Рішення

від 10.01.2025 по справі 908/2807/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/208/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2025 Справа № 908/2807/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічурина, буд. 17)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 191 868,76 грн.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 21.10.2024, (вх. № 3087/08-07/24 від 21.10.2024) Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 191 868,76 грн. заборгованості за кредитним договором № ID7489881 від 23.12.2019, в тому числі 122 204,00 грн. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), 0,05 грн. заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) та 69 664,71 грн. заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій).

Пунктом четвертим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд судовий розгляд здійснювати за відсутності представника позивача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 справу № 908/2807/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2024 у справі № 908/2807/24 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2807/24, присвоєно справі номер провадження справи 4/208/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

12.11.2024 до господарського суду на виконання ухвали суду від 29.10.2024 у справі № 908/2807/24 про витребування від Міністерства соціальної політики України відомостей щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території надійшла відповідь № 25881/0/2-24/3 від 07.11.2024 про надання запитуваної інформації, згідно з якою повідомлено, що Суховецький Кирило Костянтинович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який раніше був зареєстрований у с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області, з 21.04.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до увагу отриману інформацію, ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2024 на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву у справі № 908/2807/24 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 191 868,76 грн. заборгованості за кредитним договором № ID7489881 від 23.12.2019, в тому числі 122 204,00 грн. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), 0,05 грн. заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) та 69 664,71 грн. заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій), залишено без руху. Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК», м. Київ надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2024продовжено розгляд справи №908/2807/24 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_1 , м. Львів про стягнення з відповідачів солідарно 191868,76 грн. заборгованості за кредитним договором № ID7489881 від 23.12.2019, в тому числі 122 204,00 грн. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), 0,05 грн. заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) та 69 664,71 грн. заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій).

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 612 ГК України, ст., ст. 15, 16, 525, 526, 543, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, 1054 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за заявою-договором № ID7489881від 23.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК», укладеним між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», щодо своєчасної та повної сплати процентів за користування кредитом. У забезпечення зобов`язань за заявою-договором № ID7489881від 23.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» відповідач 2 за договором поруки №Т 09.07.2019 І 8226 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед позивачем за заявою-договором №ID7489881від 23.12.2019 в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на 09.10.2024заборгованість за кредитним договором (заявою-договором № ID ID7489881від 23.12.2019) становить 191 868,76 грн., з яких: 122 204,00 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), 0,05 грн. заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) та 69 664,71 грн. заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1 і 2 солідарно заборгованість в розмірі 191 868,76 грн., з яких: 122 204,00 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), 0,05 грн. заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) та 69 664,71 грн. заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій). Також просить стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду 11.11.2024 у справі № 908/2807/24 відповідачам 1 і 2 запропоновано у строк до 28.11.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзиви на позовну заяву із його документальним обґрунтуванням і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову або його визнання; у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості навести свій контррозрахунок. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачу та докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 07.02.2025 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА» має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Мелітополь Запорізької області.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Наразі згідно ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд викликає або повідомляє учасників справи про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Враховуючи територіальне перебування відповідачіа 1 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2807/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 11.11.2024 та ухвала суду від 19.11.2024 про продовження розгляду справи опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 22.11.2024.

В ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Про розгляд справи № 908/2807/24 відповідач 2 повідомлявся ухвалою суду від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2807/24 та ухвалою суду від 19.11.2024 про продовження розгляду справи, які направлялася на відому суду адресу відповідача 2 (відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України) з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначеніухвали повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку про їх невручення з позначкою за закінченням терміну зберігання.

Також, ухвали суду від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2807/24 та від 19.11.2024 про продовження розгляду справи направлялися відповідачам на відому суду адресу їх електронної пошти та доставлені до електронних скриньок11.11.2024 та 19.11.2024 відповідно.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі 908/2807/24 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзиви на адресу суду від відповідачів у встановлений в ухвалі суду від 11.11.2024 у справі № 908/2807/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшли, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 11.12.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 10.01.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

23.12.2019 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (далі - Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА» (далі Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено Заяву-договір № ID7489881 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (далі Договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 400 000,00 грн. на строк 36 місяців з дати укладення Договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (відповідно до п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.3.1 кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 % річних.

Розмір комісійної винагороди: 1,75 % від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2. Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначено терміни та порядок погашення Кредиту:

2.4.1. погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;

2.4.2. сплата комісіи?ноі? винагороди за кредитом щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом. Сума комісіи?ноі? винагороди за першии? місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів;

2.4.3. сплата комісіи?ноі? винагороди (за наявності) за видачу кредиту одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів;

2.4.4. сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».

Умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (4.2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважаться датою укладення Договору.

Відповідач 1 скористався своїм правом на підставі Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID7489881про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату з відображенням ЕЦП на договорі.

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2019 Банк виконав зобов`язання, передбачені Договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком за період 23.12.2019 по 09.10.2024 № UA323395000000020637446132002. Призначення платежу: «Перерахування коштів зг. кредитної угоди № ID7489881 від 23.12.2019 ТОВ «БІРЮЗА», без ПДВ».

Також з матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору 23.12.2019 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Заявою-договором № ID7489881 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») укладено Договір поруки № Т 09.07.2019 І 8226 (надалі Договір поруки) між АТ «ТАСКОМБАНК» (Кредитор) та фізичною особою резидентом України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі).

За Договором поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором на засадах солідарного боржника за виконання в повному обсязі ТОВ «БІРЮЗА» (Боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнуть у майбутньому на підставі Заяви-договору № ID7489881 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: 1.2.1. повернути Кредитору кредит у розмірі 400 000,00 грн., у терміни (строки), визначені Кредитним договором; 1.2.2. щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором; 1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управлінням кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором; {…}.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки передбачена п. 2.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у п.п. 1.2., 1.3. цього Договору.

У випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя, зазначену у Розділі 7 цього Договору, та копію надсилає Боржнику (п. 3.1 Договору поруки).

Відповідач 2 зобов`язався (п. 3.3. Договору поруки) не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня відправлення вимоги Кредитора (п. 3.1 даного Договору) погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора з будь-яких причин не звільняє Поручителя від обов`язку виконати умови цього Договору.

Цей договір набуває чинності з моменту накладення електронного підпису обох Сторін, що прирівнюється до власноручного підпису (п. 5.1 Договору поруки).

Відповідач 2 на підставі Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», вчинив правочин, підписавши договір поруки № Т 09.07.2019 І 8226 від 23.12.2019 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату з відображенням ЕЦП на Договорі.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем 1 не виконані умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графік погашення кредиту додаток 1 до Заяви-договору № ID 7489881) строки не повернуті, у зв`язку з чим станом на 09.10.2024 у відповідача 1 існує заборгованість за тілом кредиту в розмірі 122 204,00 грн., за відсотками 0,05 грн., з комісії 69 664,71 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Втім, заборгованість відповідачами не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 Цивільного Кодексу України ( далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Заява-договір № ID7489881 від 23.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») з додатком 1 до нього (Графік погашення кредиту), Договір поруки № Т 09.07.2019 І 8226 від 23.12.2019, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачами не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору з додатком до нього, договору поруки шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір та Договір поруки є укладеними, чинними, дійсними та підлягає виконанню сторонами відповідно до їхніх умов.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором Заява-договір № ID7489881 від 23.12.2019 про приєднання виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком за період за період 23.12.2019 по 09.10.2024 № НОМЕР_1 .

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредит протягом 36 місяців з дати укладення Кредитного договору та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який є додатком 1 до Кредитного договору.

Відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 09.10.2024 у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 122 204,00 грн., за відсотками 0,05 грн., з комісії 69 664,71 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № Т 09.07.2019 І 8226 від 23.12.2019 забезпечено виконання ТОВ «БІРЮЗА» зобов`язання за Кредитним договором Заявою-договором № ID7489881 від 23.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № Т 09.07.2019 І 8226 від 23.12.2019, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості за Кредитним договором Заявою-договором № ID7489881 від 23.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), заявленої до стягнення.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умовами Кредитного договору строк кредитування визначений 36 місяців з дати укладення Договору.

Проценти та комісійна винагорода сплачуються (п. п. 2.5.1, 2.5.2. Кредитного договору) щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.

Враховуючи зазначене, стягненню солідарно з відповідачів 1 і 2 на користь позивача підлягає сума за заборгованості за тілом кредиту в розмірі 122 204,00 грн., за відсотками 0,05 грн., з комісії 69 664,71 грн.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_1 ,м. Львів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічурина, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 22148861) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена) в розмірі 122 204(сто двадцять дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками (в тому числі прострочені) в розмірі 0 (нуль) грн. 05 коп. і заборгованість з комісії (в тому числі прострочена) в розмірі 69 664(шістдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 71 коп. солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена) в розмірі 122 204 (сто двадцять дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками (в тому числі прострочені) в розмірі 0 (нуль) грн. 05 коп. і заборгованість з комісії (в тому числі прострочена) в розмірі 69 664 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 71 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічурина, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 22148861). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРЮЗА», (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічурина, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 22148861) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) витрати зі сплати судового збору в сумі 2302 (дві тисячі триста дві) грн. 42 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 302 (дві тисячі триста дві) грн. 42 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України «10» січня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.