Ухвала

від 09.01.2025 по справі 991/14008/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/14008/24

Провадження №11-сс/991/59/25

Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

власник майна ОСОБА_8 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №52024000000000217 від 03 травня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2024 року клопотання прокурора задоволено: накладено арешт на грошові кошти у розмірі 52 000 дол. США, які вилучені під час проведення обшуку 10 грудня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном. Судове рішення мотивоване тим, що у межах даного кримінального провадження розслідується придбання ОСОБА_8 в Уманської міської ради земельної ділянки за заниженою вартістю внаслідок надання в інтересах ОСОБА_8 неправомірної вигоди засновникам суб`єкта оціночної діяльності, яка проводила експертну грошову оцінку земельної ділянки. ОСОБА_8 отримав дохід від відчуження земельної ділянки у розмірі 2 137 763 грн, еквівалент якого складає 52 000 дол. США. Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені під час обшуку грошові кошти відповідно до ч.1 ст.96-2 КК України є доходом від майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, а тому арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повне позбавленням таких прав.

06 січня 2025 року та 09 січня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та доповнення до неї, у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволення клопотання про арешт майна. На його думку, судове рішення є незаконним з підстав істотного порушення вимог КПК України, оскільки під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя не в повному обсязі задовольнив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з посиланням на заборону детектива НАБУ у розголошенні відомостей досудового розслідування, у порядку ст.222 КПК України. Детективом НАБУ самостійно було визначено перелік документів, що були в додатках до клопотання про арешт, з якими представник власника майна може бути ознайомлений. Таким чином, сторону захисту необґрунтовано було обмежено у праві на ознайомлення з матеріалами справи, що призвело до порушення принципів змагальності сторін та права на захист власника майна. Крім того, має місце невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Так, прокурор у клопотанні про арешт майна зазначає, що грошові кошти в сумі 52 000 дол. США, що вилучені у ОСОБА_8 , дорівнюють сумі збитку завданого, нібито, його діями щодо заниження вартості земельної ділянки 711080000:03:003:0899 площею 0,2433 га при її придбанні в Уманської міської ради, оскільки в подальшому він відчужив її за 2 134 763 грн, що приблизно дорівнює 52 000 дол. США. Слідчий суддя, під час розгляду клопотання, не врахував, що фактично ОСОБА_8 було сплачено на користь Уманської міської ради 816 100 грн за земельну ділянку. Таким чином, можливий збиток, нібито, завданий його діями, мав би складати 1 318 663 грн. Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Разом з тим, слідчий суддя проігнорував цей факт та у ОСОБА_8 у ході обшуку безпідставно вилучили грошові кошти в розмірі 20 474 дол. США. Крім цього, клопотання про арешт майна не містить посилань на точні розрахунки, на підставі яких, сума вилучених грошових коштів дорівнює сумі збитку. Також матеріали справи не містять доказів, щодо існування події злочину, не доведено умислу ОСОБА_8 на його вчинення. У матеріалах справи відсутні відомості, які б вказували на факт його незаконних дій, направлених на вчинення злочину, передбаченого ст.368-4 КК України. Враховуючи, що перевіряється, нібито, занижена ринкова вартість земельної ділянки, такими доказами може бути виключно висновок експертного дослідження, яке до теперішнього часу не проведено. У матеріалах наявна постанова про призначення судової експертизи, на яку посилається слідчий суддя у своїй ухвалі, однак представнику власника майна зазначена постанова для ознайомлення не надавалась. Просить враховувати, що ОСОБА_8 придбано лише земельну ділянку, а продано майновий комплекс: ділянку та нерухомі об`єкти, які на ній знаходяться, що беззаперечно підвищує цінність даного об`єкта нерухомості вцілому. Також слідчий суддя не взяв до уваги, що згідно зі ст.96-2 КК України встановлено заборону конфіскації майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальній конфіскації не підлягає майно, що належить особі на праві спільної сумісної власності, якщо інший співвласник (співвласники) не знали та не могли знати про незаконне використання такого майна. Вказана земельна ділянка, як і нерухоме майно, що знаходилося на ній, набуті ОСОБА_8 під час шлюбу з ОСОБА_9 , а тому арешт грошових коштів, які отримані подружжям унаслідок укладення правочину є їх спільною сумісною власністю, та такий арешт призвів до порушення майнових прав ОСОБА_9 .

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін. При проведенні обшуку саме ОСОБА_8 повідомив, що серед готівкових коштів у сумі 245 000 дол. США є кошти, які були отримані ним від продажу земельної ділянки та нерухомого майна.

Власник майна ОСОБА_8 , який повідомлявся про час і місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явився. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення спеціальної конфіскації (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000217 від 03 травня 2024 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1,4 ст.368-4 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

На думку колегії суддів, клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

З матеріалів справи вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000459 детективами НАБУ встановлено, що у 2023 році між Виконавчим комітетом Уманської міської ради та ТОВ «Біном-груп» було укладено договори про проведення експертних грошових оцінок 10-ти земельних ділянок, 23 серпня 2023 року та 31 серпня 2023 року на рахунок ТОВ «Біном-груп» надійшло 10 платежів по 2 300 грн на виконання цих договорів. Засновниками ТОВ «Біном Груп» є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Встановлено, що 17 серпня 2023 року о 17 год 28 хв ОСОБА_11 надано неправомірну вигоду за виготовлення завідомо підроблених звітів про оцінку шляхом поповнення його карткового рахунку на суму 38 000 грн. Поповнення відбулося через термінал в м.Умань (вул.Ширшова, буд.100, магазин Маркет на Михайлiвськiй). Особу, яка поповнила рахунок ідентифіковано як ОСОБА_12 .

За дві години до перерахування з мобільного номеру ОСОБА_12 надійшов дзвінок на номер іншого співзасновника ТОВ «Біном груп» ОСОБА_10 . Через 5 хвилин після отримання коштів ОСОБА_13 перерахував 19 000 грн на картковий рахунок ОСОБА_10 .

Під час огляду мобільного телефона ОСОБА_12 у меседжері Whatsap виявлено листування з абонентом « ОСОБА_14 », тел. НОМЕР_1 , якого ідентифіковано як ОСОБА_15 . Згідно вказаного листування, після того як ОСОБА_12 надіслав підтвердження перерахування ним грошових коштів у розмірі 38 000 грн, ОСОБА_10 надіслав повідомлення «Все є. Оціночна вартість 816 тис».

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що земельну ділянку із кадастровим номером 7110800000:03:003:0899 площею 0,2433 га, яка розташована по АДРЕСА_2, Уманською міською радою 27 грудня 2023 року продано на користь ОСОБА_8 . Експертну грошову оцінку земельної ділянки проводило ТОВ «Біном Груп». Вона становила 816 000 грн. Оцінювач ОСОБА_16

В іншому кримінальному провадженні - №52023000000000459 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.368-4, ч.1 ст.384 КК України, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.358, ч.4 ст.368-4, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_16 повідомлено про підозру за ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що 26 листопада 2024 року земельну ділянку із кадастровим номером 7110800000:03:003:0899 площею 0,2433 га, яка розташована по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 продав громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_17 за 2 134 763 грн. та на їх думку вищезазначені обставини можуть свідчити про вчинення депутатом Черкаської обласної ради ОСОБА_12 у інтересах ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.1 ст.368-4 КК України. Також на їх думку, є достатні підстави вважати, що особи, які надають публічні послуги, а саме оцінювачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою отримали від депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 грн, за організацію виготовлення завідомо підробленого звіту про оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 7110800000:03:003:0899, вказавши занижену вартість.

На думку колегії суддів, відомості у кримінальному провадженні №52024000000000217 від 03 травня 2024 року підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна, зокрема в частині виготовлення завідомо підробленого звіту про оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 7110800000:03:003:0899 за заниженою вартістю.

Згідно до ст.12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст.368-4 КК України належать до нетяжкого злочину, ч.4 ст.368-4 КК України - є тяжким злочином.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно з ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч.1 ст.150, ст.154, ч.2 і 3 ст.159-1, ч.1 ст.190, ст.192, ч.1 ст.204, 209-1, 210, ч.1 і 2 ст.212, 212-1, ч.1 ст.222, 229, 239-1, 239-2, ч.2 ст.244, ч.1 ст.248, 249, ч.1 і 2 ст.300, ч.1 ст.301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст.363, ч.1 ст.363-1, 364-1, 365-2 КК України.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000217 від 03 травня 2024 року здійснюється за ознаками вчинення злочинів, передбаченого ч.1 ст.368-4 КК України та ч.4 ст.368-4 КК України, санкція за які передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, та позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, відповідно.

Тобто, у разі доведення стороною обвинувачення вчинення вказаного злочину, в межах даного провадження може бути застосована спеціальна конфіскація.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

При цьому, ч.5 ст. 96-2 КК України передбачає, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Зі змісту ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є, у тому числі, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки із земель комунальної власності, Уманська міська рада продала та передала у власність ОСОБА_8 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,2433 га, цільове призначення: 03,07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7110800000:03:003:2899, що розташована по АДРЕСА_2 . Продаж земельної ділянки було здійснено за 816 100 грн, про що свідчить зміст договору.

26 листопада 2024 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки та нежитлової будівлі (складу) ОСОБА_8 продав та передав у власність ОСОБА_18 вищезазначену земельну ділянку, разом з тим ціна саме земельної ділянки складала 2 134 763 грн, а нежитлової будівлі - 3 612 949 грн.

Тому колегія суддів вважає, що продаж земельної ділянки відбувся за ціною, нижчою за ринкову вартість, про що ОСОБА_8 було відомо як і його дружині, яка надавала згоду на укладення цих договорів, про що свідчить зміст п.3.4 та п.3.5 договорів. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги представника власника майна щодо відсутності події злочину є необґрунтовані.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 03 грудня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , у тому числі з метою відшукання грошових коштів, що здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та можуть бути конфісковані внаслідок спеціальної конфіскації (а.с.88-91).

10 грудня 2024 року, під час проведення обшуку виявлено документи, які свідчать про придбання земельної ділянки в Уманської міської ради, в тому числі Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки 7110800000:03:003:0899, який виконаного ТОВ «Біном Груп». Крім того, виявлено мобільний телефон Iphone15 Pro IMEI НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 . У ході його огляду встановлено, що у вказаному телефоні у програмах VIBER WHATSAPP наявне листування із ОСОБА_12 (підписаний, як ОСОБА_19 ). Крім того встановлено, що мобільний телефон містить видалені відомості, які потребують відновлення в умовах криміналістичної лабораторії. У ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 виявлено кошти в сумі 245 000 дол. США, які зі слів ОСОБА_8 складаються із заощаджень родини та отримані внаслідок продажу земельної ділянки 7110800000:03:003:0899 площею 0,2433 га, яка розташована по АДРЕСА_2. Грошові кошти в сумі 52 000 дол. США, що являє собою еквівалент земельної ділянки вилучено. Як свідчить зміст протоколу обшуку, жодних зауважень від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час вилучення, у тому числі грошових коштів, не надходило.

Дослідиши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, оскільки докази, які містяться у матеріалах справи свідчать, що грошові кошти у розмірі 52 000 дол США, які вилучено під час проведення обшуку в ОСОБА_8 , є доходом від майна, одержаного внаслідок відчуження земельної ділянки за заниженою ціною. Наявність даного факту представником власника не спростовано та підтверджується відомостями, які містяться у протоколі обшуку, так як ОСОБА_8 погодився, що грошові кошти, відшукані під час проведення слідчої дії отримані, у тому числі, внаслідок продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 (а.с.93 зворот).

Доводи сторони захисту щодо незаконності ухвали слідчого судді з посиланням на ч.8 ст.170 КПК України щодо розміру заподіяної шкоди є також необґрунтованими, оскільки прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а не відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, діючий КК України (п.1 ч.1 ст.96-2 ) не передбачає спеціальну конфіскацію лише прибутку від отриманого майна, а саме конфіскацію майна одержаного внаслідок кримінального правопорушення та/або є доходами від нього.

Доводи апеляційної скарги представника власника майна щодо порушення права на захист є необґрунтованими з точки зору вимог ст.20 КПК України, оскільки ОСОБА_8 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. Крім того, колегія суддів, встановила, що тими матеріалами клопотання, які не було надано слідчим суддею представнику для ознайомлення, не обґрунтовувалось ухвалене ним судове рішення, вони не враховуються і колегією суддів при постановлені даної ухвали. Які саме права власника були порушені зазначенням у рішенні наявності постанови про призначення експертизи вартості земельної ділянки при вирішенні питання арешту коштів, суду представник пояснити не зміг, та колегія суддів не вважає, що вказаний довід може бути підставою для скасування рішення про їх арешт.

Доводи представника, що прокурор не зазначив, а слідчий суддя не перевірив точності розрахунку вартості земельної ділянки в іноземній валюті, яка могла підлягати арешту, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, адже такі обставини не заперечувалися безпосередньо ОСОБА_8 під час проведення обшуку і вцілому сума 52 000 дол. США відповідає гривневому еквіваленту ціни продажу ним земельної ділянки.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.

У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2024 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4