Рішення

від 08.01.2025 по справі 620/12660/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/12660/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Відділу освіти Ічнянської міської ради Чернігівської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 05.09.2024 № UA-2024-05-03-006247-a.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач категорично не погоджується з висновками ревізії, вважає їх такими, що суперечить чинному законодавству. Зокрема наголошує, що у тендерній документації відсутня електронна адреса особи, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками. Однак, електронна адреса викладена на сторінці оголошеної закупівлі у розділі «Інформація про замовника». Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області при винесенні оспорюваного Висновку не було враховано вимоги пункту 5.1 «Підготовка тендерної документації» Розділу 5. «Проведення тендерної процедури закупівлі» Посібника національні процедури закупівель (для субпроектів всіх пулів ПВУ та НКПВУ, затвердженого Банком ЄБР, який містить обов`язкові вимоги, що повинні використовуватись Кінцевими бенефіціарами-замовниками (у даному випадку позивачем) при проведенні закупівлі за ПВУ/НКПВУ (тобто за кошти позик ЄІБ згідно Фінансової Угоди).

Також вказує, що рішення від 15.08.2020 №249 про надання строку для усунення невідповідностей КОНСОРЦІУМОМ «УТБ» було прийнято на виконання останнього абзацу пункту 1 рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.08.2024 №13208-р-пк-пз. Вказане рішення Комісії Антимонопольного комітету України виконане повністю шляхом прийняття рішення від 15.08.2024 №248 про скасування рішення про визнання КОНСОРЦІУМ «УТБ» переможцем процедури закупівлі "Капітальний ремонт освітнього комплексу "Дорогинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. заклад дошкільної освіти" Ічнянської міської ради за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Дорогинка, вул. Набережна, 3. Коригування.", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-05-03-006247-a. Інформація про це оприлюднена на вебсторінці PROZORRO.

Крім наведеного, позивачем, як Замовником був вибраний такий варіант поведінки, як не передбачати у тендерній документації вимоги, що довідка про наявність Учасника торгів обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі повинна містити всю техніку та машини зазначені у підсумковій відомості ресурсів.

Учасник не надав Замовнику ні у довідці від 22.05.2024 вих. №28, ні у довідці від 22.08.2024 № 22 за формою Додатку 5, належних доказів наявності у нього матеріально-технічної бази, яка відповідає будівельним машинам та механізмам, які учасник в Підсумковій відомості ресурсів пропонує використовувати для виконання робіт за предметом закупівлі, а саме: апарат для газового зварювання і різання; дрилі електричні; лебідки електричні, тягове зусилля до 5,79 кН [0,59 т]; люльки двомісні самопідйомні, вантажопідйомність 300/500 кг; люльки одномісні самопідйомні, вантажопідйомність 120 кг; насос гідравлічний ручний; пістолет монтажний; перфоратор електромагнітний; перфоратор пневматичний; перфоратори електричні; пилка дискова електрична; пилосос промисловий; рубанки електричні; фарборозпилювачі ручні; шуруповерти, зазначені в розділі II. Будівельні машини і механізми Підсумкової відомості ресурсів.

Також зазначає, що Відділ освіти Ічнянської міської ради, як Замовник, був позбавлений технічної можливості надати ТОВ «ОСНОВА БУД ПЛЮС» відповідь не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, адже, в електронній системі закупівель ТОВ «ОСНОВА БУД ПЛЮС» 30.08.2024 оприлюднено вимогу про неправомірне відхилення пропозиції у неробочий час позивача, а саме: о 23 годині 01 хвилині 30.08.2024, що позбавило останнього надати інформацію в цей же календарний день до закінчення доби 30.08.2024. Як результат, в електронній системі закупівель 31.08.2024 00:00 год. автоматично (без участі позивача) торги набули статусу таких, що не відбулися.

Суд ухвалою від11.10.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він, з огляду на недоведеність викладених у позовній заяві обставин, заперечує проти заявлених вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Наголошує, що Управління діяло виключно на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній вважає, що аргументи, викладені у відзиві не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути враховані при винесенні рішення по даній справі з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 2 Закону України від 23.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (зі змінами, далі - Закон №2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від25.12.2015№922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922).

Відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами:

добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно зі ст.6 Закону №922 чкщо міжнародним договором України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених участині першійстатті 5 цього Закону.

Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених участині першійстатті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.

Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених участині другійцієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

дані автоматичних індикаторів ризиків;

інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий Висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Оприлюднений висновок має містити відомості визначені частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII.

У висновку обов`язково зазначаються:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Абзацом 9 ч.7 ст.8 визначено, що якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 №18 (зі змінами) та на підставі наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 26.08.2024 №46-3 здійснено моніторинг процедури закупівлі «Капітальний ремонт освітнього комплексу «Дорогинський заклад загальної середньої освіти І-ІП ст. - заклад дошкільної освіти» Ічнянської міської ради за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Дорогинка, вул. Набережна, 3. Коригування, ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, очікуваною вартістю 29 688 589,20 грн (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-05-03-006247-a).

Моніторинг проведено у період з 26.08.2024 по 05.09.2024, за результатами якого складено висновок від 05.09.2024 №UA-2024-05-03-006247-a, який позивач вважає протиправним та просить скасувати.

Як вбачається з вказаного висновку, останній містить опис порушень, втім зобов`язання щодо усунення порушення в останньому відсутні, що свідчить про те, що торги набули статусу таких, що не відбулися.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Такий підхід відповідає проявам верховенства права, що не обмежується лише законодавством, а містить і інші соціальні регулятори, норми моралі, традиції, звичаї тощо. Всі ці елементи права відповідають ідеології справедливості, що значною мірою відображені у ст. 3, 6, 8, 55 Конституції України.

Позаяк, гарантоване ст.55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення.

Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п.75 рішення від05.04.2005у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9).

Науковці визначають способи захисту права, як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ряд положень Конвенції отримали своє відтворення у нормах Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ), що регулює судовий захист публічно-правових прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб. Такими положеннями є, наприклад, право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом (ст.6 Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції) тощо.

Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Загальні способи звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах визначені ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України. Якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, така особа має право звернутися до суду та просити про їхній захист шляхом, зокрема:

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Вирішуючи справу по суті, суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю.

А у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Водночас ч.3 ст.245 КАС України встановлює спеціальні способи захисту порушених прав, які застосовуються за наявності встановлених судом певних обставин, індивідуально в кожному окремому випадку.

Так, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, обираючи між загальними способами захисту права (передбаченими законодавством) або спеціальними, адміністративним судам необхідно чітко встановлювати межі порушених прав та способи їх відновлення. Тобто, встановивши порушене право заявника, суд має захистити його право, а з іншого боку, суд не повинен допустити хаосу у правозастосуванні.

З наведеного слідує, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Враховуючу ту обставину, що торги набули статусу таких, що не відбулися, а спірний висновок не містить жодних зобов`язань щодо усунення порушень законодавства, в контексті спірних правовідносин та заявлених вимог, суд зазначає, що дії відповідача з проведення моніторингу та складання висновку є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції.

Втім, сам по собі факт проведення моніторингу та складений за його результатами висновок не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни або припинення будь-яких прав позивача.

В даному конкретному випадку, оскаржуваний висновок не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАСУ, а є лише носієм інформації, встановленої під час здійснення моніторингу. Наявність висновку чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності позивача, що перевіряється, та зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи. Останній не є правовим документом, який встановлює відповідальність позивача, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не мітить жодних вимог до позивача. А тому, оскарження останнього не призводить до відновлення порушених прав позивача, оскільки факт їх порушення відсутній.

Як зазначалось вище, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Таким чином, у позові Відділу освіти Ічнянської міської ради Чернігівської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування висновку слід відмовити.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Відділу освіти Ічнянської міської ради Чернігівської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування висновку відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач Відділ освіти Ічнянської міської ради Чернігівської області (вул. Воскресінська, 27, м. Ічня, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 16700, код ЄДРПОУ 42016568).

Відповідач Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40919597).

Повний текст рішення суду складено 08.01.2025.

Суддя Л.О. Житняк