Постанова

від 10.01.2025 по справі 910/7060/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року Справа № 910/7060/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відпловідальністю "Велмет" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 21.10.2024, повне рішення складено 21.10.2024, у справі № 910/7060/24

за позовом Державного бюро розслідувань, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет", с.Струга, Новоушицький район, Хмельницька область

про стягнення 14 700,00 грн

У червні 2024 року Державне бюро розслідувань звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про стягнення 14 700,00 грн неустойки за несвоєчасне виконання договору поставки № 377 від 12.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 позовну заяву Державного бюро розслідувань до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про стягнення 14 700,00 грн передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 позов Державного бюро розслідувань до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про стягнення 14700,00 грн задоволено.

Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на користь Державного бюро розслідувань 14700,00 грн неустойки, 3028,00 грн витрат із сплати судового збору.

21.11.2024, через систему Електронний суд, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмет", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:

- договір містить альтернативний строк виконання зобов`язання, а саме: «протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023» (п. 4.1 Договору);

- тобто встановлюючи строк поставки в 10 календарних днів з дня отримання заявки, але не пізніше 22.12.2023 сторони фактично погоджують альтернативний строк виконання зобов`язання;

- таким чином, сторони договору фактично продовжили або навпаки скоротили строк виконання зобов`язання по поставці товару, оскільки заявка на яку посилається позивач, мотивуючи свої претензії та позовну вимогу, могла бути надіслана ним не 16.11.2023, а 16.12.2023;

- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки та висновків, які б свідчили про те, що дослідив всі обставини справи, керуючись чинним законодавством України;

- позивач, отримавши товар за договором, прийняв його без претензій щодо строку його поставки, чим звільнив відповідача від відповідальності за порушення строків поставки товару.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Листом № 910/7060/24/7662/24 від 22.11.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

03.12.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 910/7060/24.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмет» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /т. 2 а. с. 34-35/.

10.12.2024 (вх. № 10664/24) від Державного бюро розслідувань надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 - залишити без змін /т. 2 а. с. 38-44/.

16.12.2024 (вх. № 10786/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі /т. 2, а. с. 54-56/.

17.12.2024 (вх. № 5920/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" надійшла заява, в якому просить здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10. 2024 у справі № 910/7060/24. Стягнути з Державного бюро розслідувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМЕТ» 14 700,00 грн основного боргу (неустойки) та 3028,00 грн витрат із сплати судового збору. Видати наказ /т. 2 а. с. 64-65/.

20.12.2024 (вх. № 10596/24) від Державного бюро розслідувань надійшли заперечення, в якому просить апеляційну скаргу та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про поворот виконання рішення залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 - залишити без змін /т. 2, а. с. 79-81/.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 між Державним бюро розслідувань (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велмет" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 377 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця протикульові індивідуальні кулезахисні щити (далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар у постачальника і оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» для товару, як предмета закупівлі за державні кошти, установлений код ДК 021:2015:35810000-5 та назва (опис) - Індивідуальне обмундирування (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору ціна договору - ціна (вартість) товару, яка погоджена сторонами у додатку 1 до Договору та становить 735 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 122 500,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язується поставити товар покупцю в асортименті, комплектності, комплекті та кількості, визначеними у додатку 1 до Договору протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023.

Строк поставки товару може бути змінений сторонами лише за умови укладення додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 7.5 Договору у разі порушення постачальником зобов`язання щодо дотримання строків поставки, допоставки, доукомплектованості товару та/або дотримання строків заміни неякісного товару усунення виявлених у товарі недоліків та/або дефектів (несправностей), постачальник зобов`язується сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,1% від ціни товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% відсотків вказаної вартості.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками /т. 1 а. с. 16/.

15.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача заявку № 10-13-01-27196, в якій позивач просив протягом 10 календарних днів поставити товар, як це передбачено умовами Договору /т. 1 а. с. 20/.

Вказану заявку отримано відповідачем 20.11.2023, що підтверджується перевіркою статусу відстеження поштового відправлення № 0600061151980 /т. 1 а. с. 22/.

21.12.2023 відповідач здійснив поставку товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 329 від 21.12.2023, підписаною сторонами та скріпленою їх печатками /т. 1, а.с. 23/.

05.04.2024 позивачем, у зв`язку з простроченням зобов`язання за Договором, на адресу відповідача було направлено претензію № 10-8-01-9928 з вимогою сплатити неустойку в розмірі 0,1% від ціни Договору, за кожен день прострочення поставки товару, в розмірі 14 700,00 грн.

19.04.2024 відповідач у відповіді на претензію № 19/04/2024-01 не погоджується із вимогою позивача та вказує, що п. 4.1 Договору сторонами погоджено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю, в асортименті, комплектності, комплекті та кількості, визначеними у додатку 1 до Договору протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023. Так ТОВ "Велмет" поставило товар у визначені умовами Договору строку - не пізніше 22.12.2023.

08.05.2024 позивачем на адресу відповідача направлено повторну претензію № 10-8-01-13056, в якій позивач зазначає, що згідно з п. 4.1 Договору сторонами погоджено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю, в асортименті, комплектності, комплекті та кількості, визначеними у додатку 1 до Договору протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023. Тобто в даному випадку визначено дві умови, які встановлюють строк поставки товару і застосуванню підлягає той, що настає раніше. На підставі зазначеного просить сплатити неустойку в розмірі 0,1% від ціни Договору, за кожен день прострочення поставки товару, в розмірі 14 700,00 грн.

09.05.2024 відповідач у відповіді на повторну претензію № 09/05/2024-01 не погоджується із вимогою позивача та повторно вказує, що ТОВ "Велмет" поставило товар у визначені умовами Договору строку - не пізніше 22.12.2023.

Відповідно до вказаних вище відповідей вимоги позивача не були задоволені, що і стало підставою для звернення останнього до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про стягнення 14 700,00 грн неустойки.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на користь Державного бюро розслідувань 14 700,00 грн неустойки та 3028,00 грн витрат із сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, відповідь на відзив, заперечення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору поставки № 377 від 12.10.2023.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 663, 664 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 4.1 Договору сторонами погоджено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю, в асортименті, комплектності, комплекті та кількості, визначеними у додатку 1 до Договору протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023.

Судом встановлено, що 15.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача заявку № 10-13-01-27196, яку відповідач отримав 20.11.2023.

21.12.2023 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 735 000,00 грн за видатковою накладною № 329 від 21.12.2023.

Позивач вважає, що відповідно до вказаноної вище умови п. 4.1 Договору відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця.

Однак відповідач з цим не погоджується та вважає, що згідно з п. 4.1 Договору кінцевий строк виконання - не пізніше 22.12.2023.

Отже наведене вище свідчить про різне розуміння сторонами змісту п. 4.1 Договору в частині терміну поставки Товару "протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки покупця, але не пізніше 22.12.2023".

Колегія суддів зазначає, що договір як приватно - правова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду від 14.05.2022 у справі № 944/3046/20 зроблено висновок, що "у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem (лат. "verba chartarum forties accipiunter contra proferentem")" слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав.

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно зробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї із сторін".

Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки caмe вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обгрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартного умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

З матеріалів справи вбачається, що договір поставки № 377 від 12.10.2023 укладено в процедурі публічної закупівлі, тобто відповідач не мав вибору обирати (визначати, змінювати) умови вказаного договору.

Отже у спірній ситуації, визначаючи строк поставки, застосовуючи правило "contra proferentem (лат. "verba chartarum forties accipiunter contra proferentem")" слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав, суд дійшов висновку, що умовами договору визначено єдину дату поставки, а саме не пізніше 22.12.2023.

Відповідачем поставлено товар 21.12.2023 за видатковою накладною № 329 від 21.12.2023.

Отже відповідачем поставлено товар до закінчення 22.12.2023 строку, після якого у позивача виникало право на нарахування неустойки відповідно до п. 7.5 Договору, а тому позовні вимоги про стягнення 14 700,00 грн неустойки за несвоєчасне виконання договору поставки № 377 від 12.10.2023, нарахованої за період з 01.12.2023 по 20.12.2023, задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, вищезазначених обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Доводи позивача наведені у відзиві на апеляційну скаргу щодо терміну поставки товару відповідачем не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки позивачем у вказаному відзиві самостійно формується та надається правова оцінка п. 4.1 Договору.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

За наведеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегією суддів встановлено наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Державне бюро розслідувань.

Крім цього розглянувши заяву (вх. № 5920/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про поворот виконання рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що старшим державним виконавцем Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Совецьким Денисом Олеговичем відкрито виконавче провадження № 76726778 від 06.12.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на користь Державного бюро розслідувань 14 700,00 грн неустойки та 3028,00 грн витрат із сплати судового збору. Однак, у зв`язку із тим, що кошти на рахунках товариства були заблоковані, виконання оплати було здійснено з особистого рахунку адвоката ТОВ «ВЕЛМЕТ» - Міняйлук Юлії Вікторівни.

На підтвердження вказаних обставин відповідем до заяви долучено: постанову № 76726778 від 06.12.2024 про відкриття виконавчого провадженя; постанову № 76726778 від 06.12.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову № 76726778 від 06.12.2024 про стягнення виконавчого збору; постанову № 76726778 від 10.12.2024 про арешт коштів боржника; постанову № 76726778 від 10.12.2024 про зняття арешту з коштів; платіжну інструкцію № XCHP-X620-K0E7-5THT від 11.12.2024 про перерахування Міняйлук Ю.В. 19 805,80 грн отримувачу Дунаєвецькому ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області з призначенням платежу "погашення боргу згідно Виконавчого провадження № 76726778 від 06.12.2024".

Разом з цим відповідач у вказаній заяві про поворот виконання рішення просить стягнути з Державного бюро розслідувань 14 700,00 грн неустойки та 3028,00 грн витрат із сплати судового збору саме на користь ТОВ "Велмет".

Однак, як зазначалось відповідчем, та вбачається із долученої до заяви платіжної інструкції № XCHP-X620-K0E7-5THT від 11.12.2024, погашення боргу згідно виконавчого провадження № 76726778 від 06.12.2024 здійснено фізичною особою Міняйлук Ю.В з власного рахунку.

За наведеного у суду апеляційної інстанці відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про поворот виконання рішення.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" - задоволити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 у справі № 910/7060/24 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Державного бюро розслідувань (вул. Панаса Мирного, буд. 28, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 41760289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" (вул. Шкільна, буд. 20, с. Струга, Кам`янець-Подільський район (Новоушицька ОТГ), Хмельницька область, 32632, код ЄДРПОУ 37347778) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 5920/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" про поворот виконання рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 910/7060/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "10" січня 2025 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.