Рішення

від 24.12.2024 по справі 569/8058/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/8058/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

у складі: головуючої судді Галінської В.В.

секретар судового засідання Калетинець Т.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.11.2010 року. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.10.2019 року їх шлюб розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19.11.2019 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання його дітей. Із 07.11.2020 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Вказує, що батька діти бачили востаннє влітку 2022 року, він їм не телефонує, жодним чином не спілкується з дітьми, його місце перебування на даний час невідомо. Аліменти відповідач не сплачує (частково аліменти сплачує його батько), жодного разу не відвідував школу, не спілкувався з вчителями та класними керівниками дітей, таким чином повністю ухиляється від виконання своїх обов`язків як батька.

Ухвалою суду від 15 травня 2024 року по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання на 06 червня 2024 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень.

Ухвалою суду від 31 липня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявлляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради та здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання по справі на 06 вересня 2024 року.

Ухвалою від 04 грудня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 24 грудня 2024 року.

Позивач та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, відповідач відзиву не подав, наявні всі умови, встановленіст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положеньст. 281 ЦПК України.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явилась в судове засідання, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутність, підтримує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено із копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_1 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 батьками дітей є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Як встановлено із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 07 листопада 2020 року уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ".

Із характеристики учениці 4-А класу ліцею №13 від 26.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_9 навчається в ліцеї з першого класу, мати ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Батько ОСОБА_2 зі слів матері, із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходить, батьківські збори не відвідує.

Із довідки № 61 від 04.03.2024 року, що видана директором Рівненської дитячої музичної школи №1 імені М.В. Лисенка ОСОБА_4 є ученицею першого класу. До школи для спілкування з викладачами завжди приходить мати ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 з викладачем з фахової дисципліни на зв`язок не виходив, у школі не з`являвся, та зі слів матері з дитиною не спілкується і не проживає, у вихованні дитини участі не бере.

Із характеристики учня 6-Д класу ліцею №13 від 26.02.2024 року №54 вбачається, що ОСОБА_10 навчається в ліцеї з першого класу, мати ОСОБА_1 , підтримує зв`язок із класним керівником, систематично відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Батько ОСОБА_2 зі слів мами, із дитиною не спілкується, не проживає. З класним керівником на зв`язок не виходить, батьківські збори не відвідує.

Як встановлено судом із розрахунку заборгованості по аліментах по ВП №60980534 від 01.04.2024 року, що нарахована старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного МУЮ Ониськевич Н.В. заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом на 31.03.2024 року за період з серпня 2021 року по березень 2024 року становить 7874,20 гривень.

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.12.2024 року №08-01-2096/24 вбачається, що під час бесіди з працівниками Служби у справах дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що своїм татом вважають маминого чоловіка ОСОБА_13 , також розповіли, що рідного тата вони не бачили давно, він їм не допомагає, не купує нічого до школи, не дарує подарунків. Спілкуються тільки з дідусем та бабусею, батьками свого рідного батька. У письмовому поясненні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомили, що їх син ОСОБА_2 , батько ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , з 2022 року зі своєю новою родиною перебуває закордоном та повертатись в Україну найближчим часом не планує. Питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 05.12.2024 року. Комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення ОСОБА_17 прийняла рішення рекомендувати органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради надати до Рівненського міського суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_18 . Враховуючи вищевикладені факти, керуючись ст. 19 та ст.164 СК України орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного його неповнолітніх дітей позивач посилається, зокрема на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов"язків по їх вихованню, не приймає участі у їх житті, не забезпечує необхідного їх утримання.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об"єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов"язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.

Тлумачення зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов"язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов"язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов"язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв"язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2019 року у справі №336/9218/14.

Предметом доказування у даному спорі є факт втрати відповідачем інтересу до своїх дітей та як наслідок цього нехтування наданими йому батьківськими правами та обов"язками.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати у часть у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Наданий в якості доказу висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає таким, що відповідає інтересам дітей. З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає окремо від своїх дітей, не спілкується з ними вихованням не займається. Доказів протилежного відповідачем суду не подано. Відповідач ні до суду, ні на засідання комісії з питань захисту прав дитини при ВК РМР не з`явився.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме те що відповідач протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов"язками, піклування та турботи до дітей не виявляє, станом їх здоров"я не цікавиться, фізичний та моральний розвиток не підтримує, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, приймаючи до уваги те, що позивачем в ході судового розгляду доведено належними та достатніми доказами факти свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками, суд вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Аналізуючи досліджені докази, суд на основі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, захищаючи права та інтереси дітей, враховуючи особу відповідача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне, вул. Поштова, 2, 33028, код ЄДРПОУ 25675397.

Суддя -