Рішення

від 08.01.2025 по справі 380/23589/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 рокусправа № 380/23589/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009358), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття арешту з квартири ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ), накладений відповідно до постанови ДВС у Личаківському районі м.Львова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 20.02.2006 (реєстраційний номер обтяження: 2894541; боржник ОСОБА_2 );

-зобов`язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з квартири ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ), накладений відповідно до постанови ДВС у Личаківському районі м.Львова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 20.02.2006 (реєстраційний номер обтяження: 2894541; боржник ОСОБА_2 ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що у листопаді 2024 року, у зв`язку з формуванням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона довідалася про те, що на квартиру, яку вона набула у власність у 2003 році, у 2006 році накладено арешт у виконавчому провадженні. При цьому боржником зазначено колишнього власника означеного майна. Оскільки, накладений арешт перешкоджає реалізувати позивачці право власності, вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 постановлено відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не подав до суду заяв по суті справи та доказів.

Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд встановив таке.

16 липня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири ( АДРЕСА_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., зареєстрований за №4267. У пункті 7 вказаного Договору зазначено, що нотаріус підтверджує відсутність заборони відчуження квартири довідкою №183 від 16.07.2003.

На підставі цього договору зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2515035 від 09.01.2004.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна видно, що 20.02.2006 зареєстровано арешт квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , підставою обтяження вказано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н, 20.02.2006, ДВС у Личаківському районі м. Львова.

Відповідач, орган ДВС, листом від 15.11.2024 №65772, повідомив позивачку про те, що при перевірці даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що відсутні дані щодо виконавчого провадження, в межах якого винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 20.02.2006.

Наявність цього обтяження є перешкодою для реалізації прав позивачки як власниці квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що змусило позивачку звернутися до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Частина 1 ст.52 Закону України від 21.04.1999 №606 «Про виконавче провадження» (в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно саме боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Як встановив суд, ВДВС у Личаківському районі м. Львова виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 20.02.2006 стосовно боржника ОСОБА_2 .

Водночас відповідач не надав доказів існування на момент розгляду справи в суді незавершених виконавчих проваджень, у межах яких ОСОБА_1 є боржником та на майно якої накладено арешт.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з абз.3 ч.3 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як встановив суд, право власності позивачки на квартиру АДРЕСА_2 , підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2515035 від 09.01.2004. Додатково, інформація про реєстрацію права власності позивачки на означене нерухоме майно є в реєстровій інвентаризаційній справі, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Таким чином, станом на день винесення ВДВС у Личаківському районі м. Львова постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 20.02.2006 стосовно ОСОБА_2 , він не був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 09.01.2004 право власності на означену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення ВДВС у Личаківському районі м. Львова постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 20.02.2006 стосовно боржника ОСОБА_2 .

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, способом захисту права власника арештованого майна, є зняття арешту з майна та прийняття державним виконавцем відповідної постанови, при цьому право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна не пов`язано з правомірністю такого арешту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки позивачка є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1542610) та на яку накладено арешт згідно з постановою ВДВС у Личаківському районі м. Львова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 20.02.2006 стосовно ОСОБА_2 , з метою захисту її права, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача вчинити дії, щодо вилучення обтяження з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009358 )про зобов`язання вчинити дії задовольнити повінстю.

Визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття арешту з квартири ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ), накладений відповідно до постанови ДВС у Личаківському районі м.Львова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 20.02.2006 (реєстраційний номер обтяження: 2894541; боржник ОСОБА_2 )

Зобов`язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо вилучення обтяження з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 2894541 від 20.02.2006 на підставі постанови ДВС у Личаківському районі м. Львова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 20.02.2006, якою накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009358 ) з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одна чтисяча двісті одинадцять)грн 20 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

СуддяЛунь З.І.