Рішення

від 08.01.2025 по справі 753/22546/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22546/24

провадження № 2/753/455/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кияни» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кияни» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими внесками на утримання будинку у розмірі 38 291,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 198,31 грн, 3% річних у розмірі 3 543,78 грн, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, судові витрати зі сплати судового збору 3 028 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , де в будинку 15 серпня 2001 року створено ОСББ «Кияни». Відповідач не в повній мірі та не своєчасно сплачувала затверджені ОСББ внески на утримання будинку та прибудинкової території, надані позивачем житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим у неї перед позивачем утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням штрафних санкцій.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у будинку АДРЕСА_2 у 2001 році створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кияни».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон), співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирного будинку.

Статтею 10 Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ст. 20 Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Протоколом №1 загальних зборів ОСББ «Кияни» від 01.04.2021 року затверджено, кошторис на 2021 рік, відповідно до якого сума внеску відповідача вираховується в розмірі 7,05 грн. за кв.м.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач вказав, що відповідач користується послугами, але не виконує зобов`язання зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території, та спожиті житлово-комунальні послуги. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

На підтвердження своїх доводів щодо наявної заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що загальна заборгованість за період з 01 листопада 2021 року по 29 жовтня 2024 року складає 59 033,36 грн., з якої: основна заборгованість у розмірі 38 291,27 грн.; інфляційна складова боргу у розмірі 17 198,31 грн. та три відсотки річних у розмірі 3 543,78 грн.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі та виконувані обов`язки передбачені Статутом об`єднання.

Згідно приписів стст. 317, 322, 360 ЦК України власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг.

Так, вимоги позову мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а відтак є споживачем послуг, які надає позивач.

При цьому, за відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_1 не значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом із тим, доказів належності квартири кв. АДРЕСА_1 , на праві власності відповідачу матеріали справи також не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем взагалі не визначено власників/співвласників квартири, що унеможливлює вирішення судом питання про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території спожиті житлово-комунальні послуги, саме з ОСОБА_1 .

При цьому, у разі коли житлове приміщення належить одній особі на праві приватної власності, а інші особи мають тільки право користування, то належним відповідачем за позовами про стягнення заборгованості за комунальні послуги є власник житлового приміщення.

В ухвалі ВССУ від 20.11.2013 року у справі № 6-29503св13 визначено про те, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов`язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (стаття 156 ЖК України).

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом статті 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень статті 51 ЦПК України та з урахуванням частини п`ятої статті 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено пунктом 1 частиною першою статті 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З наведеного слідує, що законодавством покладено на саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Таким чином, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним.

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За обставин не надання позивачем належних та допустимих доказів належності відповідачу на праві власності спірної квартири, за утримання якої виник спір, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та спожиті житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 .

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кияни» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ КОЛЕСНИК О.М.