Рішення

від 09.01.2025 по справі 954/1188/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/1188/24

Номер провадження 2/954/244/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Каневського В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ферко Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокаховської міської ради про визнання права власності на квартиру. В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 14.05.2024 позивач є власником 1/2 квартири, згідно договору дарування №1-1590 від 30.06.2004. Також договором дарування від 29.01.1996 зареєстрованого в реєстрі за №1-168 в Каховському БТІ Позивачка є власником 1/2 квартири. Проте рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 73348697 від 28.05.2024, відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку із неможливістю встановити факт набуття права власності на квартиру. Херсонська обласна рада у відповіді від 24.06.2024 повідомила, що у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Нова Каховської територіальної громади, та подальшою її тимчасовою окупацією, архіви Каховського міжміського бюро технічної інвентаризації не були евакуйовані, та наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них відсутній, стан їх збереженості та місцезнаходження невідомо. Враховуючи зазначені обставини, позивач ОСОБА_1 просила визнати за собою право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач, її представник у підготовче судове засідання не з`явилися, останній надав клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно копії договору дарування від 29.01.1996, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

За копією договору дарування №1-1590 від 13.06.2004, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар належну дарувателю 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить дарувателю на підставі приватної спільної часткової власності.

Відповідно до копії рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 73348697 від 28.05.2024, відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку із неможливістю встановити факт набуття права власності на квартиру.

Херсонська обласна рада у відповіді від 24.06.2024 повідомила, що у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Нова Каховської територіальної громади, та подальшою її тимчасовою окупацією, архіви Каховського міжміського бюро технічної інвентаризації не були евакуйовані, та наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них відсутній, стан їх збереженості та місцезнаходження невідомо. Враховуючи зазначені обставини, позивач ОСОБА_1 просила визнати за собою право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У цій справі позивач була вимушена звернутися до суду з позовом, оскільки держава фактично не визнає за нею права власності на нерухоме майно, про що свідчить відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст.3 цього Закону).

У цій справі державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період з січня 1996 року та червня 2004 року, коли позивач набула право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав.

Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації Каховського міжміського бюро технічної інвентаризації, а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем, створили ситуацію, при якій позивач не може реалізовувати свої правомочності як власник майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.

В той же час, Конституція України у статті 41 гарантує непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.

Невизнання державою права власності позивача на спірне майно є втручанням у це право, яке не переслідує легітимну мету та не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже порушує гарантії, закріплені у статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за позивачем, а не за іншою особою.

У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

У справі за позовом ОСОБА_1 не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою іншою особою. При цьому у позивача наявні договори дарування нерухомого майна, але з причин, які зазначені вище, ці документи не надають змоги позивачу беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, наслідком чого має бути державна реєстрація такого права.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки під час розгляду справи були підтверджені обставини, на які позивач посилається як на підставу свого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новокаховської міської ради (місцезнаходження: просп. Дніпровський, буд. 23, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74900; код ЄДРПОУ 45003284) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 17,5 кв. м та загальною площею 34,3 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

СуддяВ.О. Каневський