Рішення від 08.01.2025 по справі 380/5228/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року м. Львівсправа № 380/5228/24

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» (позивач/ТОВ «НІКА ДРУК») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (відповідач/Львівська митниця/митниця), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2;

- стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2 (далі також спірне/оскаржуване рішення) є необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству і наданим до митного оформлення документам, оскільки заявлена митна вартість на імпортований товар визначена ТОВ «НІКА ДРУК» правильно, відповідно до основного методу, що підтверджується документально. Відповідач не навів аргументів/доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованих сумнівів щодо числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Митниця не вказала конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів. Відповідач, приймаючи спірне рішення, в графі 33 цього рішення не навів підтвердження того, у який спосіб наведені в рішенні твердження (відсутність підпису в графі 22 CMR, розбіжності в умовах оплати в специфікації і проформі, притому що надано платіжні документи, які підтверджували оплату за товар, та відсутність у транспортному рахунку відомостей про оплату портових зборів чи витрат на роздрукування документів) впливають на визначення митної вартості товару та навів жодного аргументу на користь спростування наведених позивачем відомостей щодо митної вартості товару. Своєю чергою, позивач надав митниці додаткові пояснення та документи, що підтверджують задекларовану ціну товару в повному обсязі заявою за вих. № 19-09 від 19 вересня 2023 року, до якої долучив копію листа щодо транспортних витрат від експедитора та копію СМR з відміткою у графі 22. Втім надані пояснення та документи відповідач не взяв до уваги, натомість віднайшов нові підстави для залишення оскаржуваного рішення без змін.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити повністю.

Також до позовної заяви позивач додав розрахунок судових витрат, згідно із яким такі складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких становить 9000,00 грн.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що під час здійснення митного оформлення імпортованого позивачем товару митниця встановила відсутність підпису в графі 22 CMR, розбіжності в умовах оплати в специфікації і проформі та відсутність у транспортному рахунку відомостей про оплату портових зборів чи витрат на оформлення документів тощо. Отже, Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Надані позивачем додаткові документи не усувають виявлених невідповідностей. Інших документів на вимогу надано не було. Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

У зв`язку з наведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 15 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 01 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію митної декларації, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості у спірному рішенні.

Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК», код ЄДРПОУ 39168974, зареєстроване за адресою: 81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Чишки, вул. Л. Українки, 53. Основним видом економічної діяльності товариства є: 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

30 вересня 2021 року між Zhejiang Jinke Adhesive Products Co.Ltd., Китай (Продавець) та ТОВ «НІКА ДРУК» (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № ZJACN-3009/2021 (Контракт), відповідно до умов якого:

1. Предмет Контракту

1.1. Продавець продає, а Покупець купує згідно з цим Контрактом продукцію, вказану у Додатках до цього Контракту, надалі за текстом Контракту - «Товар та/або партія Товару».

1.2. Кількість, ціни та специфікація Товару визначаються у Додатках до Контракту, які підписуються Сторонами та є невід`ємною частиною цього Контракту.

1.3. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця згідно з умовами поставки, що зазначені в рахунку чи/та інших супровідних документах.

1.4. Додатками до Контракту вважаються усі документи, вчинені на його основі, зокрема це специфікації, та/або інвойси, та/або усі інші документи.

4. Ціна та загальна вартість Контракту

4.1. Загальна вартість Контракту визначається сумою вартості всіх окремих поставок, здійснених у межах цього Договору.

4.2. Вартість маркування, тари та палет входять в ціну Товару.

5. Умови оплати

5.1. Оплата здійснюється а Доларах США.

5.2. Умови оплати кожної окремої партії Товару вказуються у Додатках до Контракту.

5.3. Платіж за Товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на користь Продавця на його банківський рахунок.

5.4. Всі витрати банку Продавця несе Продавець. Всі витрати банку Покупця несе Покупець.

З метою митного оформлення придбаного відповідно до умов контракту купівлі-продажу від 30 вересня 2021 року № ZJACN-3009/2021 товару позивач 24 серпня 2023 року подав до митного органу митну декларацію № 23UA209170067777U0, в якій вартість митна вартість імпортованого товару (плівка біаксеально орієнтована поліпропіленова, не пориста, не армована, без підкладки, не липка, не з`єднана з іншими матеріалами, у рулонах, загальна товщина плівки 25 мікрон) визначена у сумі 25931,15 доларів США, та документи на підтвердження заявленої митної вартості (зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002933): пакувальний лист б/н від 09 червня 2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) № Х-305-FY-ND004 від 09 червня 2023 року; коносамент № NGB7296696 від 16 червня 2023 року; накладну УМВС № 31500135 від 11 серпня 2023 року; автотранспортну накладну б/н від 24 серпня 2023 року; сертифікат про походження товару № 23С3306S0013/00033 від 12 червня 2023 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару (SWIFT) від 30 травня 2023 року та від 12 липня 2023 року; платіжні документи, що підтверджують вартість товару № 388 від 30 травня 2023 року та № 73 від 12 липня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UA00078193 від 22 серпня 2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 31 травня 2023 року та № 1-2023 від 09 червня 2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ZJACN-3009/2021 від 30 вересня 2021 року; договір (контракт) про перевезення № SC/AF-018137 від 13 квітня 2022 року; інші некласифіковані документи (техдок) від 14 червня 2023 року; копію митної декларації відправлення № 296120230000002996 від 10 червня 2023 року.

Додатково, на вимогу митниці позивач надав такі документи (зазначені у спірному рішенні): договір поставки; видаткові накладні; висновок експерта; специфікацію; проформу-інвойс.

За результатами розгляду вказаної митної декларації та доданих до неї, а також надалі на вимогу митного органу, документів Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2 у графі 33 якого «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», зазначено, зокрема, про те, що за результатами опрацювання документів, наданих на підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме:

- виявлено розбіжності в умовах оплати, а саме відповідно до специфікації до контракту № 1-2023 від 09 червня 2023 року умовами оплати є 100% передоплати, а у проформі-інвойсі № Х-305-FY-ND004 від 19 травня 2023 року умовами оплати є 30% передоплати;

- в CMR б/н від 24 серпня 2023 року графа 22 не заповнена, що є порушенням вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01 серпня 2006 року № 57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року);

- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Ningbo Китай. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження), який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене, та відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості включаються такі витрати, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Наданий рахунок № UA00078193 від 22 серпня 2023 року не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема, Т1, портові збори тощо). Отже, документ, який поданий на підтвердження витрат (складових митної вартості), не піддається обчисленню.

Надіслані декларантом документи не усувають вищевказані розбіжності.

Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме: метод 2а (стаття 59 Митного кодексу України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація № UA100100/2023/442163 від 18 серпня 2023 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

19 вересня 2023 року ТОВ «НІКА ДРУК» звернулося до Львівської митниці із заявою за вих. № 19-09 про надання додаткових пояснень і документів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2, до якої додало копію листа щодо транспортних витрат від експедитора на 1 арк. та копію CMR з відміткою в графі 22 на 1 арк.

У відповідь на вказану заяву Львівська митниця листом від 18 жовтня 2023 року № 14.2/15/13/27039 повідомила позивача про те, що відмовляє у скасуванні та залишає без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2.

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, уважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність прийнятого Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.

За змістом пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів.

Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у низці постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 17 січня 2022 року у справі № 520/2000/19.

Одночасно з цим суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України, а саме статтею 53 цього Кодексу, заборонено, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 820/3231/16.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованого товару за ціною договору, яка зазначена у наданому митному органу рахунку-фактурі (інвойсі) від 09 червня 2023 року № Х-305-FY-ND004, а саме 25931,15 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості придбаного товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією від 24 серпня 2024 року № 23UA209170067777U0, а надалі на вимогу митного органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002933 та у спірному рішенні): пакувальний лист б/н від 09 червня 2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) № Х-305-FY-ND004 від 09 червня 2023 року; коносамент № NGB7296696 від 16 червня 2023 року; накладну УМВС № 31500135 від 11 серпня 2023 року; автотранспортну накладну б/н від 24 серпня 2023 року; сертифікат про походження товару № 23С3306S0013/00033 від 12 червня 2023 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару (SWIFT) від 30 травня 2023 року та від 12 липня 2023 року; платіжні документи, що підтверджують вартість товару № 388 від 30 травня 2023 року та № 73 від 12 липня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UA00078193 від 22 серпня 2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 31 травня 2023 року та № 1-2023 від 09 червня 2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ZJACN-3009/2021 від 30 вересня 2021 року; договір (контракт) про перевезення № SC/AF-018137 від 13 квітня 2022 року; інші некласифіковані документи (техдок) від 14 червня 2023 року; копію митної декларації відправлення № 296120230000002996 від 10 червня 2023 року; договір поставки; видаткові накладні; висновок експерта; специфікацію; проформу-інвойс.

Проте в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме:

- виявлено розбіжності в умовах оплати, а саме відповідно до специфікації до контракту № 1-2023 від 09 червня 2023 року умовами оплати є 100% передоплати, а у проформі-інвойсі № Х-305-FY-ND004 від 19 травня 2023 року умовами оплати є 30% передоплати;

- в CMR б/н від 24 серпня 2023 року графа 22 не заповнена, що є порушенням вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01 серпня 2006 року № 57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року);

- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Ningbo Китай. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження), який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене, та відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості включаються такі витрати, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Наданий рахунок № UA00078193 від 22 серпня 2023 року не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема, Т1, портові збори тощо). Отже, документ, який поданий на підтвердження витрат (складових митної вартості), не піддається обчисленню.

Стосовно наведених тверджень митного органу суд зазначає таке.

Щодо розбіжностей в умовах оплати товару суд відзначає, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 09 червня 2023 року № Х-305-FY-ND004 вартість імпортованого товару становить 25931,15 доларів США.

Така ж вартість імпортованого товару вказана у проформі-інвойсі від 19 травня 2023 року № Х-305-FY-ND004 та специфікації від 09 червня 2023 року № 1-2023.

При цьому проформою-інвойсом від 19 травня 2023 року № Х-305-FY-ND004 передбачено 30% передоплати, а специфікацією від 09 червня 2023 року № 1-2023 100% передоплати.

Суд встановив, що до митного оформлення імпортованого товару позивач надав банківські платіжні документи, що стосуються товару, SWIFT б/н від 30 травня 2023 року та SWIFT б/н від 12 липня 2023 року, а також платіжні документи, що підтверджують вартість товару, платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 388 від 30 травня 2023 року та № 73 від 12 липня 2023 року.

У SWIFT б/н від 30 травня 2023 року вказано суму 7779,82 доларів США, а у SWIFT б/н від 12 липня 2023 року 18151,33 доларів США, разом 25931,15 доларів США, що відповідає вартості імпортованого товару, вказаній у рахунку-фактурі (інвойсі) від 09 червня 2023 року № Х-305-FY-ND004, проформі-інвойсі від 19 травня 2023 року № Х-305-FY-ND004 та специфікації від 09 червня 2023 року № 1-2023.

У платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 388 від 30 травня 2023 року вказано суму 7779,82 доларів США, а у платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 73 від 12 липня 2023 року 18151,33 доларів США, разом 25931,15 доларів США, що відповідає вартості імпортованого товару, вказаній у рахунку-фактурі (інвойсі) від 09 червня 2023 року № Х-305-FY-ND004, проформі-інвойсі від 19 травня 2023 року № Х-305-FY-ND004 та специфікації від 09 червня 2023 року № 1-2023.

Вказані вище банківські платіжні документи містять посилання на (контракт) купівлі-продажу № ZJACN-3009/2021 від 30 вересня 2021 року, проформу-інвойс від 19 травня 2023 року № Х-305-FY-ND004, а також рахунок-фактуру (інвойс) від 09 червня 2023 року № Х-305-FY-ND004, отже, стосуються оцінюваного товару.

Жодних заперечень до форми, змісту тощо вказаних банківських платіжних документів відповідач не навів.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що відомості щодо повної ціни імпортованого товару та документальне підтвердження його повної оплати (надання митному органу відповідних платіжних документів) були надані митниці під час митного оформлення.

Ті розбіжності в умовах оплати товару, про які вказує відповідач у спірному рішенні, у жодний спосіб не впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару, оскільки визначальним у спірній ситуації є саме факт оплати оцінюваного товару, підтверджений відповідними банківськими платіжними документами, які його стосуються, а не умови оплати.

Щодо незаповнення в CMR б/н від 24 серпня 2023 року графи 22 суд зазначає, що вантажна накладна не є документом у розумінні приписів частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, а є відповідно до статті 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

При цьому за приписами статті 4 згаданої Конвенції відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

У аспекті цього суд відзначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У спірному рішенні відповідач не вказав як саме наведений недолік CMR б/н від 24 серпня 2023 року міг вплинути на митну вартість імпортованого позивачем товару.

Тож, наведене твердження відповідача не може вважатися обґрунтованим сумнівом чи підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару за ціною договору.

Щодо транспортної складової імпортованого товару суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вказаних складових митної вартості позивач надав до митного оформлення:

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-018137 від 13 квітня 2022 року, укладений між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» як Експедитором та ТОВ «НІКА ДРУК» як Замовником.

Предметом цього договору є надання Експедитором Замовнику за плату та за рахунок Замовника комплексу послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту, зокрема: організація доставки (організація перевезення) контейнерів з вантажами Замовника морським та/або річковим видом транспорту; оплати від імені та за рахунок Замовника всіх мит, зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з митним оформленням вантажів Замовника; організація та сприяння в документальному оформленні вантажу відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів, що діють у морських портах і на окремих видах транспорту; організація доставки (перевезення) вантажів і контейнерів з вантажами Замовника авто- або залізничним транспортом; організація та/або самостійне надання інших послуг, необхідність у яких може виникнути в ході організації та забезпечення комплексу вищезазначених послуг, у тому числі, але не обмежуючись, оформлення документів, контроль місцезнаходження вантажу, організація зберігання, зважування, сканування та ін.

У пункті 4.2 вказаного договору зазначено, що перелік і вартість послуг (Винагорода Експедитора), а також витрати Експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації Замовником та здійснені та/або що мають бути здійснені на користь третіх осіб, вказуються в рахунках Експедитора окремо;

- рахунок на оплату № UA00078193 від 22 серпня 2023 року (постачальник ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», договір № SC/AF-018137 від 13 квітня 2022 року), до якого включено такі складові транспортування імпортованого товару до місця його ввезення на митну територію України:

- компенсація вартості міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ, Польща Мостиська, Україна, ціна без ПДВ 34261,12 грн;

- морське перевезення за маршрутом Нінгбо, Китай Гданськ, Польща, ціна без ПДВ 41139,68 грн;

- навантажувально-розвантажувальні роботи на території Польщі, ціна без ПДВ 8091,17 грн.

Відповідач уважає, що згаданий рахунок не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема, Т1, портові збори тощо), отже, документ, який поданий на підтвердження витрат (складових митної вартості), не піддається обчисленню.

Суд зазначає, що ні чинним законодавством, ні згаданим вище договором на транспортно-експедиторське обслуговування не передбачено вимог щодо деталізації в рахунку на оплату всіх складових щодо виконуваних робіт/надаваних послуг експедитором.

Так, в рахунку на оплату № UA00078193 від 22 серпня 2023 року, який митниця вважає таким, що не підлягає обчисленню, Експедитор чітко зазначив ті послуги/роботи, які він надав/виконав на користь Замовника, і ці послуги відповідають предмету договору на транспортно-експедиторське обслуговування, а також навів вартість кожної з наданих послуг/виконаних робіт.

Очевидним є, наприклад, те, що організація перевезення імпортованого товару включає також і документальний супровід такої організації (що прямо передбачено предметом відзначеного вище договору), однак така послуга може охоплюватися загальним поняттям організації та забезпечення перевезення тим чи іншим видом транспорту та компенсації за такі послуги. Адже відповідно до визначення, яке наведене у статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Щодо зауважень відповідача стосовно сплати портових зборів, то суд визнає слушними покликання позивача на те, що такі справляються із суден, а не власників товару, що ними транспортується.

Більше того, предметом договору на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-018137 від 13 квітня 2022 року є, зокрема, оплата від імені та за рахунок Замовника всіх мит, зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з митним оформленням вантажів Замовника. Тож не виключено, що така оплата може бути включена до суми компенсації на морське перевезення, яка вказана у рахунку на оплату № UA00078193 від 22 серпня 2023 року.

Підсумовуючи викладене суд резюмує, що розбіжності, наведені митним органом у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування додаткових документів, позаяк інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Суд дійшов переконання, що відповідач, зобов`язавши позивача надати додаткові документи, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначив обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору (основним методом).

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання позивачем документів, що містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору (основним методом).

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що відповідач не довів, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що в документах, поданих до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, який розглядається, матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене, суд уважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Оцінюючи, водночас, рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суд ураховує таке.

Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до МК України має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням відповідного методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів обґрунтовано митним органом посиланням на митну декларацію № UA100100/2023/442163 від 18 серпня 2023 року.

Утім, відповідач не пояснив: чому як джерело інформації ним обрано саме цю митну декларацію; чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

Отже, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскарженого рішення.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності його в частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то такі будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 139, статтею 252 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» (вул. Л. Українки, 53, с. Чишки, Пустомитівський район, Львівська область, 81144) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79007) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25 серпня 2023 року № UA209000/2023/900921/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» (вул. Л. Українки, 53, с. Чишки, Пустомитівський район, Львівська область, 81144, код ЄДРПОУ 39168974) 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 08 січня 2025 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна