Рішення

від 30.12.2024 по справі 462/2699/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/2699/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Гедз Б.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник ТзОВ «ФК «Ріальто» - адвокат Руденко К.В. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Ріальто» заборгованість за Кредитним договором № 230422-57494 від 22.04.2023 у розмірі 40 500,00 грн та судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 42 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.04.2023 між ТзОВ «ФК «Ріальто» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 230422-57494 від 22.04.2023, відповідно до умов якого відповідач отримав, шляхом перерахування на належну йому банківську картку банку АТ КБ «ПриватБанк», у кредит грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн із умовою сплати відповідачем відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідач взяті на себе кредитні зобов`язання у погоджені сторонами строком не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 31 500,00 грн, яка станом на час звернення до суду із позовом залишається не погашеною. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідачки про розгляд вказаної справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , скеровувалась рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала про відкриття провадження у справі, в якій відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву.

19.04.2024 на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний Суд» представник відповідача - адвокат Завгородня Н.С. подала відзив на позовну заяву, в якому заявлені ТОВ «ФК «Ріальто» вимоги до ОСОБА_1 заперечила, покликаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно укладав Договір про надання грошових коштів № 230422-57494-6, зокрема доказів створення та підписання відповідачем Заявки на отримання кредиту, яка б могла підтвердити волевиявлення останнього, чи доказів щодо його ідентифікації/верифікації. Відповідач не отримував примірника кредитного договору, за відсутності оригіналу такого договору не можна встановити достовірно, які його умови, у тому числі розміри процентної ставки та неустойки були погоджені сторонами. Відтак сторона відповідача заперечує щодо поданої позивачем копії кредитного договору, оскільки оригінал такого не був укладений в електронній формі, так як відсутні підписи обох сторін такого договору. Зазначає про недоведеність позивачем факту перерахування грошових коштів на виконання умов кредитного договору відповідачу, із представлених документів неможливо встановити на який саме рахунок позивач нічебто перерахував кредитні кошти.

Позивач правом подати відповідь на відзив на позовну заяву не скористався.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 22.04.2023, із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства на вебсайті monetka.ua, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальником, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 230422-57494-6.

Відповідно до умов вказаного Договору, зокрема п. 1.1., сторони погодили, що Товариство надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені Договором.

Також сторонами у Договорі погоджено строк надання кредиту - 100 днів, процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50% ) користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3. цього Договору. Погоджена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником у строки згідно Додатку № 1 до Договору, розмір та строки сплати позичальником платежів за цим Договором також погоджені сторонами у вказаному Додатку, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених цим Договором, позичальник сплачує Товариству за цим Договором проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 3.5% (річна процентна ставка становить 1277,50%) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів, переданих позичальнику за цим Договором за кожний день користування. Сторони домовились, що визначена у цьому пункті процентна ставка нараховується відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику до дня повернення суми кредиту. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

У відповідності до п. 6.2. Договору, підписавши такий позичальник засвідчив, що зокрема ознайомлений і повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом Договору, додатків до нього, Паспортом споживчого кредиту та Правил і зобов`язується неухильно їх дотримуватись та інформація надана йому Товариством забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги за цим Договором без нав`язування її придбання.

Щодо заперечень сторони відповідача з приводу невідповідності паперової копії Договору оригіналу електронного, та відповідно відсутності доказів укладення такого, оскільки вказаний Договір не підписувався відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як встановлено п. 6.1. Договору № 230422-57494-6 від 22.04.2023, вказаний Договір укладено в електронному вигляді, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та кваліфікованої електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства. Договір створений та збережений в ІТС Товариства.

У відповідності до п. 5.2. Договору з метою отримання кредиту позичальник проходить реєстрацію в ІТС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІТС, ознайомлюється із Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток.

Перед укладенням договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу одним із способів, зокрема: отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІТС Товариства, позичальник в Особистому кабінеті в ІТС, реєструє електронний платіжний засіб на який буде перераховано суму кредиту.

На електронному платіжному засобі позичальника повинна бути сума від 1 копійки до 10,00 грн. При проходженні процедури верифікації, система блокує на картці випадкову суму в розмірі до 10,00 грн, після чого позичальник має дізнатись у банку, який випустив електронний платіжний засіб, суму заблокованих коштів та вставити у відповідне поле в ІТС.

Відтак, суд критично оцінює покликання відповідача на не укладення Договору № 230 422-57494-6, з огляду на відсутність відомостей про його підписання сторонами.

Згідно змісту вказаного Договору такий підписано зі сторони Товариства ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» директором Картамишевим С.О. кваліфікованим електронним підписом, дійсність якого підтверджується відповідним сертифікатом із терміном дії до 19.09.2023, окрім того на першій сторінці Договору міститься відповідний запис про здійснення підписання договору директором Товариства 22.04.2023 09:20:48 год.

В свою чергу ОСОБА_1 підписав Договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором № 820817, який було відправлено позичальнику за номером телефону 22.04.2023 о 09:20:30 год., та введено 22.04.2023 о 09:20:43 год.

Суд звертає увагу на те, що Договір № 230 422-57494-6 від 22.04.2023 містить комплексну інформацію про анкетні дані, ідентифікаційний номер, серію, номер паспорта та орган, яким паспорт на ім`я ОСОБА_3 був виданий, та номер банківської картки, електронну пошту, яка у своїй сукупності може бути відома лише позичальнику, а укладення такого роду Договору неможливе без самостійного заповнення позичальником такої інформації у відповідні поля Заявки на отримання кредиту.

До того ж, заперечуючи факт підписання/укладення згаданого кредитного договору відповідач тим не менше не заперечив та не представив суду жодних доказів того, що банківська картка номер, якої особисто вказаний у договорі саме позичальником, йому не належить, та відповідно кредитних коштів не отримував, не наведено заперечень та жодним чином не спростовано відповідачем і того факту, що фінансовий номер телефону, вказаний у договорі, та на який скеровувались одноразовий ідентифікатор при укладенні такого, належав на час укладення договорів саме йому.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, цей же номер телефону вказаний відповідачем як його актуальний контактний номер.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відтак, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Крім того, сторонами при укладенні Договору погоджено, що надання кредиту позичальнику відбувається шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки), зареєстрованим для цієї цілі самим позичальником.

Як вбачається із виписки сервісу iPay, 22.04.2023 о 09.20 год. ТОВ «Ріальто» на номер картки, зазначення якої співпадає із наявними відомостями у Договорі № 230 422-57494-6 від 22.04.2023 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн за договором № 230 422-57494-6 від 22.04.2023 на умовах фінансового кредиту.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором абозаконом.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач за кредитним Договором № 230422-57494-6, будучи належним чином ознайомленим під час укладення такого договору із умовами кредитування, порядком нарахування процентів та повернення кредитних коштів, взяті на себе зобов`язання за договором у відповідності до умов Договору не виконував, з часу перерахування позичальнику грошових коштів, останнім жодні платежі не здійснювались, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 40 500,00 грн, з яких 9 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 31 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, за результатами розгляду справи, суд приймаючи рішення виходить з того, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором укладеними із ОСОБА_1 , надавши останньому кредитні кошти, а тому має право вимагати від відповідача належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, відтак суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Ріальто» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 422,40 грн, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявного у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги № 02/06/2022 від 02.06.2022, укладеного між позивачем ТОВ «ФК «Ріальто» та адвокатом ФОП Руденко К.В., з якого вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг виконавця, зокрема зі складення позовної заяви у розмірі 8 000,00 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Руденка К.В., акта приймання-передачі наданих послуг до Договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг, згідно якого адвокатом Руденко К.В. було надано послуги зі складення позовної заяви до ОСОБА_1 на суму 8 000,00 грн, та складення адвокатського запиту вартістю 1 000,00 грн, встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги на суму 9 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000, 00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268ЦПК України, ст. 525,526, 549, 610-612, 625, 634, 1054 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за Договором № 230422-57494-6 від 22.04.2023 у розмірі 40 500 (сорок тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»9 000 (дев`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 43492595.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/2555/24.

Суддя Б.М. Гедз