Ухвала

від 31.12.2024 по справі 569/25225/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/25225/24

УХВАЛА

про залишення без руху

31 грудня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Галінської В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр маркетплейс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна податкова служба України, Антимонопольний комітет України про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2024 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр маркетплейс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна податкова служба України, Антимонопольний комітет України про захист прав споживачів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач у позовній заяві має зазначити докази, що підтверджують вказані ним обставини, а також додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, в порушення п. 5 ч. 3 ст.175 та ч.5 ст.177 ЦПК України позивачем не зазначено та не долучено до матеріалів справи жодних доказів його позовних вимог та не зазначено у позові яким саме доказом підтверджується та чи інша обставина..

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Окрім того позивачем не зазначено обставин на обґрунтування вимог щодо розміру і підстав стягнення упущеної вигоди з відповідачів. Не зазначено і доказів на підтвердження обставин, щодо упущеної вигоди, не здійснено розрахунку даної позовної вимоги. Відсутність обґрунтованого розрахунку не дозволяє суду встановити які доходи та витрати враховані позивачем при обчисленні суми, яку він просить стягнути.

Позивач звернувся до суду із позовом не сплачуючи судовий збір.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 року.

Проте, позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу про відшкодування відповідачами моральної шкоди в розмірі 11963 гривні.

Пунктом 5 ч. 1 ст.4Закону України«Про захистправ споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст.22Закону України«Про захистправ споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Позивач не зазначає у позові якими саме дефектами у продукції йому завдана моральна шкода, ким саме із відповідачів та в якому розмірі.

Пунктом 2.2 Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди та за позовну вимогу про стягнення суми упущеної вигоди, яка визначена позивачем в розмірі 300000 гривень, має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру про стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідност. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин суд не може відкрити провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр маркетплейс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна податкова служба України, Антимонопольний комітет України про захист прав споживачів без руху.

Способом усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі, є сплата судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або надання суду документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зазначення та надання суду доказів, що підтверджують позовні вимоги позивача, надання обґрунтованого розрахунку суми упущеної вигоди.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,-

ХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр маркетплейс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна податкова служба України, Антимонопольний комітет України про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк п"ять днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків що зазначені в ухвалі.

Роз"яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала набрала законної сили 31 грудня 2024 року.

Суддя -