Рішення

від 18.11.2010 по справі 5020-5/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010 року справа № 5020-5/163

За позовом Малого при ватного науково-виробничого підприємства „Сердолик”

(99011, м. Севастоп оль, вул. Адм. Октябрьського, 12)

до Приватног о підприємства „Глобус Плюс”

(99057, м. Севасто поль, вул. Фадєєва, 1)

про стягнення заборгованості в сумі 1590,56 грн ., у тому числі: 1535,30 грн. - основн ий борг, 12,53 грн. - пеня, 2,40 грн. - інфляція, 40,33 грн. - 3% річних,

Суддя Євдокімов І.В.

За участю представник ів сторін:

від позивача - Монько С .В., довіреність №15 від 01.04.2009;

від відповідача - Кро чак О.С., довіреність б/н від 25.10.2 010.

Суть спору:

Мале приватне науково -виробниче підприємство „Сер долик” звернулось до господа рського суду міста Севастопо ля з позовом до Приватного пі дприємства „Глобус Плюс” про стягнення заборговано сті в сумі 1590,56 грн., у тому числі : 1535,30 грн. - основний борг, 12,53 грн . - пеня, 2,40 грн. - інфляція, 40,33 г рн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 01.10.2010 поруше но провадження по справі № 5020-5/ 163.

У судовому засіданні від 15.11. 2010 представник відповідача на дав клопотання про залучення до участі у справі в якості т ретьої особи, яка не заявляє с амостійних вимог на стороні відповідача фізичну особу-пі дприємця ОСОБА_1, з огляду на те, що відповідно до догово рів купівлі-продажу від 03.03.2007 та 16.06.2007 фізичній особі-підприємц ю ОСОБА_1. перейшло право в ласності на будівлі торгово- культурного центру, який зна ходиться за адресою: АДРЕСА _1

Суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості тре тьої особи, яка не заявляє сам остійних вимог на стороні ві дповідача фізичної особи-під приємця ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що зазначені вище обстав ини не мають значення для вир ішення спору.

У судовому засіданні 18.11.2010 по зивач наполягав на задоволен ні позовних вимог у повному о бсязі.

Представник відповідача з аперечував проти задоволенн я позовних вимог з підстав ви кладених у відзиві на позовн у заяву, зокрема, відповідач н аголошує на тому, що позиваче м не надано належних доказів існування заборгованості, в ідповідно до статті 33 Господа рського кодексу України /а.с. 1 35-136/.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши надані доказ и, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2007 між позиваче м та відповідачем був укладе ний договір (далі Договір). Від повідно до умов цього Догово ру позивач надає відповідачу можливість здійснити приєдн ання до десяти телефонних па р (кабельним лініям зв`язку) в кабельному боксі, розташован ому в Торгово-сервісному цен трі, який знаходиться за адре сою: м. Севастополь, пр-т Ген. Ос трякова, 164, а відповідач зобов `язується компенсувати 20% витр ат позивача на технічне обсл уговування відповідної спец іалізованої організації збу дованих сітей (пункт 1.1 Догово ру).

Згідно з пунктом 2.2.2 розділу другого Договору компенсаці я 20% витрат позивача на техніч не обслуговування відповідн ої спеціалізованої організа ції збудованих сітей здійсню ється відповідачем не пізніш е 10 днів з моменту виставлення рахунку.

Пунктом 2.2.5 передбаче но, що компенсація витрат від повідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 розді лу другого Договору здійснює ться шляхом перерахування гр ошових коштів на розрахунков ий рахунок позивача, або внес ення до каси позивача.

Проте, відповідач виконув ав свої обов' язки щодо опла ти за Договором не у повному о бсязі, у зв' язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 1535,30 грн. за період з січ ня 2008 року по серпень 2010 року вкл ючно.

Зазначені обставини підтв ерджуються виставленими рах унками-фактурами за період з лютого 2008 року по вересень 2010 /а .с. 13-25/ разом з рахунками-актами за період з лютого 2008 року по в ересень 2010 /а.с. 27-58/ та актом звірк и взаєморозрахунків станом н а 23.09.2010 /докази направлення акту взаєморозрахунків а.с. 73-75/.

Направлення рахунків-факт ур на адресу відповідача під тверджується супровідними л истами /а.с. 76, 78, 80, 82, 84, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99/, а так ож виписками з книги реєстра цій виписаних та відправлени х рахунків /а.с. 118-132/.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до су ду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги т акими, що підлягають задовол енню частково, з наступних пі дстав.

Згідно положень статті 193 Го сподарського кодексу Україн и та статей 525, 526 Цивільного код ексу України, зобов' язання повинні виконуватись належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться. Односторонн я відмова від зобов' язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін ше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов'язання, що в иникає між суб'єктом господа рювання та іншим учасником (у часниками) відносин у сфері г осподарювання з підстав, пер едбачених цим Кодексом, в сил у якого один суб'єкт (зобов'яза на сторона, у тому числі боржн ик) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, переда ти майно, сплатити гроші, нада ти інформацію тощо), або утрим атися від певних дій, а інший с уб'єкт (управлена сторона, у то му числі кредитор) має право в имагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою ст атті 175 Господарського кодекс у України, майново-господарс ькими визнаються цивільно-пр авові зобов'язання, що виника ють між учасниками господарс ьких відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторон а повинна вчинити певну госп одарську дію на користь друг ої сторони або утриматися ві д певної дії, а управлена стор она має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'яз ання, які виникають між учасн иками господарських відноси н, регулюються Цивільним код ексом України з урахуванням особливостей, передбачених ц им Кодексом.

Статтею 530 Цивільного коде ксу України визначено, що якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі виклад еного, суд вважає, що позовні в имоги Малого приватного наук ово-виробничого підприємств а „Сердолик” в частині стягн ення суми основного боргу в р озмірі 1535,30 грн. підлягають зад оволенню.

Відповідно до пункту 3.4 Договору, за порушення стро ків виконання зобов`язань, вк азаних в пунктах 2.2.1, 2.2.2 розділу другого Договору, відповіда ч сплачує позивачу пеню в роз мірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки від су ми невиконаних зобов`зань.

Згідно зі статтею 230 Господ арського кодексу України, ви конання зобов' язання може з абезпечуватися неустойкою (ш трафом, пенею), яка сплачуєтьс я у разі порушення учасником господарських відносин прав ил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов' язання.

Відповідно до пункту 6 статт і 231 Господарського кодексу Ук раїни, штрафні санкції за пор ушення грошових зобов' язан ь встановлюються у відсотках , розмір яких визначається об ліковою ставкою НБУ, якщо інш ий розмір відсотків не перед бачено законом або договором .

Законом України “Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов' я зань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

На підставі зазначеного п озивачем нарахована пеня у р озмірі 12,53 грн.

Перевіривши розрахунок пе ні, суд вважає, що вказаний роз рахунок здійснений з урахува нням вимог чинного законодав ства, а тому позовні вимоги в ц ій частині підлягають задово ленню у повному обсязі.

Суму основного боргу пози вач просить стягнути з ураху ванням 3% річних та збитків від інфляції.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі поруш ення зобов'язання настають п равові наслідки, встановлен і договором або законом.

Відповідно до статт і 625 Цивільного кодексу Україн и, боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три відс отку річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України ви клав правову позицію про при роду трьох процентів річних та індексу інфляції, що перед бачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими бор жник, що прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних з простроченої суми, якщ о законом або договором не вс тановлений інший розмір проц ентів; грошовими зобов'язанн ями боржника перед кредиторо м є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох пр оцентів річних; оскільки інф ляційні втрати пов'язані з ін фляційними процесами в держа ві та за своєю правовою приро дою є компенсацією за понесе ні збитки, спричинені знецін енням грошових коштів, а три п роценти річних - платою за кор истування коштами, що не були своєчасно сплачені боржнико м, то ні три проценти річних, н і індекс інфляції не можна ро зцінювати як заходи відповід альності за порушення зобов' язань та в зв'язку з цим віднос ити до санкцій.

Відповідно наданому пози вачем розрахунку та перевіре ному судом, сума 3% річних скла дає 40,33 грн.

Збитки від інфляції згідно наданому позивачем розрахун ку складають 2,40 грн., однак суд перевіривши зазначений розр ахунок встановив, що сума інф ляції складає 2,35грн.

(195,85 грн. х 101.2% = 198,20 грн.) - 195,85 грн. = 2,35 грн.

Таким чином, з відповідача н а користь позивача підлягає стягненню 1590,51 грн., у тому числі : 1535,30 грн. - основний борг, 12,53 грн . - пеня, 2,35 грн. - інфляція, 40,33 г рн. - 3% річних.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу ві дповідно до статті 49 Господар ського процесуального кодек су України при частковому за доволенні позову покладають ся на обидві сторони пропорц ійно розміру задоволених поз овних вимог.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з Приватного під приємства „Глобус Плюс” ( 99057, місто Севастополь, вулиця Ф адеєва 1, ідентифікаційний ко д 32987733, відомостей про наявні ра хунки в банківських установа х немає) на користь Мало го приватного науково-виробн ичого підприємства „Сердоли к (99011, місто Севастополь, ву лиця Адмірала Октябрського 1 2 ,ідентифікаційний код 16506701, р/р 260057339005001 в СФ АКБ Приватбанк, м. Се вастополь, МФО 324935) 1590,51 грн., у тому числі: 1535,30 грн. - основни й борг, 12,53 грн. - пеня, 2,35 грн. - і нфляція, 40,33 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Приватног о підприємства „Глобус Плюс” (99057, місто Севастополь, вул иця Фадеєва 1, ідентифікаційн ий код 32987733, відомостей про наяв ні рахунки в банківських уст ановах немає) на користь М алого приватного науково-вир обничого підприємства „Серд олик (99011, місто Севастополь , вулиця Адмірала Октябрсько го 12 ,ідентифікаційний код 16506701, р/р 260057339005001 в СФ АКБ Приватбанк, м . Севастополь, МФО 324935) держав не мито у розмірі 101,99 грн. і витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о розгляду у розмірі 235,99 грн .

Видати накази після набр ання рішенням законної сили.

Суддя Євдокімо в І.В.

Рішення складено відп овідно до

вимог статті 84 Господарсько го

процесуального кодексу Ук раїни

і підписано 23.11.2010