Рішення

від 09.01.2025 по справі 520/29831/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 р. №520/29831/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Вакуленко І.Я." (вул. Шляхова, буд.19, с-ще Зернове, Харківський р-н, Харківська обл., 62408, код ЄДРПОУ 24344460) до Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (вул. Центральна, 1,с. Вільхівка,Харківська обл., Харківський р-н,62431, код ЄДРПОУ 44901408) про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фермерське господарство "Вакуленко І.Я." , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Розпорядження Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області № 614 від 16.10.2023 р. «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «Вакуленко І.Я.» на 2023 рік» в частині визначення періоду, на який ФГ «Вакуленко І.Я» надається податкова пільга зі сплати місцевих податків та зборів (з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року), у зв`язку з невідповідністю цього періоду приписам абзацу 8 пункту 292-1.1 статті 292-1 та абзацу 4 пункту 288.8 статті 288 Податкового кодексу України;

2. Зобов`язати Вільхівську сільську військову адміністрацію Харківського району Харківської області здійснити розгляд заяв ФГ «Вакуленко І.Я» від 23.01.2023 року (Вхід. № 01-25/32 від 23.01.2024) та від 04.09.2023р. (Вих. № 5 від 04-09-2023) про надання пільги щодо сплати земельного податку та мінімального податкового зобов`язання з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року по земельні ділянці, загальною площею 25 га, кадастровий номер 6325184000:02:016:0004, яка розташована на території Вільхівської ОТГ Харківського району Харківської області, а також визнання вказаної земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку з потенційною загрозою забруднення її вибухонебезпечними предметами, відповідно до абзацу 8 пункту 292-1.1 статті 292-1 та абзацу 4 пункту 288.8 статті 288 Податкового кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за цією справою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пункт 2 Розпорядження Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області № 614 від 16.10.2023 р. «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «Вакуленко І.Я.» на 2023 рік» в частині визначення періоду, на який ФГ «Вакуленко І.Я» надається податкова пільга зі сплати місцевих податків та зборів (з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року), на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, Вільхівська сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області, до суду надала відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих мотивів, що за результатами розгляду заяви ФГ «Вакуленко І.Я.» відповідач спірним Розпорядженням визнав земельну ділянку, про якій йшлось у заяві, непридатною для використання у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, та надав позивачу пільги зі сплати місцевих податків та зборів у розмірі 100% на період з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року, але не пізніше дати визнання земельних ділянок придатними для використання.

Вказав, що заява позивача містила відомості про потенційну загрозу забруднення земельної ділянки, а тому законних підстав для встановлення податкових пільг з урахуванням наведених у позовній заяві посилань та доводів, тобто з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року, а не з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, у відповідача не було. За таких умов відповідач, видаючи спірне Розпорядження, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому підстав для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження в частині періоду, на який встановлюються податкові пільги, та повторного розгляду заяви позивача, немає.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Фермерське господарство «Вакуленко І.Я» є платником єдиного податку четвертої групи та орендної плати як користувач земельної ділянки комунальної форми власності за кадастровим номером: 6325184000:02:016:0004, площею 25 га, що розташована на території Вільхівської сільської територіальної громади.

Власником зазначеної земельної ділянки є Вільхівська сільська об?єднана територіальна громада в особі Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російської Федерацією» (далі Перелік), затвердженого відповідно до Постанови КМУ № 1364 від 06.12.2022 р., усі території Вільхівської сільської територіальної громади (включно з земельними ділянками, що знаходяться у власності позивача), було визнано територіями активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 Крім того, в період з 30.04.2022 р. по теперішній час вказані території відповідно до Наказу є територіями можливих бойових дій.

23.01.2023 року ФГ «Вагуленко І.Я.» в особі голови ОСОБА_1 , звернувся до начальника Вільхівської Військової адміністрації Харківського району Харківської області ОСОБА_2 з заявкою (Вхід. №1-25/33 від 23.01.2024) про проведення розмінування сільськогосподарського угіддя кадастровим 6325184000:02:016:0004, яке розташоване на території Вільхівської селищної ради Харківського району Харківської області (а.с. 15).

Листом № 01-22/1615 від 01.09.2023 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повідомило Вільхівську сільську адміністрацію про те, що за результатами нетехнічного обстеження, на підставі достатніх доказів, територія сільгоспугіддя, зокрема, ФГ «Вакуленко I.Я» визнана як ймовірно (потенційно) забруднена вибохунебезпечними предметами. 3 урахуванням великої небезпеки для здоров?я та життя людей, проводити будь-які роботи на даній території не рекомендовано (а.с. 18).

04.09.2023 позивач звернувся до Вільхівського сільського голови із заявою вих.№5, в якій просив, згідно Закону України від 11-04-2023 року №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», надати пільгу щодо сплати земельного податку та мінімального податкового зобов?язання з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року по земельні ділянці, загальною площею 25 га, кадастровий номер 6325184000:02:016:0004, яка розташована на території Вільхівської ОТГ Харківського району Харківської області, а також визнати вищевказану земельну ділянку непридатною для використання у зв?язку з потенційною загрозою забруднення її вибухонебезпечними предметами (а.с. 19).

16.10.2023 року Вільхівською сільською військовою адміністрацією Харківського району Харківської області видано розпорядження №614 «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «Вакуленко І.Я.» на 2023 рік, згідно якого, на підставі заяви голови ФГ «Вакуленко І.Я», враховуючи протокол засідання Комісії з розгляду питань щодо надання пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв?язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на території Вільхівської сільської територіальної громади від 10.10.2023 року, визнано земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ФГ «Вакуленко I.Я» з кадастровим номером 6325184000:02:016:0004, площею 25 га, розташовану на території Вільхівської сільської територіальної громади, непридатною для використання у зв?язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, та надано ФГ «Вакуленко I.Я» податкову пільгу зі сплати місцевих податків та зборів у розмірі 100% на період з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року (а.с. 22-23).

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо ненадання пільги за період з 01.03.2022 року по 01.10.2023 року., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ст. 30 ПК України.

Відповідно до п. 30.5 ст. 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались щодо визначення періоду, на який позивачу мала бути надана пільга зі сплати податків.

Згідно з п.283.2 ст.283 ПК України не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.283-1.2 ст.283-1 ПК України для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Відповідно до положень абзацу 4 п. 288.8 ст. 288 ПК України у частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Згідно з положеннями абзацу 8 п. 292-1 ст. 292-1 ПК України для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

За таких обставин, вказаними нормами вказано, що за умови подання платником податку заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття органом рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» території Вільхівської сільської територіальної громади було визнано територіями активних бойових дій по 30.04.2022 р.

Таким чином, відповідачем позивачу повинні були бути встановлені пільги з 01.05.2022 р. до моменту визнання земельної ділянки придатної для використання.

Проте, відповідачем у спірних правовідносинах застосовано норми абзацу 5 пункту 288.8 статті 288 ПКУ та абзацу 10 пункту 292-1.1 статті 292-1 ПКУ, якими передбачено надання пільги з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення про надання податкових пільг.

Так, відповідач застосовуючи вказані норми, виходив з того, що позивачем подано заяви про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.

При цьому, відповідачем, не враховано, що спеціальними нормами, якими встановлено період надання пільги для земельних ділянок що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, є положення абзацу 4 п. 288.8 ст. 288 та абзацу 8 п. 292-1 ст. 292-1 ПК України, якими також передбачено подання заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Крім того, згідно п.283-1.2 ст.283-1 ПК України для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Таким чином, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Застосування норм абзацу 10 пункту 292-11. статті 292-1 ПКУ при визначенні періоду надання податкової пільги зі сплати місцевих податків та зборів позивачеві не є правомірним для територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Статус таких територій визначений спеціальною нормою, а саме абзацем 8 пункту 292-1.1 статті 292-1 ПКУ. Таким чином, податкові пільги для земельних ділянок, що знаходяться у власності позивача, мають бути надані на період, що починається 01 травня 2022 р., до кінця 2023 року.

Указом Президента України від 01.10.2022 р. №680/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» було утворено Вільхівську сільську військову адміністрацію Харківського району Харківської області. Відповідно до п.7 ч.2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження серед іншого із прийняття рішень щодо надання відповідно до законодавства пільг зі сплати місцевих податків і зборів, якщо рішення відповідної ради з цих питань не прийнято.

Постановою Верховної Ради України від 16.11.2022 р. № 2777-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області, крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснює повноваження відповідної сільської ради, її виконавчого комітету, відповідного сільського голови.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПКУ На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПКУ до повноважень сільських; селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово- цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належить прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків.

Суд зазначає, що органи місцевого самоврядування та органи державної влади при реалізації своїх повноважень в сфері встановлення та справляння місцевих податків та зборів мають можливість вибору конкретних варіантів управлінських рішень, тобто здійснюють дискреційні повноваження.

Пунктом 1.6, Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно- правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, визначають, що дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність розмежування дискреційних повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування, та повноважень, при виконанні яких не дозволяється множинність вибору управлінських рішень.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні по справі №823/59/17 від 24.12.2019 зазначає наступне: «Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку»; «Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким».

Вільхівська сільська військова адміністрація як орган, до повноважень якого належить встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів, є вільним у прийнятті рішення про надання податкової пільги та визначенні її умов (в тому числі й періоду дії), але лише в межах норм чинного законодавства.

Оскільки норми ПКУ містять імперативний припис щодо поведінки суб`єкта владних повноважень, то він зобов`язаний чітко слідувати закону при ухваленні рішення про встановлення податкових пільг.

Таким чином, відповідач не може на власний розсуд встановлювати період, протягом якого земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, а платник податків звільняється від сплати місцевих податків та зборів, оскільки тривалість такого періоду встановлюється виключно нормами чинного законодавства, а саме абзацем 8 пункту 292-1.1 статті 292-1 ПКУ.

Рішення відповідача слугує необхідною умовою для звільнення платника від сплати єдиного податку четвертої групи, але жодним чином не визначає період такого звільнення, який уже визначено нормами податкового законодавства.

Таким чином, пункт 2 розпорядження Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області № 614 від 16.10.2023 р. «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «Вакуленко І.Я.» на 2023 рік» в частині визначення періоду, на який ФГ «Вакуленко І.Я» надається податкова пільга зі сплати місцевих податків та зборів (з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року) є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що відповідачем під час розгляду заяв позивача не було враховано приписів абзацу 4 п. 288.8 ст. 288 та абзацу 8 п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області здійснити розгляд заяв ФГ «Вакуленко І.Я» від 23.01.2023 року (Вхід. № 01-25/32 від 23.01.2024) та від 04.09.2023р. (Вих. № 5 від 04-09-2023) про надання пільги щодо сплати земельного податку та мінімального податкового зобов`язання з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року по земельні ділянці, загальною площею 25 га, кадастровий номер 6325184000:02:016:0004, яка розташована на території Вільхівської ОТГ Харківського району Харківської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за цією справою.

При цьому, судом враховано, що органи місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації, відповідно до покладених на них завдань, приймають рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Оскільки, питання надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, вимога про зобов`язання відповідача визнати вказану земельну ділянку непридатною для використання у зв`язку з потенційною загрозою забруднення її вибухонебезпечними предметами, відповідно до абзацу 8 пункту 292-1.1 статті 292-1 та абзацу 4 пункту 288.8 статті 288 Податкового кодексу України задоволенню не пілягає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та сплату судового збору щодо розгляду цієї справи Позивач надав до Харківського окружного адміністративного суду документи, які підтверджують розмір понесених судових витрат у розмірі 8000 грн., зокрема: копію Договору про надання правової допомоги № 25/04/2024 від 25.04.2024; копію завдання (доручення) № 1 від 25.04.2024, копію акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 28.10.2024 року, рахунку на оплату №1 від 28.10.2024 року, копію прибуткового касового ордеру на суму 8000 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідачем по справі надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін , суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Вакуленко І.Я." (вул. Шляхова, буд.19, с-ще Зернове, Харківський р-н, Харківська обл., 62408, код ЄДРПОУ 24344460) до Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (вул. Центральна, 1,с. Вільхівка,Харківська обл., Харківський р-н,62431, код ЄДРПОУ 44901408) про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Розпорядження Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області № 614 від 16.10.2023 р. «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «Вакуленко І.Я.» на 2023 рік» в частині визначення періоду, на який ФГ «Вакуленко І.Я» надається податкова пільга зі сплати місцевих податків та зборів (з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року).

Зобов`язати Вільхівську сільську військову адміністрацію Харківського району Харківської області здійснити розгляд заяв ФГ «Вакуленко І.Я» від 23.01.2023 року (Вхід. № 01-25/32 від 23.01.2024) та від 04.09.2023р. (Вих. № 5 від 04-09-2023) про надання пільги щодо сплати земельного податку та мінімального податкового зобов`язання з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року по земельні ділянці, загальною площею 25 га, кадастровий номер 6325184000:02:016:0004, яка розташована на території Вільхівської ОТГ Харківського району Харківської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за цією справою.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Вакуленко І.Я.» (ЄДРПОУ 24344460) за рахунок бюджетних асигнувань Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 44901408) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Вакуленко І.Я.» (ЄДРПОУ 24344460) за рахунок бюджетних асигнувань Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 44901408) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.