Ухвала

від 23.12.2024 по справі 760/21276/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/21276/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6125/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магадан, рф, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,-

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 вересня 2024 року 08 год. 40 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 08 год. 40 хв. 03 листопада 2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покладено на Київську обласну прокуратуру.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в ОВС 1-го відділу СУ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області у задоволенні клопотання. Застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 або у разі неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід - визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 60056 гривень.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 вказує на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, саме клопотання не містить обставин про наявність відповідних ризиків.

Тобто, фактично ОСОБА_8 застосовано тримання під вартою виключно на підставі тяжкості та категорії ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Окрім цього, суд не врахував, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, має родину, є раніше не судимим та підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та несправедливою.

Апелянт зазначає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 є нетяжким злочином.

На переконання апелянта, до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував законність та необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

Апелянт звертає увагу суду на те, що ОСОБА_8 давав щодо себе правдиві покази, відносно нього співробітниками СБУ був застосований поліграф, на який він погодився, добровільно.

Крім того, прокурором не доведено, що злочин є винятковим та до підозрюваного неможливо застосувати заставу.

Також апелянт зазначає, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 немає жодного доказу, що він вчинив зазначене кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000407, внесеного 23.05.2024 до ЄРДР за підозрою громадянина України ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2022 року о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати так зв. «спеціальну військову операцію» в Україні.

У подальшому Збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України.

Підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено повномасштабне вторгнення з різних напрямків на територію України.

Надалі російськими окупаційними військами окуповано територію м. Херсона та частину Херсонської області. У період з 01.03.2022 по 11.11.2022 до моменту звільнення Силами Оборони України обласний центр України м. Херсон перебував в окупації російської окупаційної адміністрації.

ОСОБА_8 , будучи фізичною-особою підприємцем, залишившись у м. Херсоні у період російської окупації, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією війни проти України, окупації російськими військовими території міста Херсон, з метою підтримки окупаційної адміністрації держави - агресора на тимчасово окупованих територіях України та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, ставши на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки, вирішив провадити господарську діяльність у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, у квітні 2022 року, у ОСОБА_8 , який перебував у м. Херсоні, та був засновником та директором ТОВ «СВІТ ГОДИННИКІВ-5» (код ЄДРПОУ 41171609), виник умисел, спрямований на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Згідно свого злочинного наміру при взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора ОСОБА_8 мав здійснювати господарську діяльність на тимчасово окупованій російською федерацією території м. Херсона у будівлі магазину за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 42-А, зокрема роздрібну торгівлю годинниками і ювелірними виробами, здійснення обміну валют.

В подальшому ОСОБА_8 за невстановлених обставин, перебуваючи на території тимчасово окупованого міста Херсон, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, вступив в злочинну змову з невстановленими представниками окупаційної влади на тимчасово окупованій російською федерацією території м. Херсон щодо сприяння йому у здійсненні роздрібної торгівлі годинниками і ювелірними виробами, обміні валют у будівлі магазину ТОВ «СВІТ ГОДИННИКІВ-5» за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 42-А, що дало можливість забезпечити функціонування зазначеного товариства на тимчасово окупованій території та зберегти контроль ОСОБА_8 над його активами.

Надалі ОСОБА_8 у період з квітня по листопад 2022 року, перебуваючи в тимчасово окупованому російськими військами м. Херсоні, провадив незаконну господарську діяльність у взаємодії з окупаційною адміністрацією у власному магазині за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 42-А, зокрема здійснював роздрібну торгівлю товарами, провадив обмін валют, в тому числі російських рублів на українську гривню.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 111-1 КК України.

05 вересня 2024 року 08 год. 40 хв. ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05 вересня 2024р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 111-1 КК України, у провадженні господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

06.09.2024 старший слідчий в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого суддіСолом`янського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді 5 років позбавлення волі, а також зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду, та продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

06.09.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 вересня 2024 року 08 год. 40 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 08 год. 40 хв. 03 листопада 2024 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» п. 88).

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що на обґрунтування пред`явленої ОСОБА_8 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

Слідчий суддя прийняв рішення на основі доведених органом досудового розслідування та прокурором обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Колегією суддів встановлено, що як слідчим у клопотанні, так і прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_8 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.

Крім того, прокурором було доведено існування ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, з метою здійснення господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, тому підозрюваний з метою отримання незаконного доходу від господарської діяльності з державою-агресором, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.

Відтак, виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_8 може бути застосований запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою.

Крім того, на даній початковій стадії досудового розслідування підстави для застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, як того просить сторона захисту, відсутні, з огляду на інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення та не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.

При цьому, щодо неможливості застосування до ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вірно зазначив, з чим погоджується й колегія суддів, що відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Таким чином, зазначені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, колегія суддів бере до уваги повідомлені прокурором у судовому засіданні обставини, а саме те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024101110000407, внесеному 23.05.2024 до ЄРДР за обвинуваченнямгромадянина України ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, направлено до Херсонського міського суду Херсонської області та призначено судовий розгляд. Тобто апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке прийняте під час досудового розслідування, в той час коли стадія досудового розслідування закінчилась до початку розгляду апеляційної скарги по суті.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4