Постанова

від 09.01.2025 по справі 460/11572/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/11572/24 пров. № А/857/29299/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви (постановлену головуючим суддею Нор У.М. у м. Рівне) у справі № 460/11572/24 за адміністративним позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Рівненська державна нотаріальна контора рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7803950, дата реєстрації 27.08.2008;

визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7807454, дата реєстрації 27.08.2008.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.

14.10.2024 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що про наявність заборони на нежитлову будівлю управління дізналося з інформаційної довідки від 05.07.2023. Станом на момент звернення до суду з даним позовом вживали заходи по встановлення обставин, які могли бути пов`язанні із накладанням арешту та внесення відповідних записів до державного реєстру. Просив суд визнати причини пропуску для звернення до суду з позовом об`єктивними та поважними, а також поновити пропущений строк звернення до суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду з даним позовом позивачем не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суд формально підійшов до встановлення поважності пропуску строку на звернення до суду та оцінки наданих доказів, оскільки пропуск строку звернення до суду відбувся внаслідок намагання позивачем встановити усі обставини судової справи в межах якої накладено арешт та можливого переходу права власності на обтяжену арештом будівлю до зазначеного в довідці ймовірного власника ВТФ «Еліксир».

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалося вище, ч. 2 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведеної норми КАС свідчить, що у разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення.

Як слідує з матеріалів справи, що позивач просить суд визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7803950, дата реєстрації 27.08.2008, та визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7807454, дата реєстрації 27.08.2008 року.

Разом з цим, про оскаржувані рішення позивач дізнався 05.07.2023 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 338013078 (а.с. 10)

Вказане також не заперечується апелянтом.

Відтак, враховуючи наведене вище, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду оскільки останній звернувся до суду лише 01.10.2024.

Щодо доводів скаржника, що пропуск строку звернення до суду відбувся внаслідок намагання ним встановити усі обставини судової справи в межах якої накладено арешт то суд вважає їх такими, що не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки позивачу не було заборонено встановлювати будь - які обставини після звернення до суду у встановленні строки КАС України.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого ст. 122 КАС України, і поважних причин пропуску строку позивач не навів.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 460/11572/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар