Ухвала

від 24.12.2024 по справі 757/51914/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 грудня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вишгороді, громадянина України, адвоката, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , заборонено йому залишати місце свого проживання з 00:00 год. до 05:00 год. наступної доби, за адресою: м. Київ, вул. Калиновий Ріг, 22, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, а саме до 05 січня 2025 року та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Захисник вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 в період перебування під домашнім арештом з 11 вересня по 01 листопада 2024 року не порушував покладених на нього обов`язків, що підтверджується листом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві.

Посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, місце проживання та роботи, на його утриманні двоє малолітніх дітей та батьки похилого віку.

Крім того, ОСОБА_6 є діючим адвокатом, однак через запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, підозрюваний не може повноцінно виконувати покладені на нього договорами та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечив щодо задоволення скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 лютого 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024110000000079, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 209 КК України.

10 серпня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

07 листопада 2024 року прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року клопотання прокурора задоволено та продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонено йому залишати місце свого проживання з 00:00 год. до 05:00 год. наступної доби, за адресою: м. Київ, вул. Калиновий Ріг, 22, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, а саме до 05 січня 2025 року та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжено за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Розглядаючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обставини життя особи, які можуть свідчити про збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, всупереч доводам апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року)

Слідчий суддя під час розгляду питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, всупереч доводам апеляційної скарги врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися і продовжують існувати.

Зокрема, органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати та дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, за якими закон пов`язує можливість продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доводи захисника, щодо даних про особу підозрюваного, який позитивно характеризуэться, та його належної процесуальної поведінки, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не переважає можливих ризиків неправомірної поведінки ОСОБА_6 в подальшому.

Крім того, слідчим суддею в оскаржуваному рішенні спростовано посилання сторони захисту про обмеження адвокатської діяльності підозрюваного та можливості участі ОСОБА_6 , як адвоката у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. З таким обґрунтуванням погоджується колегія суддів.

З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193,194,195,199,219,309, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року відносно ОСОБА_6 ,- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний № 757/51914/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/7519/2024 Доповідач: ОСОБА_13

Категорія ст. 181 КПК