Ухвала

від 08.01.2025 по справі 946/10424/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/10424/24

Провадження № 1-кс/946/53/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 року до суду надійшла скарга начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», якою просить скасувати постанову слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 29.10.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018160150002247 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова є передчасною, незаконною, винесеною без повного, всебічного та об`єктивного проведення досудового розслідування. За час здійснення досудового розслідування не вчинено жодної слідчої дії, спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення чи самої події, однак постанова про закриття не містить детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення та ця постанова не містить висновків щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Відновлення досудового розслідування необхідне для проведення слідчий дій щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника, тобто така постанова має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. На підставі викладеного просив оскаржувану постанову слідчого скасувати.

31.12.2024 року ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відкрито провадження по справі.

В судове засідання представник Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник заявника надав до суду заяву, якою наполягав на задоволенні скарги та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву, якою заперечують проти скасування оскаржуваної постанови та просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора, яке полягає у рішенні слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебували матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160150002247 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

29.10.2018 року постановою слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області закрито кримінальне провадження № 12018160150002247 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В обґрунтування слідчим в постанові про закриття провадження зазначено, що при проведені досудового слідства було встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до теперішнього часу не представив у матеріали досудового слідства жодного документу, який би підтвердив, що в нього дійсно буле таке майно та де він його придбав, не надав до матеріалів фотографії майна, що унеможливлює його пошук, яке з його слів було викрадено по вул. Береговій в м. Ізмаїлі, що свідчить про його небажання на подальше проведення досудового слідства по даному кримінальному провадженню, а також викликає сумнів, про те, що воно дійсно в нього було і сумнів у складі вищевказаного правопорушення, встановити інше не виявилось можливим.

В свою чергу, положення статті 2 КПК України визначають, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 284 КПК України).

Положенням п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

Мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

В свою чергу, як вбачається зі змісту постанови слідчого про закриття кримінального провадження, постанова обґрунтована лише тим, що при проведені досудового слідства було встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до теперішнього часу не представив у матеріали досудового слідства жодного документу, який би підтвердив, що в нього дійсно буле таке майно та де він його придбав, не надав до матеріалів фотографії майна, що унеможливлює його пошук, яке з його слів було викрадено по вул. Береговій в м. Ізмаїлі, що свідчить про його небажання на подальше проведення досудового слідства по даному кримінальному провадженню, а також викликає сумнів, про те, що воно дійсно в нього було і сумнів у складі вищевказаного правопорушення, встановити інше не виявилось можливим. Втім оскаржувана постанова не містить відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Вказане свідчить про невідповідність мотивувальної частини оскаржуваної постанови вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.

Так, в основу оскарженої постанови покладено посилання на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, але ж відсутні вичерпні посилання на докази для прийняття такої постанови, слідчим не надано оцінку зібраним доказам та не вжито усіх заходів для всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлена наявність фактів, які викликають сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження, що стали підставою для винесення постанови про його закриття. Тому беручи до уваги те, що постанова про закриття кримінального провадження, перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження в частині забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, слідчий суддя вважає, що висновки та процесуальне рішення слідчого є передчасними.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що орган досудового розслідування зобов`язаний провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 29.10.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018160150002247 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10.01.2025 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1