Рішення
від 19.12.2024 по справі 580/9362/24
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року справа № 580/9362/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю представників:

позивача Мельника Я.В.,

відповідачів Константинова С.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Актакор (далі ТОВ Актакор, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС, відповідач-2), в якому просить:

- скасувати рішення Комісії ДПС регіонального рівня, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризикованості платника податків № 2538 від 08.08.2024 та зобов`язати прийняти рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор (код ЄДРПОУ 36778415) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Державну податкову службу видалити інформацію про те, що ТОВ Актакор відповідає критеріям ризиковості, з усіх електронних баз, які вона адмініструє.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про відповідність платника критеріям ризиковості базується на тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій (п. 8 Критеріїв ризиковості). Комісією було визначено, що підставами віднесення позивача до ризикових було: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Рішення оскаржене до Комісії ДПС, яка є комісією вищого рівня, і яка за результатами розгляду вказала 3 критерія ризикованості, а саме: постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Позивач вказав, що Комісія ДПС прибрала 1 підставу, а саме: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, а додала 2 жодним чином не мотивувавши своє рішення, у зв`язку із чим вважає, що Комісія ДПС, відмовляючи у задоволенні скарги, рандомно зазначає підстави її незадоволення, так як вони не розглядались Комісією регіонального рівня.

Щодо суті рішення позивач зазначив, що всі операції проводились з контрагентами до того як вони були віднесені до переліку ризикових.

Ухвалою від 26.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

30.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідачів просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що Комісія ГУ ДПС ухвалила рішення від 08.08.2024 № 2538 про відповідність ТОВ Актакор критеріям ризиковості платника податку в зв`язку з наданням недостатньої кількості документів, необхідних для підтвердження можливості проведення господарських операцій, а саме: контрагенти-покупці включені до переліку ризикових платників податку; не надано пояснення та документальне підтвердження щодо наявності залишків (в т.ч. на момент подання документів на вихід з Переліку ризикових) (товарів, основних засобів та ін; інвентаризація, оборотно-сальдові відомості, інше); подорожні листи; довіреності на отримання товарів складські документи (інвентаризаційні описи) довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, яку одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції первинні документи щодо навантаження продукції первинні документи щодо розвантаження продукції акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) первинні документи щодо транспортування банківська виписка з особових рахунків.

31.10.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій крім доводів зазначених у позові, вказав, що Довідник кодів податкової інформації не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому не може носити обов`язкового характеру як джерело права. Відповідач не спростував позицію позивача стосовно залишків готової продукції по квартальній звітності (код 11), які з першого кварталу перейшли у другий квартал в момент доставки товару від одного контрагента до іншого, що підтверджується первинними документами. Також відповідач не спростував позицію позивача щодо взаємодії із платниками податків, які станом на час здійснення господарських операцій не були визнані ризиковими. Зазначив, що у процесі адміністративного оскарження позивач надав усі необхідні документи, які підтверджують його добросовісність та законність здійснених ним господарських операцій, натомість відповідач не наводить яких конкретно документів і з яким контрагентом не було надано, а також не зазначає яким саме нормативно-правовим актом передбачено, що він зобов`язаний складати такі документи, а також які саме факти мають підтвердити такі документи.

14.11.2024 до суду надійшло клопотання, у якому представниця відповідачів просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

У судовому засіданні 14.11.2024 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 21.11.2024. Чергове судове засідання для розгляду справи по суті суд призначив на 19.12.2024. У судовому засіданні 19.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ТОВ АКТАКОР є власником вантажного-спеціалізованого сідлового тягача DAF державний номер KA5413CI 2017 р.в. (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 (а.с.9); спеціалізованого напівпричепу-цистерни для перевезення дизельного палива ALI RIZA USTA 2020 р.в. державний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , а.с.10); АLI RIZA USTA 2023 р.в. державний номер НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ).

1) ТОВ АКТАКОР (покупець) уклав договір поставки № 8-24/ВГ від 15.03.2024 (а.с.52) із ТОВ ВІГАЗТРЕЙД щодо поставки газу вуглеводневого або нафтового скрапленого. На виконання вказаного договору здійснено поставку ТМЦ:

- 08.04.2024 передача оформлена Актом приймання-передачі № 50 від 08.04.2024, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 1135 від 09.04.2024;

- 10.04.2024 передача оформлена Актом приймання-передачі № 55 від 10.04.2024, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 1136 від 09.04.2024;

- 24.04.2024 передача оформлена Актом приймання-передачі № 85 від 24.04.2024, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 1171 від 23.04.2024.

ТОВ АКТАКОР (постачальник) уклав договір поставки нафтопродуктів № 05042024/1 від 05.04.2024 із ТОВ Компанія Сталь-Сервіс щодо поставки нафтопродуктів (а.с.73).

09.04.2024 ТОВ АКТАКОР здійснив поставку ТМЦ (газ скраплений) ТОВ Компанія Сталь-Сервіс, про що сторони склали видаткову накладну № 27 від 09.04.2024. Оплата за ТМЦ ТОВ Компанія Сталь-Сервіс на користь ТОВ АКТАКОР підтверджується платіжною інструкцією № 964 від 08.04.2024. Згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів № 09042024-1 від 09.04.2024 перевезення здійснило ТОВ ГОЛДЕН РОАД ТРАНС (на підставі договору № 230224-1 від 23.02.2024, акту надання послуг від 09.04.2024, платіжної інструкції № 1160 від 22.04.2024) за маршрутом Ізмаїл-Запоріжжя.

12.04.2024 ТОВ АКТАКОР здійснив поставку ТМЦ (газ скраплений) ТОВ Компанія Сталь-Сервіс, про що сторони склали видаткову накладну № 28 від 12.04.2024. Оплата за ТМЦ ТОВ Компанія Сталь-Сервіс на користь ТОВ АКТАКОР підтверджується платіжною інструкцією № 974 від 11.04.2024. Згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів № 12042024-1 від 12.04.2024 перевезення здійснило ТОВ ГОЛДЕН РОАД ТРАНС (на підставі договору № 230224-1 від 23.02.2024, акту надання послуг від 12.04.2024, платіжної інструкції № 1161 від 22.04.2024) за маршрутом Ізмаїл-Запоріжжя.

25.04.2024 ТОВ АКТАКОР здійснив поставку ТМЦ (газ скраплений) ТОВ Компанія Сталь-Сервіс, про що сторони склали видаткову накладну № 38 від 25.04.2024. Оплата за ТМЦ ТОВ Компанія Сталь-Сервіс на користь ТОВ АКТАКОР підтверджується платіжною інструкцією № 1027 від 25.04.2024. Згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів № 25042024-1 від 25.04.2024 перевезення здійснило ТОВ ГОЛДЕН РОАД ТРАНС (на підставі договору № 230224-1 від 23.02.2024, акту надання послуг від 25.04.2024, платіжної інструкції № 1197 від 06.05.04.2024) за маршрутом Ізмаїл-Запоріжжя.

2) ТОВ АКТАКОР (покупець) уклав договір постачання газового конденсату № 4-1-2021/007 від 17.12.2021 (а.с. 87) із ТОВ Д.ТРЕЙДІНГ щодо поставки газового конденсату. На виконання вказаного договору здійснено поставку ТМЦ:

- 21.12.2023 передача оформлена Актом приймання-передачі товару № 2112-32 від 21.12.2023, оплата підтверджується платіжними інструкціями № 1021 від 21.12.2023, № 1022 від 22.12.2023.

ТОВ АКТАКОР (постачальник) уклав договір поставки нафтопродуктів № 05072023/1 від 05.07.2023 із ТОВ Ісіда Ойл щодо поставки нафтопродуктів (а.с. 97).

21.12.2023 ТОВ АКТАКОР здійснив поставку ТМЦ (газового конденсату) ТОВ Ісіда Ойл, про що сторони склали видаткову накладну № 90 від 21.12.2023. Оплата за ТМЦ ТОВ Ісіда Ойл на користь ТОВ АКТАКОР підтверджується платіжною інструкцією № 612 від 22.12.2023. Згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів № 21.12.2023-1 від 21.12.2023 перевезення здійснило ТОВ АКТАКОР за маршрутом с. Ковалівка, Полтавська область-Полтава.

29.05.2024 за вих. 29.05.2024/6 позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Черкаській області пояснення та первинні документи щодо взаємовідносин із ТОВ Компанія Сталь-Сервіс (а.с. 64).

Також 29.05.2024 за вих. 29.05.2024/4 позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Черкаській області пояснення та первинні документи щодо взаємовідносин із ТОВ Ісіда Ойл (а.с. 86).

08.08.2024 Комісія ГУ ДПС у Черкаській області прийняла рішення про відповідність позивача критеріям ризикованості платника податків № 2538 від 08.08.2024 за п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків, зазначивши коди податкової інформації:

- 11 (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 12 (постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Відповідач прийняв таке рішення за наслідками дослідження господарських операцій позивача із контрагентами: ТОВ Компанія Сталь-Сервіс та ТОВ Ісіда Ойл за період 22.12.2023 по 24.05.2024, зазначивши, що позивач не надав: пояснення та документальне підтвердження щодо наявності залишків (в т.ч. на момент подання документів на вихід з Переліку ризикових) (товарів, основних засобів та ін. - інвентаризація, оборотно-сальдові відомості, інше); подорожні листи; довіреності на отримання товарів; складські документи (інвентаризаційні описи); довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); первинні документи щодо транспортування; банківська виписка з особових рахунків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8 (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган зазначив про відповідність платника податку ТОВ Актакор критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, вказавши код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, зокрема: 12 (постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку) за господарськими операціями із постачання за період з 22.12.2023 по 24.05.2024.

Таким чином, контролюючий орган відніс позивача до категорії ризикових, у зв`язку із здійсненням постачання товару контрагентам (ТОВ Компанія Сталь-Сервіс та ТОВ Ісіда Ойл), яких контролюючий орган також відніс до категорії ризикових.

Суд зазначає, що відповідно до спірного рішення ТОВ Компанія Сталь-Сервіс віднесене до категорії ризикових 08.05.2024, а ТОВ Ісіда Ойл - 29.04.2024. У свою чергу аналіз господарських операцій позивача із вказаними контрагентами вказує на те, що останні віднесені до категорії ризикових вже після здійснення господарських операцій із позивачем.

Крім того, суд врахував, що у порушення вимог Пункту 6 Порядку №1165 у спірному рішенні відповідач не зазначив детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, натомість обмежився загальним посиланням на отримання від позивача інформації та документів від 30.07.2024 № 2.

Суд зазначає, що приймаючи спірне рішення відповідачу не достатньо послатись лише на дату отримання інформації та документів, натомість відповідач має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації із посиланням на відповідні документи комісія дійшла такого висновку.

Із вказаних підстав суд також вважає необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на код податкової інформації 11 (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності), оскільки спірне рішення не містить жодних відомостей про обсяги, види, період за який, як вважає відповідач, позивач накопичив залишки нереалізованих товарів.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених пунктами 8 та 11 Критеріїв ризиковості підстав), є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верхового суду висловлені у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20.

Стосовно доводів спірного рішення щодо ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що у матеріалах справи наявні докази того, що 29.05.2024 за вих. № 29.05.2024/4, вих. № 29.05.2024/6 позивач подавав до Комісії ГУ ДПС у Черкаській області пояснення та первинні документи щодо взаємовідносин із ТОВ Компанія Сталь-Сервіс та ТОВ Ісіда Ойл. У свою чергу, сукупність наданих позивачем до відповідача та до суду документів (договори поставки, акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, платіжні інструкції, включно із первинними документами щодо транспортування товарів (договір, акти надання послуг, ТТН) підтверджується увесь ланцюг господарських операцій із придбання та постачання ТМЦ для підтвердження здійснення господарських операцій за період з 22.12.2023 по 24.05.2024 та не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами. Також, аналіз наданих позивачем документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 2538 від 08.08.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідачів прийняти рішення про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та видалити інформацію про ризиковість позивача з електронних баз, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, нормами Порядку № 1165 визначено компетенцію комісії регіонального рівня щодо виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості на підставі рішення суду.

Суд врахував, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та слугуватиме належним способом захисту порушеного права.

Зважаючи на те, що спірне рішення прийняте протиправно, а інших підстав для віднесення позивача до переліку ризикових не встановлено, суд констатує наявність підстав для зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачем судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області № 2538 від 08.08.2024.

Зобов`язати Комісію Головного управління ДПС у Черкаській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Актакор з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Актакор (19101, Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Богдана Хмельницького, 5А, код ЄДРПОУ 36778415);

2) відповідач-1 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

3) відповідач-2 Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 09.01.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.12.2024
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124310827
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —580/9362/24

Ухвала від 28.01.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Заїка Микола Миколайович

Рішення від 19.12.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Василь ГАВРИЛЮК

Ухвала від 26.09.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Василь ГАВРИЛЮК

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні