Постанова

від 09.01.2025 по справі 129/2926/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/2926/23

Провадження № 22-ц/801/229/2025

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокуСправа № 129/2926/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСала Т.Б., суддів Матківської М.В., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дидинське» на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року про повернення заяви про зміну предмета позову, постановлену суддею Бондар О.В. в м. Гайсині, в цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Дидинське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,

встановив:

06 вересня 2023 року представник ФГ«Дидинське» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- зобов`язати відповідача ОСОБА_1 не чинити перешкоди позивачу ФГ «Дидинське» у користуванні майном, а саме: ваговою позначеною на плані літ. «А» та навісом літ «а» загальною площею 26,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та зернотоком-під навісом позначеному на плані літ. «А», навісом літ. «а», навісом літ. «а1», загальною площею 1131,3 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 шляхом надання вільного доступу до них;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 в частині об`єкта нерухомого майна Ж-склад, ж-навіс, ж1-навіс, Евагова, е-навіс, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159722405208, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53887344 від 03 вересня 2020 року.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

11 червня 2024 року представник позивача подав заяву, в якій на підставі ст. 49 ЦПК України вказав, що позивач бажає змінити підстави та предмет позову.

Апеляційним судом встановлено, що позивач у прохальній частині заяви залишив попередніх дві вимоги первісного позову, за яким відкрито провадження, добавивши третю - про скасування наказу Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2023 року №3534/5 «Про задоволення скарги».

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви, вказавши, що позивач одночасно змінює підставу та предмет позову, що не можливо, і така заява є фактично новим позовом, оскільки обґрунтована новими вимогами, які не заявлялись під час подачі позову. При цьому представник відповідача не заперечує взаємозв`язок обставин, які викладені в первісному позові, з обставинами заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року відмовлено в прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову та повернуто позивачу.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зміст заявлених вимог представником позивача у заяві від 11 червня 2024 року вказує на заявлення нової позовної вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2023 року №3534/5 «Про задоволення скарги», яка має бути заявлена до відповідача Міністерства юстиції України, яке до участі в справі не залучене. Крім цього суд вказав, що вказана матеріально-правова вимога не заявлялась в первісних позовних вимогах, на обґрунтування її законності позивачем зазначені інші обставини, а саме незгода позивача із підставами прийняття Міністерством юстиції України наказу від 04 жовтня 2023 року № 3534/5 «Про задоволення скарги». Вимоги заяви від 11 червня 2024 року слід розглядати як новий позов, який має бути оформлений у відповідності до вимог ЦПК України.

З ухвалою суду не погодився представник позивача, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати її та направити справу до районного суду для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в заяві збільшено вимоги шляхом доповнення ще однією вимогою, яка нерозривно пов`язана з предметом спору захист права власності позивача, і не вважається зміною підстав позову, доповнення його новими обставинами при збереженні в позові первісних обставин та зміною посилання на нові норми матеріального права, якими обґрунтовується доповнена вимога.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною 2статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1ст. 353 ЦПК України), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13статті 7 ЦПК Українивстановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд дослідивши матеріали справи, враховуючи при цьому позицію сторін, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у справі є захист права власності (чи права користування), яке, на думку позивача, в нього існує щодо нерухомого майна ваговою загальною площею 26,9 кв.м. та навісом в АДРЕСА_2 . Позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_1 в частині об`єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 в цьому ж селі.

Як вбачається із заяви про зміну предмету позову, 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 відповідач у даній справі звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою на реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором, та з вимогою скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем на вагову загальною площею 26,9 кв.м. по АДРЕСА_1 та зернотоку-піднавісу по АДРЕСА_3 .

Підставою для звернення із скаргою стало те, що нерухоме майно, на яке зареєстрував право власності позивач, входить до майнового комплексу відповідача, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і яке розташовується на земельній ділянці, яка належить відповідачу на праві оренди по АДРЕСА_2 .

Ця обставина не заперечувалась з боку відповідача.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2023 року №3534/5 «Про задоволення скарги», скарга ОСОБА_1 задоволена, визнано прийнятими з порушенням закону та анульовано відповідні рішення державного реєстратора.

На цій стадії розгляду судом справи, явним є те, що анулювання Міністерством юстиції України рішень державного реєстратора зачіпає права ФГ «Дидинське» (при продовженні розгляду судом справи може бути встановлено протилежне) з приводу нерухомого майна за вищевказаними адресами.

Сторонами у цій справі не заперечувалось, що ФГ «Дидинське» зверталось до господарського суду з позовом до Міністерства юстиції України з вимогами про визнання протиправним та скасування згаданого наказу Міністерства юстиції України. Ухвалою господарського суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що ФГ «Дидинське» обґрунтувало свої вимоги наявністю в нього права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та незаконністю заволодіння майновими правами на нерухоме майно фізичною особою ОСОБА_1 ..

Після того, як ФГ «Дидинське» не змогло захистити своє порушено право в господарському судочинстві, останнє цими вимогами до Міністерства юстиції України просить доповнити (збільшити) вимоги в даному спорі.

На думку колегії суддів, позивач у своїй заяві не бажає змінити предмет і підставу позову (як він про це пише у заяві), а збільшує вимоги, шляхом доповнення своїх перших двох вимог новою вимогою, яка безпосередньо пов`язана із спірними майновими правовідносинами, адже всі вимоги, в т.ч. і нова, направленні на вирішення спору в цілому. Зміни підстав позову теж не відбувається (в разі прийняття заяви), адже доповнивши вимоги новою, є необхідність в її обґрунтуванні, що і було зроблено позивачем.

Апеляційний суд погоджується з позицією апелянта, яка знайшла своє підтвердження в постановах Верховного Суду про те, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. А враховуючи позицію Верховного Суду про те, що зміна предмета позову можлива (зокрема у спосіб доповнення вимог позову новими), колегія суддів вважає, що в даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, а саме чи є право в позивача чи ні (так само із відповідачем) на спірне нерухоме майно, вимогу про скасування згаданого Наказу Міністерства юстиції України необхідно розглядати з іншими вимогами в одному провадженні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метоюефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України (пропорційність у цивільному судочинстві), суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В даному випадку, спір між ФГ «Дидинське» та ОСОБА_1 з приводу нерухомого майна повинен бути вирішений остаточно, і у цьому спорі важливе значення бути мати законність оспорюваного Наказу Міністерства юстиції України, що допоможе повно, всебічно та об`єктивно вирішити спір.

Висновок суду першої інстанції про те, що вимога про скасування Наказу Міністерства юстиції України не заявлялась в первісних позовних вимогах, і повина бути розглянута окремо, шляхом звернення до суду з позовом, є таким, що зроблений з формальних підстав, без дотримання однієї із засад судочинства, яка є першочерговою і фундаментальною верховенство права, і керуючись принципом пропорційності в судочинстві, суд першої інстанції повинен був зважити на все і ухвалити судове рішення з приводу заяви про прийняття нової позовної вимоги на користь позивача для остаточного вирішення спору.

Безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що ця вимога непідсудна Гайсинському районному суду Вінницької області, адже вже є безспірним те, що ця вимога до Міністерства юстиції України повинна бути розглянута в порядку цивільного судочинства, в якому передбачена виключна підсудність - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ст. 30 ЦПК України).

Суд першої інстанції, для вирішення питання в підготовчому засіданні щодо позовних вимог та складу учасників судового процесу не позбавлений можливості роз`яснити позивачу його право заявляти клопотання про залучення у справу співвідповідача у зв`язку з прийняттям заяви та наслідки невчинення ними таких дій.

У п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України зазначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права, і як така, що перешкоджає виконанню завдань цивільного судочинства, відтак, справу слід повернути до суду першої інстанції для винесення останнім ухвали про прийняття заяви ФГ «Дидинське» від 11 червня 2024 року.

Керуючись ст.367,374,379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дидинське» задовольнити.

Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді М.В. Матківська

Т.М. Шемета