Рішення

від 03.01.2025 по справі 906/920/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/920/24

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання: Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Довгалюк В.С., довіреність від 19.12.2024

- від відповідача: Приймак С.В. - керівник згідно з даними з ЄДР; Чайковська О. С., довіреність №367 від 29.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

про стягнення 5869325,98грн

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 1904419,69 грн, з яких, 1893915,19 грн боргу, 9417,83 грн пені та 1086,67 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Типового договору розподілу природного газу, укладеного за результатами підписання відповідачем заяви-приєднання №ОZ00DТ023 від 01.09.2023 в частині проведення розрахунків за спожиті послуги з розподілу природного газу у липні 2024 року.

Ухвалою від 04.09.2024 господарський суд відкрив провадження у даній справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання на 02.10.2024 о 12:00 (а. с. 131 у т. 1).

23.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 16.09.2024, № 692 з додатками та з клопотанням про зменшення розміру пені на 90% (а. с. 138 - 212 у т. 1).

01.10.2024 до суду від позивача надійшла заява від 01.10.2024 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог з додатками (а. с. 213 - 221 у т. 1).

02.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а. с. 223 - 230 у т. 1).

Ухвалами від 02.10.2024 господарський судпостановив (а. с. 248; 250 у т. 1):

- вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 3873367,07 грн, з яких, 1893915,19 грн боргу, 57852,38 грн пені, 6675,27 грн 3% річних за липень 2024 року; 1893915,22 грн боргу, 18835,66 грн пені та 2173,55 грн 3% річних за серпень 2024 року;

- відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 30.10.2024 о 10:00.

22.10.2024 до суду від КП "Бердичівтеплоенерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив із клопотанням про зменшення розміру пені на 90 % (а. с. 1 - 12 у т. 2).

28.10.2024 до суду від позивача надійшла заява від 25.10.2024 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, до якої долучено, зокрема, копію платіжної інструкції №567781366 від 22.10.2024 щодо сплати 23951,50 грн судового збору (а. с. 13 - 23 у т. 2).

Ухвалами від 30.10.2024 господарський суд постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 5869325,98 грн, з яких, 5681745,58 грн основного боргу, 168175,53 грн пені, 19404,87 грн 3% річних, а також судових витрат; закрив підготовче провадження та призначив засідання для розгляду справи по суті (а. с. 29; 31 у т. 2).

В засіданні суду 20.12.2024 представник відповідача повідомила про сплату частини основного боргу за липень 2024 року в сумі 280000,00 грн та надала для долучення до матеріалів справи копію платіжної інструкції №326 від 18.12.2024 (а. с. 35, 36 у т. 2).

Ухвалою від 20.12.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 03.01.2025 о 10:30; витребував у позивача докази щодо сплати відповідачем частини боргу (а.с. 40 у т.2).

Іншою ухвалою від 20.12.2024 господарський суд виправив описки, допущені у резолютивній частині ухвали від 02.10.2024 та описових частинах ухвал від 02.10.2024, 30.10.2024, 28.11.2024 у справі; постановив вважати вірною суму 3% річних, які заявлені до стягнення за липень 2024 року - "2173,35 грн", замість - "2173,55 грн" (а. с. 41 у т. 2).

02.01.2025 до суду від позивача надійшла заява з доказами сплати позивачем основного боргу на суму 2518429,88 грн та поновлення процесуального строку (а. с. 42 - 60 у т. 2).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача просили врахувати позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та зменшити розмір пені на 90%.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів часткової сплати відповідачем суми основного боргу суд враховує таке.

Згідно з ч. 2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).

Клопотання про поновлення строку на подання доказів часткової сплати відповідачем суми основного боргу, заявник обґрунтовує тим, що станом на дату подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідачем не сплачувалась, тому позивач не мав можливості надати до суду докази сплати коштів від КП "Бердичівтеплоенерго" ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", при цьому, лише у грудні 2024 КП "Бердичівтеплоенерго" сплатило позивачу заборгованість у загальному розмірі 2518429,99грн, що підтверджується платіжними інструкціями №326 від 19.12.2024 на суму 280000,00 грн, № 329 від 21.12.2024 на суму 1000000,00 грн, №336 від 25.12.2024 на суму 270000,00 грн, №338 від 27.12.2024 на суму 324514,69 грн, №337 від 27.12.2024 на суму 343915,19 грн, №1010 від 30.12.2024 на суму 300000,00 грн.

Зважаючи, що часткову оплату боргу відповідач здійснив у грудні 2024 р., строк на подачу доказів такої оплати позивач пропустив з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

Враховуючи зазначене, суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів часткової сплати відповідачем заборгованості, поновив позивачу строк на подання доказів часткової сплати відповідачем основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Позивач з 01.09.2023 здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області. Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" (зі змінами) (а. с. 23 - 59 у т. 1).

01.09.2023 Комунальне підприємство "Берддичівтеплоенерго" (відповідач) підписало заяву-приєднання №OZ00DT023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого був укладений Типовий договір розподілу природного газу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (позивачем) (а. с. 69 у т. 1).

Відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 2.1 Типового договору розподілу природного газу визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

При цьому, відповідно до п. 6.6 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п. 6.1 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог кодексу газорозподільних систем.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами також було складено акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та розрахунки втрат природного газу (додаток 4 до договору розподілу природного газу) щодо 15 об`єктів відповідача, які приєднані та забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи (а. с. 70 - 115 у т. 1).

На підставі укладеного договору в липні - вересні 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 5 681 745,58 грн, які відповідачем не були оплачені.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 5869325,98 грн, з яких, 5681745,58 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 168 175,53 грн пені та 19404,87 грн 3% річних.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

За приписами ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (а. с. 10 - 22 у т. 1).

Згідно з ч. 2, 6 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч.2 цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

При цьому, згідно з абз.1 п.1 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Так, за даними попереднього оператора газорозподільної системи (АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"), за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року відповідач спожив сумарно 11 140 677,64 куб.м, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу №ЖТП0088601 від 31.10.2022, №ЖТП0090032 від 30.11.2022, №ЖТП0092169 від 31.12.2022, №ЖТП0093314 від 31.01.2023, №ЖТП0095321 від 28.02.2023, №ЖТП0096728 від 31.03.2023, №ЖТП0098107 від 28.04.2023 (а.с. 115-121 у т.1).

Водночас для об`єкта відповідача за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 23, приміщення 3 було додатково враховано обсяг мінімального розміру річної замовленої потужності згідно з вимогами п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ - 314 куб.м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим (а. с. 122 у т. 1).

Згідно з п. 6.2 Типового договору розподілу природного газу, тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №1598 від 31.08.2023), для Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,70 грн за 1 куб.м (без ПДВ). З урахуванням ПДВ даний тариф становить 2,04 грн за 1 куб.м.

Згідно з п.10 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Щодо закриття провадження в частині позову.

02.01.2025 до суду від позивача надійшла заява з доказами сплати відповідачем 2518429,88 грн основного боргу (а. с. 42 - 60 у т. 2).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 2518429,88 грн, суд дійшов висновку, що в цій частині відсутній предмет спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України та вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 3163315,70 грн основного боргу, 168 175,53 грн пені та 19404,87 грн 3% річних.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3163315,70 грн основного боргу.

Суд встановив, що у період з липня 2024 року по червень 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами про надані послуги з розподілу природного газу (а. с. 127, 218 на звороті у т. 1, а. с. 17 у т. 2):

- №ЖИТ015915 від 31.07.2024 - на суму 1893915,19 грн;

- №ЖИТ016757 від 31.08.2024 - на суму 1893915,19 грн;

- №ЖИТ019188 від 30.09.2024 - на суму 1893915,19 грн

Станом на дату розгляду справи по суті КП "Бердичівтеплоенерго" здійснило часткове погашення суми основного боргу у розмірі 2518429,88 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а. с. 44 - 46 у т. 2).

Зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо отримання послуг у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу борг у сумі 3163315,70 грн за послуги з розподілу природного газу.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 168175,53 грн пені та 19404,87 грн 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки пені у розмірі 168175,53 грн пені та 19404,87 грн 3% річних, суд встановив, що вони здійснені відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично вірними.

Розрахунки здійснені за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 90%, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів ст. 546, 549 ЦК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінуванням боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Одночасно слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Таке питання вирішується судом за ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на обставини, на які посилається відповідач, наявні в матеріалах справи докази, враховуючи пояснення сторін, а також те, що період прострочення оплати за послуги з розподілу природного газу є незначним, приймаючи до уваги часткове погашення відповідачем заборгованості, з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, встановлені судом обставини щодо причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання, а також з огляду на те, що і позивач і відповідач відносяться до об`єктів критичної інфраструктури, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшення пені на 50%, що складатиме 84087,76 грн.

При цьому, зменшуючи розмір пені до 84087,76 грн, суд виходить із того, що неустойка є стимулюванням належного виконання договірних зобов`язань, а надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позову, однак містять докази часткового погашення боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3163315,70 грн основного боргу, 84087,76 грн пені та 19404,87 грн 3% річних підлягають задоволенню.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи є платіжна інструкція №559606920 від 30.07.2024 щодо сплати позивачем 22853,04 грн судового збору при поданні позовної заяви (а. с. 7 у т.1 ).

У зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог позивач сплатив ще 23627,37 грн судового збору (а. с. 218 у т. 1) та 23951,50 грн (а. с. 16 на зв. у т. 2), а всього - 70431,91 грн.

Беручи до уваги закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 2518429,88 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 40210,75 грн.

Позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору у розмірі 30221,16 грн за його заявою, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

Керуючись ст. 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадженні у справі №906/920/24 в частині стягнення з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" 2518429,88 грн основного боргу.

2. Позов задовольнити.

3. Зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 50%.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шевченка, буд. 23, код ЄДРПОУ 32794899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, код ЄДРПОУ 45204957):

- 3163315,70 грн основного боргу;

- 84087,76 грн пені;

- 19404,87 грн 3% річних.

5. У стягненні 84087,77 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.01.25

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам через Електронний суд