Рішення

від 09.01.2025 по справі 138/3132/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/3132/24

Провадження №:2-а/138/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що постановою №492 від 19.07.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн. За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період, а саме у зв`язку з тим, що позивач не перебував на військовому обліку. Разом з тим, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Крім того, позивач разом зі своїм адвокатом прибули 19.07.2024 на розгляд адміністративної справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак до них вийшла юрист Коріняк К.Ю. та повідомила, що розгляд справи не відбудеться і переноситься на іншу дату, оскільки начальник, який уповноважений розглядати справу перебував у відпустці. Разом з тим, позивачем подано письмові пояснення, які зазначений юрист прийняла, про що поставила свій особистий підпис. При цьому, в подальшому адвокат позивач неодноразово зверталась до зазначеного юриста з метою отримання відомостей про дату розгляду адміністративної справи, проте щоразу вона відповідала, що поки невідомо. Відповідачем повно та всебічно не з`ясовано усі обставини справи, а тому за таких підстав позивач звернувся до суду з вимогою про скасування вказаної вище постанови та закриття провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2024 було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.

Представник позивача належним чином повідомлена про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, 12.07.2024 відносно позивача було винесено протокол №69 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Відповідно до змісту зазначеного протоколу суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 12.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся ОСОБА_1 із заявою про взяття на військовий облік. Під час прийому встановлено, що заявник проходив службу в органах внутрішніх справ. 29.12.2006 був звільнений зі займаної посади, після чого до органів ТЦК та СП не з`явився для постановки на військовий облік, чим порушив вимоги вимоги ст. 37 «Про військовий обов?язок і військову службу» та Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 вчинивши в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Розгляд справи було призначено на 19.07.2024 об 15 год. 00 хв.

19.07.2024 на підставі вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Також у вказаній постанові зазначено, що при встановленні розміру штрафу на виконання загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, що передбачені ст.33 КУпАП було встановлено, що характер правопорушення є триваючим, майновий стан: працює, місячний заробіток не повідомив. Щодо обставин, що пом?якшують відповідальність відповідно до ст.33, 34 КУпАП немає. Згідно протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 15 год. 00 хв. 19.07.2024. На підставі ст.268 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 своєчасно було сповіщено про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, дана адміністративна справа була розглянута за його відсутності.

Як стверджує позивач, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Більш того, позивач стверджує ту обставину, що у визначену дату та час розгляду адміністративної справи він прибув особисто разом зі своїм адвокатом, однак працівник відповідача повідомила їм, що розгляд справи не відбудеться та буде відкладений на іншу дату. Разом з тим, позивач подав свої письмові пояснення, які також долучив до матеріалів справи. Так, на зазначених поясненнях наявний підпис ОСОБА_3 про те, що вона отримала зазначені пояснення 19.07.2024 об 15 год. 05 хв.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як слідує з рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладені вище обставини, а також зважаючи на те, що відповідач будь-яких заперечень з приводу викладених позивачем у своєму позові обставин (порушень) щодо розгляду адміністративної справи не подавав, суд вважає доведеною ту обставину, що позивач у визначений протоколом про адміністративне правопорушення час та дату прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 і мав намір надати свої пояснення та заперечення, однак розгляд справи відбувся без його участі, у зв`язку з введенням його в оману відповідальним працівником відповідача, яка повідомила, що розгляд справи не відбудеться, а тому оскаржувана постанова винесене з грубим порушенням порядку розгляду адміністративної справи.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи наведене вище та підстави позову, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена з порушенням порядку розгляду адміністративної справи, з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки, а тому з метою забезпечення права позивача на подання своїх пояснень та заперечень, а також для належного з`ясування усіх обставин справи оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення №492 від 19.07.2024 слід скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, зважаючи на те, що суд вирішив скасувати оскаржувану постанову та надіслати її на новий розгляд, заперечення позивача щодо підстав у зв`язку з якими його було притягнуто до адміністративної відповідальності повинні бути оцінені в ході нового розгляду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №492 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 19.07.2024 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., а справу надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.Б.Київська