Рішення

від 12.12.2024 по справі 953/5650/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5650/23

н/п 2/953/587/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Східного територіального управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача, в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у сумі 44758 грн. 00 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, зокрема, що Харківською спеціалізованою прокуратура у сфері оборони в ході вивчення питання відшкодування збитків, завданих правопорушенням, пов`язаним з корупцією, встановлені підстави, що потребують вжиття представницьких заходів. Постановою Київського районного суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №953/5231/22, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 будучи старшим офіцером (з фізичної підготовки та спорту) родів військ і служб ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовою посадовою особою Збройних Сил України, тобто з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» за №1700-VII суб`єктом (далі Закон), на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, не повідомив безпосереднього керівника, НАЗК у встановленому статтею 28 Закону №1700-VII порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів 25.01.2021 при підписанні договору №47, платником за котрим є ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасове користування житловим приміщенням для проживання, яке належить на праві власності близькій йому особі, тестю ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи в даному питанні приватний інтерес, який зумовлений майновим інтересом у вигляді надання переваги у виплаті бюджетних коштів близькій особі, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_1 , будучи старшим офіцером (з фізичної підготовки та спорту) родів військ і служб ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовою посадовою особою Збройних Сил України, тобто з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, 25.01.2021 в умовах реального конфлікту інтересів усупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII вчинив дії, а саме: підписав договір №47, платником за котрим є ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасове користування житловим приміщенням для проживання, яке належить на праві власності близькій йому особі, тестю ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи в даному питанні приватний інтерес, який зумовлений майновим інтересом у вигляді надання переваги у виплаті бюджетних коштів близькій особі, а саме: тестю ОСОБА_2 , за оренду зазначеної квартири, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2023 справи про адміністративне правопорушення №953/5231/22 н/п 3/953/189/23 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та №953/5232/22 н/п 3/953/188/23 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження №953/5231/22 н/п 3/953/189/23. Судом встановлено, що наказом №25 від 29.03.2019 майора ОСОБА_1 призначено старшим офіцером по ІНФОРМАЦІЯ_4 (з фізичної підготовки і спорту) родів військ і служб. 20.08.2021 наказом №58 від 20.08.2021 підполковника ОСОБА_1 призначено старшим офіцером підготовки та спорту секції підготовки по ІНФОРМАЦІЯ_4 (з фізичної підготовки і спорту) родів військ і служб. Так, 24.12.2020 підполковник ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про укладання з громадянином ОСОБА_2 договору на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За результатами розгляду рапорту підполковника ОСОБА_1 , житлово-побутовою ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято рішення про укладання договору на тимчасове користування вказаним житловим приміщенням (протокол №16 від 28.12.2020). 25.01.2021 між громадянином ОСОБА_2 , підполковником ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено договір №47 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, виплата орендної плати за користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 здійснювалась на підставі рапорту старшого офіцера фізичної підготовки та спорту, підполковника ОСОБА_1 та договору №47 від 25.01.2021 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28.09.2013, ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 (прізвище реєстрації до шлюбу ОСОБА_4 ), батьком якої згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 є ОСОБА_2 , тобто останній є близькою особою (тестем) ОСОБА_1 . Таким чином, 25.01.2021, під час підписання договору №47 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , у підполковника ОСОБА_1 виник приватний інтерес, який зумовлений майновим інтересом у вигляді надання переваги у виплаті бюджетних коштів близькій особі, а саме: тестю за оренду зазначеної квартири, що протирічить його службовим повноваженням, покликаним на додержання вимог законодавства, у зв`язку з чим у даному випадку має місце конфлікт інтересів. При цьому про вказаний конфлікт інтересів, підполковника ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014, безпосереднього керівника, Національне агенство з питань запобігання корупції не повідомив. У результаті незаконних дій підполковника ОСОБА_1 , виплачено кошти в сумі 44 758 грн. 00 коп., що підтверджується інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 ? 40/10/3-1029 від 17.04.2023 та платіжними дорученнями за №№ 1872, 1953, 20180, 2398, 2628, 2874, за 2020 рік та платіжними дорученнями за №№ 177, 412, 633, 849, 1088, 1603, 1346 за 2021 рік. Встановлено, що дані грошові кошти підполковником ОСОБА_1 на цей час не відшкодовані.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 94).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 96).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, 26.09.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника Східного територіального управління НГУ Кірпічнікова О.М., в якій він просить провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення (а.с. 138-139).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, причини неявки суду не повідомив, до канцелярії суду в ході розгляду справи 27.07.2023, 16.10.2023, 30.11.2023, 11.01.2024, 20.05.2024, 12.08.2024 надходили заяви від ОСОБА_1 та його представника адвоката Собина П.М., в яких вони просили відкласти судові засідання (а.с. 98, 104, 110, 114, 127, 136), в судові засідання 02.10.2024, 15.11.2024, 12.12.2024 відповідач та його представник не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, відзиву, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, розгляд справи за їх відсутності, тощо, не заявляли.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ксерокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.07.1991, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 (а.с. 46).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 28.09.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено актовий запис №82 (а.с. 43-45).

Отже, ОСОБА_2 є тестем ОСОБА_1 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 48 від 30.06.2017 капітана ОСОБА_1 призначено старшим офіцером по ІНФОРМАЦІЯ_4 з фізичної підготовки і спорту родів військ і служб, звільнивши його з посади офіцера групи збору інформації відділення розвідки штабу військової частини НОМЕР_5 (а.с. 9).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 25 від 29.03.2019 майора ОСОБА_1 призначено старшим офіцером по ІНФОРМАЦІЯ_4 (з фізичної підготовки і спорту) родів військ і служб, звільнивши його з посади старшого офіцера з фізичної підготовки і спорту родів військ і служб цього управління (а.с. 10).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 93 від 24.04.2019 майора ОСОБА_1 призначено старшим офіцером по ІНФОРМАЦІЯ_4 (з фізичної підготовки і спорту) родів військ і служб (а.с. 13).

15.12.2020 старшим офіцером фізичної підготовки та спорту ОСОБА_6 подано рапорт Голові житлово-побутової комісії Східного територіального управління, в якому він просив розглянути на засіданні житлово-побутової комісії питання щодо надання йому для проживання орендованого житла в зв`язку з відсутністю іншого житла у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ від 03.08.2006 №1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" та наказу МВС України від 06.04.2009 №150 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.04.2009 за №389/16405 «Про затвердження Порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у Національній гвардії України». Дві кімнати у трьохкімнатній квартирі загальною площею 85,1 м.кв жилою площею 28,1 м.кв за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири на житло від 15.11.2019 №188982650, ОСОБА_2 , як представник діє на підставі договору купівлі-продажу квартири на житло від 15.11.2019 зареєстрованої в реєстрі за №78578463101. Квартира не належить близьким особам або членам сім`ї, які визначені ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Вартість оренди вищевказаної квартири становить 6000 грн. на місяць (а.с. 21).

За результатами розгляду вказаного рапорту ОСОБА_1 житлово-побутовою комісією Східного територіального управління Національної гвардії України прийнято рішення про укладання договору на тимчасове користування вказаним житловим приміщенням (протокол № 16 від 28.12.2020) (а.с. 22-23).

20.01.2020 між громадянином ОСОБА_2 , підполковником ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено договір № 64 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 в тимчасове користування житлове приміщення для проживання на строк з 01.01.2020 до 31.12.2021, а саме: дві кімнати у трьохкімнатній квартирі жилою площею 28,1 м.кв., загальною площею 85,1 м.кв., Східне територіальне управління Національної гвардії України здійснює оплату ОСОБА_2 за безоплатно надане ОСОБА_1 для проживання житлове приміщення. Код ДК 021:201570210000-6 «Послуги з надання в оренду чи лізингу житлової нерухомості». Загальна вартість договору на період дії договору становить 42888 грн. (а.с. 26-29).

Згідно додатку №1 до договору №64 від 20.01.2020 акту приймання-передавання орендованого житлового приміщення від 20.01.2020, ОСОБА_2 згідно з договором на тимчасове користування житловим приміщенням від 20.01.2020 №64 передає, а ОСОБА_1 приймає дві кімнати у трьохкімнатній квартирі жилою площею 28,1 м.кв., загальною площею 85,1 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 , а також обладнання та інвентар (а.с. 37).

Згідно копій платіжних доручень №1953 від 28.08.2020, №2180 від 25.09.2020, №2398 від 26.10.2020, №2628 від 26.11.2020, №2874 від 23.12.2020 Східним територіальним управлінням Національної гвардії України сплачено загалом 13322,75 грн. Призначення платежу: Оп.безоп.над.квар., зг.дог.№64 від 20.01.2020 акт над.пос. №64/8 від 26.08.2020 за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 ОСОБА_7 (а.с. 51, 52, 53, 54, 55).

24.12.2020 старшим офіцером фізичної підготовки та спорту ОСОБА_6 подано рапорт Голові житлово-побутової комісії Східного територіального управління, в якому він просив розглянути на засіданні житлово-побутової комісії питання щодо надання йому для проживання орендованого житла в зв`язку з відсутністю іншого житла у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ від 03.08.2006 №1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" та наказу МВС України від 06.04.2009 №150 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.04.2009 за №389/16405 «Про затвердження Порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у Національній гвардії України». Дві кімнати у трьохкімнатній квартирі загальною площею 85,1 м.кв жилою площею 28,1 м.кв за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири на житло від 15.11.2019 №188982650, ОСОБА_2 , як представник діє на підставі договору купівлі-продажу квартири на житло від 15.11.2019 зареєстрованої в реєстрі за №78578463101. Квартира не належить близьким особам або членам сім`ї, які визначені ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Вартість оренди вищевказаної квартири становить 6500 грн. на місяць (а.с. 20).

За результатами розгляду вказаного рапорту ОСОБА_1 житлово-побутовою комісією Східного територіального управління Національної гвардії України прийнято рішення про укладання договору на тимчасове користування вказаним житловим приміщенням (протокол № 16 від 28.12.2020) (а.с. 24-25).

25.01.2021 між громадянином ОСОБА_2 , підполковником ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено договір № 47 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 в тимчасове користування житлове приміщення для проживання на строк з 01.01.2021 до 01.01.2021, а саме: дві кімнати у трьохкімнатній квартирі жилою площею 28,1 м.кв., загальною площею 85,1 м.кв., Східне територіальне управління Національної гвардії України здійснює оплату ОСОБА_2 за безоплатно надане ОСОБА_1 для проживання житлове приміщення. Код ДК 021:201570210000-6 «Послуги з надання в оренду чи лізингу житлової нерухомості». Загальна вартість договору на період дії договору становить 45000 грн. (а.с. 30-33).

Згідно додатку №1 до договору №47 від 25.01.2021 акту приймання-передавання орендованого житлового приміщення від 25.01.2021, ОСОБА_2 згдно з договором на тимчасове користування житловим приміщенням від 25.01.2021 №47 передає, а ОСОБА_1 приймає дві кімнати у трьохкімнатній квартирі жилою площею 28,1 м.кв., загальною площею 85,1 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 , а також обладнання та інвентар (а.с. 36).

15.09.2021 між громадянином ОСОБА_2 , підполковником ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору № 47 від 25.01.2021, згідно якої зменшено загальну вартість договору на 15000,00 грн. п.п. 1.1. викладено у наступній редакцій: « ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 в тимчасове користування житлове приміщення для проживання на строк з 01.01.2021 до 31.08.2021, а саме: дві кімнати у трьохкімнатній квартирі жилою площею 28,1 м.кв., загальною площею 85,1 м.кв., Східне територіальне управління Національної гвардії України здійснює оплату ОСОБА_2 за безоплатно надане ОСОБА_1 для проживання житлове приміщення. Код ДК 021:201570210000-6 «Послуги з надання в оренду чи лізингу житлової нерухомості». Загальна вартість договору на період дії договору становить 30000 грн. (а.с. 34-35).

Згідно копій платіжних доручень №1872 від 27.08.2021, №177 від 28.01.2021, №412 від 25.02.2021, №633 від 24.03.2021, №849 від 27.04.2021, №1088 від 26.05.2021, №28.11.2021 від 28.07.2021, №1346 від 24.06.2021 Східним територіальним управлінням Національної гвардії України сплачено загалом 24150 грн. Призначення платежу: Оп.безоп.над.квар., зг.дог.№47 від 25.01.2021 акт над.пос. №67/8 від 26.08.2021 за січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, червень 2021 ОСОБА_7 (а.с. 50, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.11.2021 №282317430, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 47-49).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2023 притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень; притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.; відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 грн. 00 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. (а.с. 69-73).

В мотивувальній частині постанови суд зазначив, зокрема, що 25.01.2021, під час підписання договору № 47 на тимчасове користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 виник приватний інтерес, який зумовлений майновим інтересом у вигляді надання переваги у виплаті бюджетних коштів близькій особі, а саме: тестю за оренду зазначеної квартири, що протирічить його службовим повноваженням, покликаним на додержання вимог законодавства, у зв`язку з чим у даному випадку має місце конфлікт інтересів. При цьому про вказаний конфлікт інтересів ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014, безпосереднього керівника, Національне агентство з питань запобігання корупції не повідомив. Дослідивши зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з дотриманням визначених ст. ст. 245, 280 КУпАП вимог, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідивши письмові матеріали, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - за ознаками: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за ознаками прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров`я, тощо), що охороняється законом.

Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов`язкова умова, але і як міра відповідальності.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Тобто, встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Статтею 66 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

За положеннями ч. 1 ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

При визначенні шкоди у вигляді відшкодування збитків грошима, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого на момент розгляду справи майна та неодержані доходи.

Згідно положень статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень (частина 1). Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаний недійсним (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, не врегульовані спеціальними законодавчими актами, при їхньому розв`язанні треба керуватись загальними положеннями законодавства (передусім цивільного).

Під збитками відповідно до ст. 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, набрала законної сили, суд дійшов висновку про доведеність вини відповідача та розміру завданої шкоди.

З огляду на встановлення постановою Київського районного суду міста Харкова від 16.01.2023 у справі №953/5231/22 порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача у вчиненні корупційного правопорушення та майновою шкодою, завданою державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому стягує з відповідача ОСОБА_1 коштів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у сумі 44758 (сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.12,13,81,141,206,258 - 259,263 265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Східного територіального управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за користування житловим приміщенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , розрахунковий рахунок: НОМЕР_6 ) кошти внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у сумі 44758 (сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , розрахунковий рахунок: НОМЕР_6 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Східного територіального управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.О. Муратова