Рішення

від 30.12.2024 по справі 144/1709/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1709/24

Провадження № 2/144/436/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання - Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «ЗІС» про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

08 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «ЗІС» про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказав, що він є власником земельної ділянки загальною площею 2,2186 га, з кадастровим номером 0523785000:01:000:0192, яка розташована на території колишньої Петрашівської (на даний час Соболівської) сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Вказану земельну ділянку він отримав у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 . За життя вказана земельна ділянка була передана його матір`ю в оренду ПП «ЗІС» на підставі договору оренди землі від 19.04.2006 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 , та відповідачем. В подальшому 07.05.2010 року у вказаний договір було внесено зміни, якими термін дії договору було продовжено до 2025 року та змінено розмір орендної плати. Враховуючи те, що Відповідач не проводив з Позивачем розрахунки по орендних платежах за користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 звернувся до суду. Рішенням Теплицького районного суду від 06.04.2023 року у справі № 144/1190/22 позов було задоволено частково - стягнуто з ПП «ЗІС» на користь позивача заборгованість по орендних платежах за період 01.01.2019 року по 31.12.2021 року. Окрім того відповідач не провів розрахунки з позивачем по орендних платежах за 2022 та 2023 роки, що стало підставою звернення до суду з указаним позовом.

12 листопада 2024 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 19.11.2024 року відзив на позовну заяву, не подав.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник - адвокат Клінчиков С.О. у судове засідання не з`явились, у поданій до суду письмовій заяві просили розгляд справи проводити за їх відсутності, вказали, що позов підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Про місце, дату і час судового засідання був повідомлений шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі письмових доказів судом встановлено, що 19 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та ПП «ЗІС» в особі директора Зублевича Івана Станіславовича було укладено договір оренди землі №282, за умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду ПП «ЗІС» належну їй згідно Державного акту серії ЯА № 230057 від 10 січня 2005 року (а.с. 7) земельну ділянку площею 2,2186 га, розташовану на території Петрашівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. Договір зареєстрований в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2006 року за № 040685000322 ( а.с. 7-8).

07 травня 2010 року ПП «ЗІС» в особі Зублевича І.С. та ОСОБА_2 було підписано зміни до договору оренди землі, зареєстрованого у Теплицькому районному відділі ДП «Центр ДЗК» за № 040685000322 від 09.08.2006 року, відповідно до яких термін дії договору було продовжено до 2025 року та збільшено розмір орендної плати (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за №1582 від 07 жовтня 2015 року, після смерті ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку успадкував її син ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі "оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі "орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі "передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі і припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «ЗІС» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ПП «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 20460 грн 72 коп (за 2019-2021 роки) (а.с. 13-18).

З вищевикладеного вбачається, що з 2021 року у відповідача виникала заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачем.

Отже, в цей період відповідачем порушувались умови договору щодо виплати орендної плати. Зазначені вище обставини свідчать про систематичну несвоєчасну сплату орендної плати за 2019-2023 роки орендарем на користь орендодавця, що є порушенням умов договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «ЗІС». Доказів своєчасної виплати орендної плати відповідачем за період 2022 та 2023 років суду також не надано.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, судом встановлено, що ПП «ЗІС» неодноразово не виплачував орендної плати за договором оренди землі від 19.04.2006 року. Тобто, позивач як власник земельної ділянки, не отримав вчасно того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати, є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки слід задоволити.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення з ПП «ЗІС» витрат на правничу допомогу в розмірі 22267,20 грн, суд зазначає наступне.

Адвокатом Клінчиковим С.О., який здійснює представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній справі на підставі угоди про надання правової допомоги від 04.03.2021 року, суду надано вказану угоду, ордер та розрахунок-опис наданих адвокатом послуг позивачу у цивільній справі (а.с. а.с. 11, 12, 25).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду ВС у постанові від 2 лютого 2024 року по cправі №910/9714/22, висловила позицію, що суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись такими критеріями: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

В акті прийняття виконаних робіт (розрахунку-описі) сторонами погоджено вартість наданих послуг, а саме:

- вивчення документів - 2000 грн;

- складання позовної заяви - 7000 грн;

- витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) - 1000 грн;

- ведення справи в суді - 5000 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу без врахування судового збору становить 17242,40 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, її закінчено за три судових засідання, в яких сторона Позивача участі не брала, розгляд проводився на підставі письмових заяв, що спростовує витрати на ведення справи в суді у розмірі 5000 грн, як і приїзд в Теплицький районний суд мінімум три рази.

Тому, з урахуванням практики Верховного Суду щодо відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, критерію реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, суд прийшов до висновку про часткове стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, що є співмірним із складністю виду правничої допомоги у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 78, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ПП «ЗІС» про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:01:000:01926 за 2022 та 2023 роки в сумі 4491 (чотири тисячі чотириста дев`яносто одну) грн 04 коп.

Достроково розірвати договір оренди землі №282, укладений 19.04.2006 року між Приватним підприємством «ЗІС» та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, розташованої на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області загальною площею 2,2186 га, з кадастровим номером 0523785000:01:000:01926 та зареєстрованим в Теплицькому регіональному відділенні Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 09.08.2006 року вчинено запис з номером 040685000322.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 7000 (сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Теплицьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення, за його письмовою заявою.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, адреса: вул. Д. Галицького, 27а, оф. 203 м. Вінниця, 21036, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №364 від 19.12.2003 року.

Відповідач Приватне підприємство «ЗІС», адреса: вул. Затишна, 6, кв. 4 с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 13319364.

Повний текст рішення виготовлено 09.01.2025 року.

Суддя