Постанова

від 08.01.2025 по справі 140/36420/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/36420/23 пров. № А/857/13751/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Валюх В.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Луцьк 28 лютого 2024 року у справі № 140/36420/23 за позовом Приватного підприємствоа «ВВК СОЛЮШЕН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

26.12.2023 Приватне підприємство «ВВК СОЛЮШЕН» (далі - Підприємство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, просило: визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №10030343/42706348 від 28.11.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПП «ВВК СОЛЮШЕН» № 40 від 24.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не зазначення у квитанції від 24.02.2023 чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН. Суд першої інстанції вказав, що позивач на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області подав копії таких документів, які підтверджують факт реалізації транспортного засобу ТзОВ «КЕРАМЕТ». Суд першої інстанції зазначив, що контролюючий орган не пояснив, у чому саме полягають розбіжності, тоді як платник надав пояснення та первинні документи щодо господарської операції, по якій складена спірна ПН № 40 від 24.02.2023, а вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, а відтак у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію. Суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 28.11.2023 №10030343/42706348 підлягають до задоволення. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарських операцій, по якій складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН № 40 від 24.02.2023 в ЄРПН належить також задовольнити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що виписана податкова накладна на здійсненні операції згідно договору, а саме продажу товару повинна бути підтверджена належим чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Скаржник вказує, що за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Скаржник зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Скаржник вважає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Підприємство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив всі обставини справи, надав правильну оцінку всім наданим сторонам доводам та доказам, в тому числі і щодо дискреційних повноважень та судових витрат, а тому рішення суду є правомірним, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ПП «ВВК СОЛЮШЕН» (покупець) уклало контракт від 30.01.2023 №03/23-VR/VVK з компанією «VERON OU» (продавець), за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно з інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні мотоцикли та квадроцикли (далі товар) (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2 Контракту ціни на товар зазначаються в інвойсі (та/або проформі інвойс) і встановлюються в євро.

Відповідно до пункту 3.1 Контракту Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки.

Додатковою угодою №1 від 24.07.2023 до Контракту від 30.01.2023 №03/23-VR/VVK сторони погодили оплату вартості окремої поставки товару протягом 365 календарних днів з моменту поставки.

На умовах вказаного контракту в Україну імпортовано трьохвісний напівпричіп самоскид марки BODEX моделі KIS 3W-S, №SU90333GHBSBU1831, рік виготовлення - 2011, відповідно до митної декларації від 24.05.2022 №U9.

20.02.2023 між ПП «ВВК СОЛЮШЕН» (Продавець) та ТзОВ «КЕРАМЕТ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 03/23, за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти у власність і сплатити обумовлену грошову суму; продавець продає бувший у використанні напівпричіп самоскид марки BODEX моделі KIS 3W-S, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 , рік виготовлення 2011 (пункт 1.1-1.2 Договору). Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 340500,00 грн, в т.ч. ПДВ 56750,00 грн (пункт 2.1 Договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач виписав видаткову накладну від 24.02.2023 №115 на суму 340 500,00 грн, в тому числі ПДВ 56 750,00 грн., а ТОВ «КЕРАМЕТ» здійснило оплату транспортного засобу, про що свідчить платіжна інструкція від 24.02.2023 № 463.

За наслідками зазначеної господарської операції позивач склав та подав до реєстрації в ЄРПН ПН від 24.02.2023 №40 (покупець ТзОВ «КЕРАМЕТ»; товар: напівпричіп BODEX KIS 3W-S, №SU90333GHBSBU1831, 2011, код товару згідно з УКТЗЕД 8716398000 у кількості 1 шт., обсягом постачання 283750,00 грн, ПДВ 56750,00 грн).

Згідно із квитанцією від 24.02.2023 реєстрація ПН від 24.02.2023 № 40 зупинена з таких підстав: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

15.11.2023 ПП «ВВК СОЛЮШЕН» подало пояснення №15-11-23 з документами на підтвердження здійснення господарської операції.

21.11.2023 за № 9975088/42706348 Комісія ГУ ДПС у Волинській області надіслала повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН, в якому зазначалось про необхідність надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, надати пояснення та підтверджуючі документи щодо транспортування.

ПП «ВВК СОЛЮШЕН», у відповідь на вказане повідомлення, подало повідомлення про надання додаткових пояснень від 23.11.2023, додавши також копію додаткової угоди від 24.07.2023 №1.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 28.11.2023 №10030343/42706348 у реєстрації ПН від 24.02.2023 № 40 відмовлено у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «додаткова інформація» зазначено: розбіжність даних первинних документів.

Вважаючи вказане рішення протиправним, Підприємство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як зазначено в отриманій Підприємством квитанції платник податку, яким подано для реєстрації ПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків (додаток 1 до Порядку №1165) критерієм ризиковості платника податків є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідні обґрунтування контролюючого органу в матеріалах справи відсутні.

У відзиві на позовну заяву вказано, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Крім того зазначена додаткова інформація: розбіжність даних первинних документів.

При цьому, скаржник вказує, що відповідно до пункту 3.1 Контракту № 03/23-VR/VVK покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. Однак позивач не надав розрахунків по операціях, проведених відповідно до умов вищезазначеного договору. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо транспортування.

Разом з тим, контролюючий орган не конкретизує, які саме документи та яким чином складено із порушенням законодавства, що унеможливлює прийняття позитивного рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник доводить, що для підтвердження реєстрації податкових накладних позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 16.11.2023 № 1 та документи в кількості 18 додатків, а саме: - Митна декларація; - Видаткова накладна №115; - Сmr-230214.3-VOR_VVKS; - Акт огляду реалізованого транспортного засобу; - Договір №17/02/23 від 17 лютого 2023 року; - Довіреність №5 від 24.02.2023; - Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; - Акт технічного стану транспортного засобу; - Платіжне доручення №463; - Контракт № 03/23-VR/VVK; - Інвойс; - Пояснення; - Акт прийняття-передачі №03/23; - Договір №03/23; - Акт №24/02/23; - Рахунок № 3 від 20 лютого 2023 р.; - ОСВ рахунку 361 за 01.02.2023-25.08.2023; - Акт №17/02/23.

ПП «ВВК СОЛЮШЕН» подано Повідомлення № 23-11-23 від 23.11.2023 про надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 40 від 24.02.2023, до якого додатково були надані пояснення, зокрема вказано, що відповідно до пункту 3.1 Контракту № 03/23-VR/VVK від 30.01.2023, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 24.07.2023 (копію, якої долучено до Повідомлення № 23-11-23 від 23.11.2023 року) Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Оскільки, товар поставлений 17.02.2023р., кінцевий строк оплати наступає 16.02.2024, на момент подання Повідомлення ПП «ВВК СОЛЮШЕН» ще не здійснювало оплати нерезиденту на законних підставах

Щодо транспортування, то згідно з умовами Контракту № 03/23-VR/VVK від 30.01.2023, інвойсу № 230214.3- VOR/VVKS від 14.02.2023 та МД № 22UA204040000757U9 від 17.02.2023 умовою поставки було DAP Рівне. Згідно з міжнародними умовами «Інкотермс 2020» при умовах поставки DAP Продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення, що в свою чергу виключає співпрацю ПП «ВВК СОЛЮШЕН» з організаціями по доставці чи здійснення такої самостійно.

Відповідно до поданого контролюючому органу договору відповідального зберігання № 17/02/23 від 17.02.2023 ТЗ, після проходження митного очищення та до оформлення Договору купівлі-продажу № 03/23 від 20.02.2023, передано на відповідальне зберігання ТОВ «КЕРАМЕТ» в м. Рівне. Таким чином, транспортування товару до покупця ПП «ВВК СОЛЮШЕН» також не здійснювалось, оскільки здійснювалось покупцем своїми силами та за його рахунок.

Так, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

При цьому, Верховний Суд, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Отож предметом розгляду у цій справі, з врахуванням зазначених позицій Верховного Суду, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Визначаючи у квитанції як підставу зупинення реєстрації податкової накладної, наданої Підприємством, відповідність платника податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган не вказав, яка саме інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, доказів наявності такої інформації ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Верховний Суд у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Разом з тим, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У Рішенні №10030343/42706348 від 28.11.2023 причиною відмови у реєстрації ПН №40 від 24.02.2023 зазначено: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», проте в графі додаткова інформація вказується як на мотивування відмови, що ніби наявна «розбіжність даних первинних документів», що за встановлених обставин та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, на переконання суду апеляційної інстанції, є формальним покликанням.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що при вирішенні питання щодо реєстрації ПН завдання суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, а також чи такі документи були надані контролюючому органу і наскільки обґрунтовані підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, яка ґрунтується на тому, що подані платником податку документи для реєстрації податкової накладної повинні підтверджувати зазначені у такій дані, а предметом розгляду у такій категорії справ є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасувати оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що правильно враховано судом першої інстанції.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

За відсутності обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої Підприємством спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану Підприємством податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначений спосіб захисту порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки останній за встановлених обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. В свою чергу, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 140/36420/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко