Рішення

від 10.01.2025 по справі 915/1300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року Справа № 915/1300/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок - Імпульс Групп", вул.Андрея Шептицького Митрополита, буд.17, м.Луцьк, Луцький р-н, Волинська область, 43021

електронна пошта: legist.dct@gmail.com

представник позивача: Мацнев Андрій Юрійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроколос Торг", вул.Лягіна, буд.4, м.Миколаїв, 54001

електронна пошта: agrokolostorg245@gmail.com

про: стягнення 47 375,41 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок - Імпульс Групп" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 21.10.2024 (вх.№12719/24 від 21.10.2024) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроколос Торг" пені у розмірі 47 375,41 грн.

Також, просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №12-12/23 від 12.12.2023 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1300/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№14032/24 від 12.11.2024) в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОК-ІМПУЛЬС ГРУПП» та ТОВ «Агроколос Торг» 12 грудня 2023 року було укладено Договір поставки № 12-12/23. Згідно умов Договору, відповідач має поставити товар - продукти переробки зернових культур на умовах, визначених специфікаціями, що є невід`ємною частиною договору. Специфікацією № 2 від 02 лютого 2024 року до Договору передбачено поставку 200,00 т. висівок пшеничних гранульованих за ціною 2 700,00 грн/т з ПДВ. Зазначає, що між ТОВ «Агроколос Торг» та Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України 30 листопада 2023 року було укладено Договір поставки № 03-11/23. Договір № 12-12/23 було укладено відповідно до очікуваних результатів за наслідками виконання зобов`язань із поставки висівок пшеничних гранульованих та борошна пшеничного вищого ґатунку Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України за умовами Договору. Вказує, що зазначені зобов`язання Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України перед ТОВ «Агроколос Торг» не виконано. ТОВ «Агроколос Торг» ведеться претензійно-позовна робота стосовно виконання Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України умов Договору поставки. Вказує, що договірні відносини Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроколос Торг» буде виконано у повному обсязі після завершення претензійно-позовної роботи із Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

Позивач через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив (вх.№14417/24 від 19.11.2024) в якій зазначає, що відповідач допустив повне невиконання зобов`язань щодо поставки Товару відповідно до строків, визначених у Специфікації №2 від 02 лютого 2024 року до Договору поставки, унаслідок чого порушені права та законні інтереси ТОВ «КРОК-ІМПУЛЬС ГРУПП». Зазначає, що листом від 09.07.2024 та відзивом на позовну заяву відповідач фактично підтвердив невиконання умов Договору поставки. Викладені відповідачем пояснення не можуть вважатися законними підставами для невиконання договірних умов.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

12 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок - Імпульс Групп" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроколос Торг" (далі - постачальник) укладено Договір поставки №12-12/23 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукти переробки зернових культур, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Ціна одиниці товару в кожній партії товару, що поставляється протягом дії Договору вказується у Специфікаціях узгоджених сторонами, які вважаються невід`ємною частиною даного Договору (п.1.1, п.1.2 Договору).

У відповідності до п.1.3 Договору, сторони погодили, що загальна вартість товару розраховується шляхом складання суми вартості товару, що вказана у Специфікації та видаткових накладних на цей товар. Оплата товару має бути здійснена протягом терміну зазначеного в Специфікації. Товар поставляється в строк визначений у Специфікації (п.1.5 Договору).

Згідно п.3.3 Договору, оплата конкретної партії товару проводиться на умовах, що зазначаються у відповідній Специфікації до цього Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, поставка товару здійснюється постачальником в строк та на умовах погоджених сторонами в Специфікації.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що датою поставки товару є дата прийняття товару покупцем, що підтверджується підписом у видатковій накладній. Підписанням видаткової накладної сторони підтверджують факт виконання постачальником зобов`язань згідно цього Договору щодо поставки товару по кількості, якості та асортименту в частині, зазначеній у відповідній видатковій накладній.

У відповідності до п.8.1 Договору, договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 12 грудня 2024 року, а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація №1 від 12.12.2023, яка є Додатком №1 до Договору поставки №12-12/23 від 12.12.2023 (далі - Специфікація №1).

У відповідності до п.1 Специфікації №1, постачальник здійснює поставку висівки пшеничної гранульованої у кількості 1000,00 т за ціною 2 500,02 грн. з ПДВ на суму 2 500 020,00 грн. та борошна пшеничного вищого ґатунку у кількості 550,00 т. за ціною 10 100,04 грн. з ПДВ на суму 5 555 022,00, всього на суму 8 055 042,00 грн. на умовах даної Специфікації та на умовах, передбачених в Договорі поставки №12-12/23 від 12.12.2023.

Згідно п.4 Специфікації №1, строк поставки січень - лютий 2024 року.

02 лютого 2024 року між сторонами була погоджена та підписана Специфікація №2, яка є Додатком №1 до Договору поставки №12-12/23 від 12.12.2023 (далі - Специфікація №2).

У відповідності до п.1 Специфікації №2, постачальник здійснює поставку висівки пшеничної гранульованої у кількості 200,00 т за ціною 2 700,00 грн. з ПДВ на суму 540 000,00 грн. з ПДВ на умовах даної Специфікації та на умовах, передбачених в Договорі поставки №12-12/23 від 12.12.2023.

Згідно п.4 Специфікації №1, строк поставки березень - травень 2024 року.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач станом на 01.06.2024 не здійснив поставку товару згідно Специфікації №2 від 02.02.2024 чим порушив умови Договору щодо строків поставки товару.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію вих.№03-06 від 03.06.2024 в якій повідомив про порушення поставки товару відповідачем.

Відповідач у відповідь на вказану претензію, листом №12 від 09.07.2024 повідомив, що між ТОВ «Агроколос Торг» та Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України 30 листопада 2023 року було укладено Договір поставки № 03-11/23. Договір № 12-12/23 було укладено відповідно до очікуваних результатів за наслідками виконання зобов`язань із поставки висівок пшеничних гранульованих та борошна пшеничного вищого ґатунку Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України за умовами Договору. Вказує, що зазначені зобов`язання Державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України перед ТОВ «Агроколос Торг» не виконано. ТОВ «Агроколос Торг» надіслано вимогу до Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України щодо негайного виконання умов Договору. Товариство матиме фактичну можливість щодо поставки товару за умовами Договору поставки №12-12/23 за наслідками виконання зазначеним вище контрагентом умов Договору.

Позивач, у зв`язку з порушенням строків поставки товару визначеного Договором та Специфікацією №2 нарахував відповідача пеню, яку просить суд стягнути з відповідача.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч. 1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, ч. 1 ст.612 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п.6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність згідно цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п.6.4 Договору, у випадку прострочення строку поставки товару, з вини постачальника, останній сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від всієї вартості непоставленого товару.

Згідно п.6.8 Договору, сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по цьому Договору. Нарахування неустойки у вигляді пені та штрафу є правом сторін.

Пунктом 6.9 Договору визначено, що неустойки (пені, штрафи) нараховуються і виплачуються лише в тому випадку, якщо вони прямо встановлені цим Договором або законодавчим актом України.

Відповідно до п.6.13 Договору, нарахування неустойки у вигляді пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, здійснюються по день фактичного виконання зобов`язання.

Так, позивач згідно наданого розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 47 375,41 грн. нараховану за період з 01.06.2024 по 01.10.202024 на суму непоставленого товару 540 000,00 грн., розмір якої є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, ч. 5 ст. 29, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроколос Торг" (вул.Лягіна, буд.4, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44520952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок - Імпульс Групп" (вул.Андрея Шептицького Митрополита, буд.17, м.Луцьк, Луцький р-н, Волинська область, 43021, код ЄДРПОУ 44189980):

- 47 375,41 грн. - пені;

- 3 028,00 грн. - судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук