в гуртожитку №4 Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого за адресою: м.Харків, пр. Л. Свободи, б. 59-Б з 27.09.2012 по 08.02.2018 у зв`язку із навчанням.

За даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 14.04.2022 по 19.07.2023 ОСОБА_1 перебував як внутрішньо переміщена особа на обліку у м. Кропивницькому Кіровоградської області, з 19.07.2023 по теперішній час у м. Дніпро Дніпропетровської області.

З наданих позивачем документів неможливо достеменно встановити адресу місця проживання ОСОБА_1 на момент виникнення обставин, зазначених у ч. 1 ст. 1 Закону.

Також, до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району м. Харків із заявою про взяття на облік з 01.10.2014 по теперішній час ОСОБА_1 не звертався.

Визнання ОСОБА_1 внутрішньо переміщеною особою та встановлення відповідного статусу за минулий час (з 01.10.2014 року) чинним законодавством не передбачено.

Ураховуючи зазначене та те, що заява ОСОБА_1 була подана не за встановленою формою та не у встановленому порядку, на даний час відсутні правові підстави для взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки».

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у визнанні внутрішньо переміщеною особою з 07.11.2014, з моменту переміщення з постійного місця проживання у місті Сніжне, Донецької області, у зв`язку з його окупацією, шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Заст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно дост. 46 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ізстаттею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1ст. 9 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановленіЗаконом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII(далі- Закон).

Відповідно дост.1 Закону № 1706-VII від 20.10.2014внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цьогоЗаконувизнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1-4ст.4 Закону № 1706-VII від 20.10.2014факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Частиною сьомоюстатті 4 Закону №1706-VІІобумовлено, що разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними устатті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними устатті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначенихстаттею 1 цього Закону(військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Приписами частини десятоїстатті 4 Закону № 1706-VІІвизначено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені устатті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними устатті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені устатті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року(далі - Порядок №509).

Відповідно до абз.9 та 10 Пункту 2 Порядку№509 на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в статті 1 Закону.

Відповідно до п.3 Порядку №509 заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім`я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Згідно з п.4 Порядку №509 у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); 4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Отже, з урахуванням зазначених норм законодавства, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені вст.1 Закону №1706-VIІ, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від12.09.2018 у справі №310/8280/16-а, у постанові від 06.03.2018 у справі №234/8701/17, у постанові від 22.11.2018 у справі № 265/3453/17.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно із довідкою коменданта гуртожитку №4 від 12.02.2018 №20 ОСОБА_1 був тимчасово зареєстрований в гуртожитку № 4 Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого за адресою просп. Л.Свободи, 59-Б з 27.09.2012 по 08.02.2018 у зв`язку з навчанням.

Відповідно до заяви позивача він після закінчення навчання був направлений для проходження військової служби до АДРЕСА_4 .

При цьому, в цей період, після зняття з реєстрації, до відповідача позивач з приводу взяття на облік як ВПО не звертався.

Разом з цим, суд зазначає, що за даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 14.04.2022 по 19.07.2023 позивач перебував як ВПО на обліку у м. Кропивницькому, а з 19.07.2023 по сьогодні у м. Дніпро.

Крім того, необхідно зазначити, що визнання внутрішньо переміщеною особою та встановлення відповідного статусу за минулий час (з 01.10.2014) чинним законодавством не передбачено.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_5 ; місце фактичного проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (пр-т Науки, буд. 17А, м. Харків, 61116, код ЄДРПОУ 03196593) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський