Ухвала

від 08.01.2025 по справі 449/17/25

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/17/25

2-о/449/34/25

У Х В А Л А

"08" січня 2025 р. м.Перемишляни

Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Савчак А.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа - Перемишлянський відділ ДРАЦСу у Львівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту народження особи,

ВСТАНОВИВ :

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту народження особи, та просить встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області, а також зобов`язати Перемишлянський відділ ДРАЦСу у Львівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції поновити актовий запис про народження на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області, зазначивши в ньому батьком ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_6 , місце проживання с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області .

В обґрунтування заяви посилався на те, що в січні 2025р. вона звернулась до заінтересованої особи з приводу видачі їй актового запису про її народження від 28.03.1968р. №18, на підставі якого було видано свідоцтво про її народження, оскільки таке їй потрібне для оформлення візи для виїзду за кордон. Однак у видачі актового запису про народження їй було відмовлено, з посиланням на те, що такий запис не знайдено.

Встановлення зазначених фактів надасть заявнику можливість оформити візу для виїзду за кордон.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст. 315 ЦПК України).

Аналогічні роз`яснення містить п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого суду факту пов`язане із вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті такої заяви, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18, зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Зі змісту заявлених вимог про встановлення факту її народження та зобов`язання до вчинення дій вбачається, що в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 необхідно для оформлення візи для виїзду за кордон, що є підставою звернення до суду з заявою про встановлення даного факту.

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту народження та зобов`язання до вчинення певних дій пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою, тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тим більше за правилами окремого провадження.

За предметом та можливими правовими наслідками цей потенційний спір може існувати у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Заінтересованою особою (відповідачем) у такому спорі є державний орган, до компетенції якого належить поновлення актового запису про народження.

Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.13, 186, 260, 315,261, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа - Перемишлянський відділ ДРАЦСу у Львівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту народження особи.

Роз`яснити заявнику, що розгляд питання віднесено до юрисдикції адміністративного суду

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя : А. В. Савчак