Рішення

від 07.01.2025 по справі 903/880/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 січня 2025 року Справа № 903/880/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача: адвоката Каліщука В.П.,

представника відповідача: Огороднічук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України

до відповідача: Комунального підприємства Нововолинськтеплокомуненерго Нововолинської міської ради

про стягнення 3725898грн 08коп

встановив: позивач ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Волинської філії ТОВ Газорозподільні мережі України звернувся до суду з позовом про стягнення з КП Нововолинськтеплокомуненерго Нововолинської міської ради (відповідача) 3725898грн. 08коп., з яких: 3623590грн. 44коп. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 6876грн. 03коп.- 3% річних, 59592грн. 18коп. пені та 35839грн. 43коп. інфляційних втрат. Також, просить стягнути з відповідача 44710грн. 44коп. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов типового договору розподілу природного газу, який укладений шляхом підписання заяви-приєднання №09420055АМGT016/42GTVL2176-16 від 01.12.2023, в частині оплати послуг з розподілу природного газу.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено 19.11.2024.

18.11.2024 відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-75/7626/24), в якому заперечив проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та призначити справу до судового розгляду по суті після 15.12.2024. Відповідач зазначив, що вчасно та в повному обсязі провести розрахунок за поставлену електричну енергію КП Нововолинськтеплокомуненерго не мало можливості через тяжкий фінансовий стан, зумовлений відсутністю платежів зі сторони споживачів підприємства та держави. Відповідачем вживаються всі можливі заходи для погашення заборгованості за спожиту теплову енергію. Також 22.08.2024 між сторонами укладений договір про реструктуризацію 3 918 590,45 грн. заборгованості до 31.12.2024 року. Відповідач не погоджується з розміром штрафних санкцій та просить максимально зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих до сплати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та повністю відмовити у позові.

Ухвалою суду від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 17 грудня 2024 року.

16.12.2024 та 17.12.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що станом на 12.12.2024 КП Нововолинськтеплокомуненерго повністю сплачено борг на суму 3623590,44грн. Просить суд закрити провадження провадження у справі в частині позовних вимог прот стягнення боргу на суму 3623590,44грн. у зв`язку із відсутністю предмету спору та зменшити до мінімальних розмірів нараховані штрафні санкції.

В судовому засіданні 17.12.2024 за згодою представників сторін була оголошена перерва до 07.01.2025.

30.12.2024 відповідач надіслав заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи копії документів (платіжних інструкцій), що підтверджують здійснення оплати та зменшити нараховані штрафні санкції.

У судовому засіданні 07.01.2025 представник позивача підтвердив сплату відповідачем заборгованості та просив стягнути нараховані пеню, річні та інфляційні втрати.

Представник відповідача просив закрити провадження у справі в частині стягнення боргу та зменшити штрафні санкції.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

У відповідності до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор), постановою від 26.12.2022 року № 1839 видала ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

В свою чергу, Регулятор постановою від 29.11.2023 року №2224 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу розширив територію господарської діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію Волинської області.

Розділом VІ Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Між ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Волинської філії ТОВ Газорозподільні мережі України (Оператор ГРМ) та КП Нововолинськтеплокомуненерго Нововолинської міської ради (Споживач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №09420055АМGT016/42GTVL2176-16 від 01.12.2023 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з п.6.1. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2.Договору).

Відповідно до п.п. 6.3., 6.4. Договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.

За умовами пункту 6.6. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаними між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

У відповідності до п. 6.5. Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Пунктом 8.2. Договору розподілу природного газу передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Заява-приєднання №09420055АМGT016/42GTVL2176-16 від 01.12.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) з додатками підписана та завірена сторонами.

Згідно пп. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятором на ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП). Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Згідно п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Абзацом 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Постановою НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 року «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» (зі змінами) Волинській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 грудня 2023 року в розмірі 1,57грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м3.

Річна замовлена потужність на 2024 рік розрахована Оператором ГРМ і становить 10250 288,05 м. куб на рік/ 12 міс. = 854 190,68 м. куб на місяць х 1,884 грн. (з ПДВ) =1 609 295,22 грн в місяць.

Відповідно до абз.8 п.3 гл.6 розділу 6 Кодексу ГРМ у випадках укладення договору розподілу природного газу у зв`язку з початком провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на території місцезнаходження об`єкта газопостачання споживача іншим Оператором ГРМ та якщо річна замовлена потужність споживача визначалась відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави, новий Оператор ГРМ враховує обсяги використання такої потужності споживачем з початку календарного року.

На виконання договору позивач надав відповідачу, як споживачу послугу з розподілу природного газу вартістю 1 609 295,24 грн. у липні 2024 року (Акт №АСВГ0017171 від 31.07.2024 року), 1 609 295,22 грн. у серпні 2024 року (Акт №АСВГ0019462 від 31.08.2024 року), 1 609 295,22 грн. у вересні 2024 року (Акт №АСВГ0020874 від 30.09.2024 року), яка нараховується як плата за 1/12 річної замовленої потужності об`єктів споживача, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.

Акти про надані послуги розподілу газу підписані сторонами та завірені їх печатками.

Позивач зазначав, що з врахуванням часткових оплат, проведених споживачем, заборгованість з оплати вартості послуг з розподілу природного газу за липень, серпень та вересень 2024 року становила 3 623 590,44грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно ст..901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку погашено суму основного боргу у розмірі 3623590,44грн., а саме: 11.10.2024 - 35 000,00 грн., 14.10.2024 70 000,00 грн., 15.10.2024 300 000,00 грн., 16.10.2024 59295,22 грн., 17.10.2024 50 000,00 грн., 18.10.2024 50 000,00 грн., 18.10.2024 500 000,00 грн., 21.10.2024 20 000,00 грн., 01.11.2024 30 000,00 грн., 04.11.2024 40 000,00 грн., 13.11.2024 80 000,00 грн., 13.11.2024 80 000,00 грн., 14.11.2024 300 000,00 грн., 15.11.2024 209 295,22 грн., 15.11.2024 400 000,00 грн., 18.11.2024 200 000,00 грн., 19.11.2024 200 000,00 грн., 20.11.2024 50 000,00 грн., 21.11.2024 50 000,00 грн., 22.11.2024 99 900,00 грн., 25.11.2024 99 900,00 грн., 27.11.2024 50 200,00 грн., 28.11.2024 250 000,00 грн., 02.12.2024 50 000,00 грн., 02.12.2024 50 000,00 грн., 07.12.2024 200 000,00 грн., 10.12.2024 100 000,00 грн.

Зазначене підтверджується платіжними інструкціями, наданими відповідачем та підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Отже, спірні правовідносини в цій частині позову, які потребували судового врегулювання, фактично були врегульовані, в свою чергу предмет та підстави позову в цій частині зникли.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, існування предмета спору в цій частині припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 3623590,44грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу необхідно закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, за прострочення виконання зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача 59592грн. 18коп. пені згідно п.8.2 Договору, 6876грн. 03коп.- 3% річних, та 35839грн. 43коп. інфляційних втрат за період з 12.08.2024 по 11.10.2024.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо вчасної оплати наданої позивачем послуги позов в частині стягнення 59592грн. 18коп. пені, 6876грн. 03коп - 3% річних та 35839грн. 43коп. інфляційних втрат є підставним та підлягає до задоволення.

Водночас, у відзиві на позовну заяву та у поданих суду клопотаннях відповідач просить максимально зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих до сплати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Відповідач зазначає, що заборгованість КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перед ТОВ «Газорозподільні мережі» за надані послуги з розподілу природного газу виникла в результаті скрутного матеріального становища підприємства, зумовленого низькою платоспроможністю населення, невідшкодування державою здійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії та інших чинників; підприємством було сплачено більшу частину заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу; порушення зобов`язання не завдало негативних наслідків для позивача, зокрема, матеріальних збитків.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи N 904/4685/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за час прострочення зобов`язання.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Процесуальна норма щодо зменшення розміру пені може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відтак, з огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, враховуючи принцип розумності та справедливості, повну оплату відповідачем заборгованості під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 50 відсотків на підставі ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 59592грн 18коп пені підлягають частковому задоволенню на суму 29796грн 09коп пені, а в позові в частині стягнення 29796грн 09коп пені слід відмовити.

З огляду на зазначене, позовні вимоги суд задовольняє частково.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір).

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Нововолинськтеплокомуненерго Нововолинської міської ради (45400, Волинська обл., Володимирський район, м.Нововолинськ, вул. Святого Володимира, буд. 3, код ЄДРПОУ 00185382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (43006, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Івана Франка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 45279226) 72511грн 55коп (з яких: 6876грн 03коп - 3% річних, 29796грн 09коп пені та 35839грн 43коп інфляційних втрат), а також 1227грн 69 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 29796грн 09коп пені.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 3623590грн 44коп заборгованості.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.01.2025.

СуддяО. Г. Слободян