Ухвала

від 10.01.2025 по справі 308/319/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/319/25

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

10.01.2025 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Литвин Степан Йосипович, до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Муругова Анастасія Сергіївна, про визнання права на завершення процедури приватизації та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Литвин Степан Йосипович, до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Муругова Анастасія Сергіївна, про визнання права на завершення процедури приватизації та визнання права власності на спадкове майно.

Вивчивши подану позовну заяву, суддя прийшов до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги: немайнового та майнового характеру, у зв`язку з чим, позивач повинен був додати до позовної заяви документи, що підтверджують оплату судового збору за кожною вимогою.

До позовної заяви долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 172 від 25.10.2024 на суму 2422,00 грн. та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 172 від 06.11.2024 на суму 7873,00 грн.

Згідно з п.-п. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. а п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 № 358.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом із тим, слід зазначити, що позивачем до позовної заяви не надано підтвердження саме дійсної вартості майна станом на день звернення із даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, слід звернути увагу позивача, на те, що ціна позову має бути визначена виходячи з суми дійсної вартості спірного нерухомого майна, на час звернення до суду, однак висновок про оцінку нерухомого майна в матеріалах позовної заяви відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року складає 3028 гривень.

Керуючись ч. 2 ст. 176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», визначаю, що розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст.175ЦПК України (з урахуванням зазначених судом недоліків).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що вказані обставини мають значення для розгляду заяви, вимоги закону, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачам строкдесять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви.

Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачам.

Керуючись ст. 175, 177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвин Степан Йосипович, до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Муругова Анастасія Сергіївна, про визнання права на завершення процедури приватизації та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Роз`яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Чепка