Ухвала

від 09.01.2025 по справі 520/6471/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 січня 2025 року

м. Київ

справа №520/6471/24

адміністративне провадження №К/990/51366/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська поліклініка № 6" Харківської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Міська поліклініка №6" Харківської міської ради (далі - позивач, КНП "Міська поліклініка №6" ХМР) звернулося до суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-11-14-010209-а від 26 лютого 2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-11-14-010209-а від 26 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/6471/24 залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/6471/24 у повернуто особі, яка її подала, відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

31 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге касаційна скарга Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якій представник скаржника просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п?ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 23 вересня 2024 року Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 01 листопада 2024 року, а скаргу подано вдруге 27 грудня 2024 року (засобами поштового зв`язку), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою. При цьому, зазначає, що з первісною касаційною скаргою звернувся у межах процесуальних строків, проте ухвалами Верховного Суду від 12 грудня 2024 року касаційні скарги було повернуто відповідачу, що не перешкоджає повторному зверненню.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.

Так, ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, на підставі частини другої статті 332 КАС України.

Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвалу Верховного Суду від 12 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету відповідача 13 грудня 2024 року о 00:05, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В той же час, з вдруге поданою касаційною скаргою скаржник звернувся лише 27 грудня 2024 року. Клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.

Суд звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.

Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та черговим поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов?язаний з об?єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов?язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов?язки. Тому, виконання обов?язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір ії подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Отже, заявнику необхідно подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пп. 2 п. 44 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», проте як саме такий висновок впливає на вирішення цього спору не указав, а лише навів частковий опис та власну оцінку обставин справи, що є переоцінкою доказів.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд указує, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Разом із тим, скаржник навів лише перелік порушень, допущених, на його думку, позивачем та частковий опис обставин справи, викладений без належного взаємозв`язку з нормами законодавства, що потребують вирішенню Верховним Судом шляхом формування відповідного висновку. Отже, касаційна скарга не містить належних аргументів щодо їх неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідність висновку Верховного Суду щодо цієї норми саме у цій справі.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Крім того, у тексті касаційної скарги, серед іншого, міститься посилання на постанови Верховного Суду у справах № 120/14951/21-а, № 620/6135/20, № 420/7999/21. Проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України Суд, не бере такі до уваги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання до суду: клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними причини пропуску строку, зазначені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/6471/24.

Касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська поліклініка № 6" Харківської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини;

- уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

М.В. Білак

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду