Рішення

від 07.01.2025 по справі 208/12152/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/12152/24

провадження № 2-а/208/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Гречаної В.Г.,

секретарясудового засідання Дарчука М.І.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Скіпенко Р.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 208/12152/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду, в якому просить скасувати постанову від 16.10.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

У своїй позовній заяві Позивач зазначає, що 08 жовтня 2024 року, він особисто прийшов для дооформления (постановки на спецоблік) бронювання, як працівник, який заброньований за підприємством ТОВ «Мостобудівельна Механізація» (м. Київ, вул. Попудренко, 42-А, код ЄДРПОУ 43380687), на посаді (за професією) виконавець робіт відповідно до наказу Мінекономіки № 11975 від 09.05.2024 р. та листа Генштабу ЗСУ про бронювання № 27-12/30470-03 від 25.04.2024 p., також для отримання військово-облікового документа після пройденого ним в липні 2024 року огляду ВЛК, до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі Відповідач). Однак, замість отримання військово-облікового документа, відповідачем в особі т.в.о. начальника підполковника ОСОБА_2 на підставі Протоколу про адміністративне правопорушення № 172 від 08.10.2024 p., було винесено стосовно нього Постанову від 16.10.2024 року за справою про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП України і накладено адміністративне стягнення в розмірі сімнадцяти тисяч гривень.

Постанова вимогам чинного законодавства не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст.210 КУпАП), є необґрунтованою, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення (до 19.05.2024 не існувало строку виконання громадянами України військового обов`язку та не було встановлено стягнення в розмірі 17 тис), а відтак, підлягає скасуванню.

В оскаржуваній Постанові від 16.10.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначило наступне:

«Громадянин ОСОБА_1 з 2006 року, за досягненням 27 річного віку не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку, в умовах особливого періоду.»

Вважає Постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.10.2024 р. незаконною та необґрунтованою, виходячи з наступного:

Згідно наказу Міністерства економіки про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ «МБ МЕХАНІЗАЦІЯ» № 11975 від 09 травня 2024 року він, ОСОБА_1 , був заброньований за ТОВ «МБ МЕХАНІЗАЦІЯ» на період мобілізації та на воєнний час, як військовозобов`язаний отримав відстрочку (бронювання) від призову на військову службу під час мобілізації строком до 10.10.2024 року.

Повідомлення про бронювання працівників було згідно чинного законодавства надіслано роботодавцем до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Але на спеціальному обліку заброньованих відповідно даних з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», на обліку не перебував.

Тому, 08.10.2024 року він, будучи впевненим, що при особистому відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на облік та отримання військово-облікового документа, який потрібен йому для подовження відстрочки згідно наступного терміну бронювання, що йому сприятимуть у видачі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, однак, відбулося, навпаки - його притягнули до адмін. відповідальності, зухвало ігноруючи цілі та мету бронювання та роль критичної інфраструктури, до якої відноситься ТОВ «МБ МЕХАНІЗАЦІЯ».

В поясненнях і зауваженнях, щодо змісту протоколу позивач наголосив, що про нього в реєстрі Оберіг, вже наявна інформація, також зауважив, що не міг вчасно стати на військовий облік у зв`язку з тим, що був у відрядженні на той період часу (2006 рік).

Звертає увагу на примітку до положень ст..210, 210-1 КУпАП, а саме вона звільняє особу від відповідальності за ст.210, 210-1 КУпАП за будь-яке порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно цієї особи існує можливість отримання будь-якої частини персональних даних з інших реєстрів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мав та має можливість отримати персональні дані ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, це і реєстр виборців, і реєстр територіальної громади тощо.

Також зазначає що постанова про притягнення його до відповідальності в порушення законодавства вручена йому через 8 днів, замість встановлених 3.

Окрім цього вказує що пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України №2232-ХП "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції станом на час події 2006 р.) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних підлягають зокрема, громадяни України, які досягли граничного (27-річного) віку підчас перебування на військовому обліку призовників. (Але з 04.04.2024 ця норма змінена і вік перебування на обліку призовників знижено з 27 років до 25 років.) Однак, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку.

Позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 16.10.2024 року.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року відкрито провадження у справі, призначено проведення розгляду у спрощеному позовному провадженні.

03.12.2024 року від відповідача отримано відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги просять залишити без задоволення враховуючи наступне.

Згідно пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 року (зі змінами) : резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або к районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

Також, згідно пункту 5 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - «Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації»: інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» від 24. 02.2022 року (зі змінами) на території України був введений воєнний стан.

Також Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року (зі змінами) на території України введена загальна мобілізація.

Громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, з 2006 року не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження ВЛК, уточнення облікових даних, а також отримання військово - облікового документа, хоча повинен був на протязі 60 днів з дня об`явлення Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, проходження ВЛК, та вирішення питання щодо його призова до Збройних сил України по мобілізації. Однак громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, тим самим порушивши чинне законодавство. Також згідно даним автоматизованої інформаційно телекомунікаційній системі «Оберіг» гр. ОСОБА_1 не є заброньованим.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Скіпенко Р.Е. просила скасувати постанову про притягнення до відповідальності з підстав зазначених у позові. Вказала що ОСОБА_1 вчасно оновив дані, про що свідчить витяг з «Резерв+», окрім цього він кожні пів року проходить ВЛК.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких обставин.

Судом встановлено, що 16.10.2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 на підставі протоколу №172 від 08.10.2024 р. виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнав винним за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 17000,00 грн.

Зокрема, суть адміністративного правопорушення наступна: громадянин ОСОБА_1 з 2006 року, за досягненням 27 річного віку не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Із змістом постанови ОСОБА_1 ознайомлений, копію Постанови отримав 16.10.2024 року.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік. Зазначені обставини ОСОБА_1 не оспорює, пояснює що на той період часу (2006 рік) був у відрядженні. Таким чином підтверджує, що він порушив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окрім цього, відповідно до наданого ОСОБА_1 витягу №816396-02072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 02.07.2024 р. вбачається що «Даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Необхідно звернутись до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.»

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

24.02.2022 відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, останній раз до 07.02.2025 року.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зіст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.2-3, 5 ст.33 Закону №2232-XII загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України,Служби безпеки України,Служби зовнішньої розвідки України,Національної поліції України, Державного бюро розслідувань,центральними органами виконавчої влади,які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення,місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487(далі Порядок № 1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 п.1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.3 Додатку 2 до Порядку № 1487, - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Відповідно до п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ПОРЯДКУ організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів слідує, що цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

- фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

- здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

- подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Аналіз наведених норм закону передбачає обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні дані, через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість отримати персональна дані ОСОБА_1 шляхом електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами, бо примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, адже чинне законодавство зобов`язує саме позивача вчинити певні дії, уточнити свої персональні дані, звернутись для оформлення військово-облікових документів, стати на військовий облік у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Так, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

У постанові чітко зазначено яке саме порушення допустив ОСОБА_1 . Незгода позивача з прийнятим рішенням посадової особи не є підставою для скасування такого рішення, яке по суті є законним.

Здійснюючи перевірку оскаржуваної постанови на відповідність вимогам закону, то суд виходить з наступного.

За визначенням ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У той же час, ст.7 КУпАП передбачено те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Доказами ж в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Як вбачається зі змістуст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

При цьому, виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, судом встановлено, що така містить всі необхідні відомості, передбачені ст.280 КУпАП, а саме: органом, що розглядав справу ТЦК встановлено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, встановлено його вину.

Відтак, суд вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимоги КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Судові витрати слід залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст.257-263, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.01.2025 р.

Суддя В.Г. Гречана