Рішення

від 08.01.2025 по справі 440/217/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/217/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави , Виконавчого комітету Лубенської міської ради , Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області до Акціонерного товариства "Укртелеком" , Полтавської філії акціонерного товариства "Укртелекорм" про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави , Виконавчого комітету Лубенської міської ради , Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "Укртелеком" в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 60614, що розташоване за адресою: пр. Володимирський, 1/5, м. Лубни, Полтавської області;

- зобов`язати Акціонерне товариство "Укртелеком" вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №60614, яке розташоване за адресою: пр. Володимирський, 1/5, м. Лубни, Полтавської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного стану, затверджених Наказом міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

Позов обґрунтований тим, що на території м.Лубни наявна захисна споруда цивільного захисту - сховище № 60614, власник - АТ "Укртелеком", який є його балансоутримувачем. Сховище згідно Актів оцінки стану готовності захисної споруди - не готове. Таким чином, у відповідності до вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року, наявні підстави для зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду - сховище № 60614, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що ГУ ДСНС України у Полтавській області не є суб`єктом, якому надано право звернення з позовом до суб`єкта господарювання про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту. В заявленому позові прокурор не обґрунтував та не підтвердив належними доказами бездіяльність Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області у нездійсненні або неналежному здійсненні контролю за станом утримання захисної споруди цивільного захисту. Зазначає, що укриття, що знаходиться на балансі АТ "Укртелеком", призначені для укриття працівників АТ "Укртелеком", які забезпечують функціонування відповідного обладнання (чергові зміни), а не населення взагалі.

09 лютого 2024 року до суду від заступника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надійшла відповідь на відзив, у якій представник відповідача стверджує, що позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

16 лютого 2024 року у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву представник АТ "Укртелеком" зазначає, що у заявлено позові та у відповіді а відзив керівник Лубенської окружної прокуратури не обґрунтував та не підтвердив належними доказами бездіяльність органу місцевого самоврядування у нездійсненні або неналежному здійсненні контролю за станом утримання захисної споруди цивільного захисту, а також не довів протиправність такої бездіяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року залучено у справі як співвідповідача - Полтавську філію Акціонерного товариства "Укртелеком".

Відповідач - Полтавська філія Акціонерного товариства "Укртелеком" правом подати відзив не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 провадження у справі №440/217/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 поновлено провадження у справі №440/217/24.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Згідно з паспортом та обліковою карткою сховища - ПРУ №60614, адреса: проспект Володимирський,1/5, м. Лубни, Полтавської облсті, належить СЛД №1 Полтавській філії ПАТ "Укртелеком", дата прийняття в експлуатацію 1985 рік, місткість 120 чол, загальна площа 104,5кв.м., загальний об`єм 282,15 куб. м., вбудоване у двохповерхову будівлю, кількість входів 1, дата заповнення паспорта 2016 рік /а.с. 56-60/.

Згідно з Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №60614 від 11 вересня 2023 року, складеного комісією, сховище визнано - не готовим до експлуатації. Акт від 11.09.2023 отримано представником Полтавської філії АТ «Укртелеком» 13.09.2023 Якименком О.М.

Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області 07.11.2023 направлено до ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Полтавській області направлено запити в порядку ст. 23 Закону УКраїни "Про проратуру" з вимогою надати відомості про вжиті заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту ПРУ №60614, що розміщене за адресою: пр. Володимирський,1/5, Лубни, Полтавської області,

Листом ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Полтавській області повідомило Лубенську окружну прокуратуру, що в Головного управління відсутні законні підстави щодо вжиття заходів реагування, які б зобов`язували балансоутримувачів привести в готовність до використання за призначенням захисні споруди цивільного захисту. Разом з тим, головне управління не заперечує проти представлення Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області інтересів держави у суді за позовом до балансоутримувачів.

Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області 07.11.2023 направлено до Виконавчого комітету Лубенської міської ради запит в порядку ст. 23 Закону УКраїни "Про проратуру" з вимогою надати відомості про те, чи планується звернення із позовною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з метою зобов`язання Відповідача привести в належний технічний стан захисну споруду цивільного захисту ПРУ №60614, що розміщене за адресою: пр. Володимирський,1/5, Лубни, Полтавської області.

Згідно відповіді Виконавчого комітету Лубенської міської ради, звернення із позовною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з метою зобов`язання АТ "Укртелеком" привести в належний технічний стан споруду цивільного захисту №60614, що розміщена за адресою: пр. Володимирский,1/5, м. Лубни Полтавської області не планується.

Вважаючи протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "Укртелеком" щодо неприведення сховища №60614 в належний для експлуатації стан, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні триває і цей час.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року 1932-XII /надалі Закон 1932-XII/ оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

У силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI /надалі КЦЗ України/ захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку /надалі Порядок № 138/.

Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, з-поміж інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту -ПРУ №60614, що знаходиться за адресою: пр. Володимирський,1/5 м. Лубни, Полтавської області є Полтавська філія АТ "Укртелеком", а тому філія має обов`язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Станом на 11.09.2023 року захисна споруда цивільного захисту (ПРУ №60614 ) за результатами проведеної оцінки оцінена як така, що не готова до використання за призначенням.

Цей факт підтверджений актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 11 вересня 2023 року та не спростований відповідачами у ході розгляду справи.

За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України /надалі - КАС України/ у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року /надалі - Закон №1697-VII/ встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вже зробив правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, та у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №820/1381/17 не знайшов підстав для відступу від такого висновку.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Полтавській області відсутні повноваження з перевірки сховища №60366 на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Частиною другою статті 19 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території; 2) створення субланок ланок територіальних підсистем, забезпечення виконання ними завдань; 3) забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб`єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії; 4) розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; 5) створення аварійно-рятувальних служб, формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони та добровільної пожежної охорони, керівництво ними, забезпечення їх діяльності, здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням; 6) створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності місцевої системи централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування; 7) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі; 8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій; 8-1) забезпечення пожежної безпеки на відповідних територіях та об`єктах; 9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 10) організація та здійснення евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення населення; 11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією; 12) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб`єктів господарювання в особливий період, що належать до сфери їх управління; 13) підготовка пропозицій щодо віднесення території та населених пунктів до груп цивільного захисту та подання їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним обласним державним адміністраціям; 14) віднесення суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорій цивільного захисту відповідно до основних показників та затвердження їх переліку; 15) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 16) забезпечення завчасного накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки; 17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; 18) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій; 19) забезпечення складення довідок про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації; 20) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги; 21) створення згідно з вимогами цього Кодексу комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування; 22) забезпечення проходження в установлені строки навчання з питань цивільного захисту посадових осіб, працівників органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання комунальної власності з числа керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту, організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, формування планів проведення і облік проведених спеціальних об`єктових навчань та тренувань з питань цивільного захисту на відповідній території; 23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; 25) планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; 26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; 28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту; 30) реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності; 31) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Отже, на Виконавчий комітет Лубенської міської ради покладений законом обов`язок щодо здійснення контролю за станом утримання захисних споруд цивільного захисту та готовності їх до використання за призначенням.

Проте, сховище - ПРУ № 60614 залишається непридатним до використання за призначенням, тобто органом місцевого самоврядування неналежним чином здійснюється контроль за станом утримання захисної споруди цивільного захисту.

Беручи до уваги викладене, а також те, що неприведення балансоутримувачем - Полтавською філією Акціонерного товариства "Укртелеком" сховища (ПРУ) №60614 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах війни та захисту життя населення, суд доходить висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ході розгляду справи відповідачі доводи прокурора не спростували, не надав суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про приведення сховища №60614 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579.

Інші доводи відповідача не спростовують вищевикладені висновки суду.

Зважаючи, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного стану - протирадіаційного укриття №60614 є Полтавська філія АТ "Укртелеком, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" щодо неприведення сховища №60614, що знаходиться за адресою: пр. Володимирський 1/5, м. Лубни, Полтавської області у належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення та зобов`язати Полтавську філію Акціонерного товариства "Укртелеком" привести захисну споруду - сховище №60614, що знаходиться за адресою: пр. Володимирський 1/5, м. Лубни, Полтавської області, у належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Старо-Троїцька,13, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, код ЄРДПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Лубенської міської ради (код ЄДРПОУ 04057439, вул. Я.Мудрого, 33, м.Лубни, Полтавська область), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. М. Бірюзова, буд. 26/1, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38610079) до Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, буд. 33, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 01186975, Акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄРДПОУ 21560766) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" щодо неприведення протирадіаційного укриття №60614, що знаходиться за адресою: пр. Володимирський 1/5, м. Лубни, Полтавської області у належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення.

Зобов`язати Полтавську філію Акціонерного товариства "Укртелеком" привести захисну споруду - протирадіаційне укриття №60614, що знаходиться за адресою: пр. Володимирський 1/5, м. Лубни, Полтавської області, у належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко