Постанова

від 09.01.2025 по справі 160/27307/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27307/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року (суддя Сластьон А.О., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 15.10.2024 року) у справі № 160/27307/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульта» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

в с т а н о в и в:

14.10.2024 року ТОВ «Ульта» (далі по тексту позивач або товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження від № 319-рл від 24.09.2024 в частині анулювання ліцензії № 04620311202405593.

14.10.2024 року ТОВ «Ульта» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просило суд до набрання законної сили рішення суду у справі зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: №319-рл від 24.09.2024 в частині анулювання ліцензії №04620311202405593, виданої ТОВ «Ульта».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: №319-рл від 24.09.2024 в частині анулювання ліцензії №04620311202405593, виданої Товариству до набрання законної сили рішенням суду.

Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати ухвалу та скасувати заходи забезпечення позову. Головне управління вказує, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вважає безпідставними доводи, що результати перевірки, може мати наслідком анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, що в свою чергу ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті. Захист порушеного права чи інтересів повинен бути реальним, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому. Застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформації щодо анулювання товариству ліцензії та/або поновлення товариству у Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах запису про дію ліцензії на право виробництво алкогольних напоїв, суд підмінив функції ДПС України та його територіальних органів, як суб`єкта владних повноважень (функції видачі та анулювання ліцензії належить до виключної компетенції податкового органу) та втрутився в його дискреційні повноваження. Застосувавши заборону, у такий спосіб задовольнив ідентичні позовні вимоги товариства до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та фактично констатував протиправність результатів вчинених заходів, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті. У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності відповідача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулюванні ліцензії, суд підмінив функції контролюючого органу як суб`єкта владних повноважень та втрутився в його дискреційні повноваження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі та обставин вказаних у заяві, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, виходив з того, що анулювання ліцензії №04620311202405593 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами призведе до зупинення господарської діяльності ТОВ «Ульта», що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників товариства. Суд першої інстанції вказував, що вжиття заходів забезпечення не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті та має наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Не застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано позовну заяву, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявник позбавлений права з моменту анулювання ліцензії, здійснювати діяльність щодо продажу тютюнових виробів. Своєчасне невжиття судом забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішення у цій справі, може призвести до порушення прав та охоронюємих законом інтересів заявника, та ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуваного розпорядження, яким у цьому випадку може бути неможливість здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на отримання прибутку з огляду на те, що діяльність з виробництва алкогольних напоїв, є одним з основних видів діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідної ліценції. Суд першої інстанції вказував, що вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і жодним чином не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії. У спірних правовідносинах без вжиття заходів забезпечення позову заявник буде позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, без відповідної ліцензії. Анулювання ліцензії заблокує джерела доходу позивача, призведе до неможливості виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів та неможливості виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами, матиме наслідком дискредитацію ділової репутації заявника перед державними установами, діловими партнерами та споживачами продукції.

Встановлено, що ТОВ «Ульта» для здійснення господарської діяльності має відповідні ліцензії, видані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зокрема №04620311202405593 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, терміном дії з 11.09.2024 року по 11.09.2025 року.

Розпорядженнями ГУ ДПС у Дніпропетровській області №319-рл від 24.09.2024 року ліцензія №04620311202405593 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами анульована.

Встановлено, що ТОВ «Ульта» має основним видом діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продутими харчування, напоями та тютюновими виробами.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» наводить низку понять, зокрема: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі: зокрема, акта про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку; акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частин 1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до відокремлених матеріалів справи, позивач мав ліцензію щодо здійснення виробництва та продажу алкогольної продукції. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Анулювання ліцензії щодо торгівлі тютюновими виробами, що видана ГУ ДПС у Дніпропетровській області може призвести до значних фінансових втрат, до зупинки господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що до розгляду справи по суті, дії відповідача щодо анулювання ліцензії, суттєво впливають на ведення господарської діяльності позивача, а саме, блокує формування доходу від продажу тютюновими виробами, призводить до негативних наслідків у взаємовідносинами з іншими суб`єктами господарювання, у яких позивач придбає тютюнові вироби. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим забезпечення позову шляхом зупинки дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №319-рл від 24.09.2024 в частині анулювання ліцензії №04620311202405593. Забезпечення таким шляхом не є вирішенням спору наперед, адже питання стосується зупинки дії а не скасування розпорядження.

Оцінюючи заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає наявними докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. На час подання позову та розгляду даної справи існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 151 КАС України.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення керується правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 22.10.2024 року у справі № 580/1433/24, та від 31.10.2024 року у справі № 520/35336/23. Верховний Суд вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність з виробництва та торгівлі алкогольними напоями, що також може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності. Верховний Суд наголошував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14.12.2021 року у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 року у справі № 440/6755/21, від 21.12.2022 року у справі № 160/11995/22, від 31.01.2023 року у справі № 140/8709/21, від 22.03.2023 року у справі № 380/8301/22, якщо узагальнити, дійшов висновків про можливість вжиття заходів забезпечення позову за умови доведення та документального підтвердження обставин, які б свідчили про можливість настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень та у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги. Зміна розподілу судових витрат здійснюється у разі зміни чи ухваленні нового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується с висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до частини 2 ст. 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 150, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 160/27307/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова