Постанова

від 09.01.2025 по справі 607/24581/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 Справа №607/24581/24 Провадження №3/607/391/2025

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , керівника ПП «Самогонна Ресторація», адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

У С Т А Н О В И В:

У протоколі №1156/19-00-04-08 про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2024 року зазначено, що відповідно до п.57.1. ст.57 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПК України) порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2024 року приватним підприємством «Самогонна Ресторація», код ЄДРПОУ: 37417855, термін сплати встановлений законодавством за серпень 2024 року 30 вересня 2024 року, фактична дата сплати 23 жовтня 2024 року, чим порушено ведення податкового обліку, що зафіксовано в акті перевірки №15016/19-00-04-05/37417855 від 05 листопада 2024 року, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (рекомендовані повідомлення №0610207486585, №0610212999140, №0610213664444, №0610218356470), у судове засідання не з`явилася, не повідомила причин своєї неявки, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.

Європейський суд з прав людини зазначив, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду справи щодо неї, в судове засідання не з`явилася, не повідомила причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не надавала, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею163-2 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення доведена наступними матеріалами справи, а саме:

протоколом №1156/19-00-04-08 про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2024 року;

актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість приватного підприємства «Самогонна Ресторація», код ЄДРПОУ: 37417855;

повідомленням керівнику ПП «Самогонна Ресторація» Христині Павліській «Про адміністративне правопорушення» №22803/6/19-00-04-05-04 від 06 листопада 2024 року;

актом неявки посадової особи приватного підприємства «Самогонна Ресторація», код ЄДРПОУ: 37417855, №327/19-00-04-05 від 12 листопада 2024 року на підписання протоколу №1156/19-00-04-08 про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2024 року;

повідомленням керівнику ПП «Самогонна Ресторація» Христині Павліській «Про направлення протоколу про адміністративне правопорушення» №23301/6/19-00-04-05-04 від 12 листопада 2024 року.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття245 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною першою статті 163-2 КУпАП встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з даними акта про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість приватного підприємства «Самогонна Ресторація», що міститься у матеріалах справи, податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2024 року була подана 20.09.2024, відповідно граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобов`язання наставав 30.09.2024, проте дата фактичної сплати, що зазначена у вказаному акті, є 23.10.2024.

За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП, тобто несвоєчасне подання посадовою особою підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності.

Обираючи адміністративне стягнення, суд, відповідно до статті 33 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою її притягують до відповідальності.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 163-2, 251, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85(вісімдесятп`ять)гривень 00копійок в дохід держави.

2. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

3. Штраф має бути сплачений порушником не пізнішяк черезп`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяТ. І. Якімець