Рішення

від 09.01.2025 по справі 138/3263/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/3263/24

Провадження №:2-а/138/5/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що постановою №468 від 25.07.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн. За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період. Разом з тим, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Крім того, позивач з 2016 року неодноразово звертався до ТЦК та СП з метою отримання військово-облікового документу, однак щоразу йому повідомляли, що відсутні бланки. Крім того, позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, яка з`явилась лише 19.05.2024, тобто його притягнуто до відповідальності застосувавши нормативний акт, порушення якого, має наслідком адміністративну відповідальність, зі зворотною дією у часі, тобто постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Відповідачем повно та всебічно не з`ясовано усі обставини справи, а тому за таких підстав позивач звернувся до суду з вимогою про скасування вказаної вище постанови та закриття провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2024 було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що 16.07.2024 відносно позивача було складено протокол №71 про адміністративне правопорушення за правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Відповідно до змісту зазначеного протоколу суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 16.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу військово-облікового документу на бланку. Під час прийому встановлено, що у заявника наявна довідка військовозобов`язаного серії МП №000014, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 27.04.2016, термін дії якої закінчився 26.04.2021. Після чого до органів ТЦК та СП не з`являвся для заміни військово-облікового документа, чим порушив вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 вчинивши в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

У вказаному вище протоколі наявний особистий підпис позивача, а також його письмові пояснення в яких він зазначив, що у березні 2021 року він з`явився для заміни довідки, однак йому повідомили, що довідок немає і щоб він очікував. Крім того, у протоколі вказано дату та час розгляду адміністративної справи, а саме 16.07.2024 о 10 год. 00 хв.

25.07.2024 на підставі вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення постановою начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Також у вказаній постанові зазначено, що при встановленні розміру штрафу на виконання загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, що передбачені ст.33 КУпАП було встановлено, що характер правопорушення, майновий стан: не працює, місячний заробіток не повідомив, на утриманні осіб немає. Обставин, що пом?якшують відповідальність відповідно до ст.33, 34 КУпАП немає. Згідно протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 10 год. 00 хв. 25.07.2024, про що ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис та прибув на розгляд справи.

Як стверджує позивач, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Постановою КМУ від 16 травня 2024 року №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа" визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа. Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559.

Військово-обліковими документами є посвідчення про приписку до призовної дільниці; військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.

Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності хоча б одного з вказаних вище військово-облікових документів у позивача, а також не зазначено про неможливість подати такі самостійно або ж необхідність витребування такої інформації.

При цьому, у своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення позивач фактично визнав ту обставину, що після закінчення строку дії виданої йому довідки він військово-обліковий документ не отримував. Крім того, твердження позивача щодо того, що він звертався із заявою про заміну довідки не підтвердженні жодним доказом та про наявність таких позивачем у своєму позові взагалі не зазначено.

Доводи позивача про те, що норма ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності, набрала чинності з 19.05.2024, тому відповідно до ст.58 Конституції України немає зворотної дії у часі і не може бути до нього застосована, суд вважає помилковими, оскільки триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми.

Як встановлено судом, не отримання ОСОБА_1 військово-облікового документа з 26.04.2021 є триваючим адміністративним правопорушенням, оскільки воно було виявлене ТЦК, коли позивач самостійно явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол про адміністративне правопорушення від 16.07.2024), тобто вже після набрання чинності 19.05.2024 частиною 3 ст. 210 КУпАП, позивача правомірно притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення за вказаною нормою Закону.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому суб`єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.

Постанову №468 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 25.07.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень - залишити без змін

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.Б.Київська