Ухвала

від 09.01.2025 по справі 501/5347/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 січня 2025 року Єдиний унікальний № 501/5347/24 Провадження № 2-н/501/21/25

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Праці,10, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, тел.: (063) 323 32 09

e-mail: inbox@il.od.court.gov.ua, web: https:// il.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ:02897922

УХВАЛА

Іменем України

09 січня 2025 року м. Чорноморськ

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.

номер справи № 501/5347/24 номер провадження (2-н/501/21/25)

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДП МОНОЛІТ-СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад заяви.

26 грудня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДП МОНОЛІТ-СЕРВІС» (далі по тексту ТОВ «ДП МОНОЛІТ-СЕРВІС») звернулось до Іллічівського міського суду Одеської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .

Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та застосовані правові норми.

Згідно ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За приписами статті 160Цивільного процесуальногокодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Частиною 3ст. 163Цивільного процесуальногокодексу України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника,яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

Як вбачається із вищезазначеної заяви ТОВ «ДП МОНОЛІТ-СЕРВІС» просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за оплату за надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 9346,36 грн., окрім того, зазначено заборгованість за оплату послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6911,84 грн., при цьому не долучено доказів, які б безспірно обґрунтовували підставність вимоги про стягнення заборгованості.

На підтвердження вказаних обставин заявником не надано доказу щодо надання послуг за вказаний період, підтвердження отриманих послуг (сплата, часткова сплата наданих послуг).

Відповідно до положень п.8 ч.1ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуальногокодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Тобто, стягувачем на підтвердження суми заборгованості і періоду часу за який вона утворилась, надано докази, які не узгоджуються із заявленими вимогами (підтвердження отриманих послуг ,сплата, часткова сплата наданих послуг , тощо ), що свідчить про те, що вимоги не є безспірними і стягувачем не підтверджено права грошової вимоги до боржника

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд, приходить до висновку що заява ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» про видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 163- 165, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДП МОНОЛІТ-СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1ст.166Цивільного процесуальногокодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Роз`яснити заявнику, що згідно ч. 2 ст. 164 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ