Рішення

від 09.01.2025 по справі 924/1006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2025 р. Справа №924/1006/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Карого Андрія Юрійовича, с. Ямпільчик, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл.

до Приватного підприємства "Дорлідер Поділля", с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл.

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 90 083,28 грн.

Представники сторін: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору:

11.11.2024р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Карого Андрія Юрійовича, с. Ямільчик, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл. до Приватного підприємства "Дорлідер Поділля", с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл. про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 90 083,28 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 28.11.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 185, п.5 ст. 233 ГПК України від 17.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в судових засіданнях 28.11.2024р. та 17.12.2024р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач представника у судові засідання не направив, відзиву на позов не надав, причини не повідомив.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 та ч. 7 ст. 120 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18.04.2024 року між фізичною особою-підприємцем Карим Андрієм Юрійовичем (далі позивачем, продавцем) та Приватним підприємством "Дорлідер ПОДІЛЛЯ" (далі відповідачем, покупцем) укладено договір б/н від 18.04.2024р. купівлі-продажу будівельних товарів (далі - договір).

Згідно з положенням п. 1.3. договору сума товару, відповідно до договору, склала 75 230 гривень 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору продукція продавцем має бути поставлена покупцеві у термін не пізніше 5 днів з подальшою оплатою отриманої продукції.

Згідно з п.3.1. договору оплата за продукцію проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця або готівкою не пізніше 20 днів після отримання товару, при цьому, товар вважається оплаченим у випадку отримання продавцем коштів (відповідно до накладної, за якою здійснювалося постачання товару).

18.04.2024р. позивачем поставлено відповідачу товар та виставлено видаткову накладну №71 від 18.04.2024р., яка була підписана та скріплена печатками сторін. Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість по договору не погашена.

28.06.2024р. з метою позасудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу досудову претензію із вимогою оплатити заборгованість, проте відповіді на претензію позивачу не надходило.

Відповідно до п. 3.1. договору обов`язок зі сплати рахунку виник у відповідача в момент підписання видаткової накладної та крайній термін на оплату сплив через 20 днів - 08.05.2024р.

Відповідно до видаткової накладної №71 від 18.04.2024р. на підставі рахунку №4 від 04.04.2024р. сума до оплати за товари становить - 75 230,00 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем у встановлений договором строк не виконано свої зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З положень статті 509 ЦК України, вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.04.2024 року між фізичною особою-підприємцем Карим Андрієм Юрійовичем та Приватним підприємством "Дорлідер ПОДІЛЛЯ" укладено договір б/н від 18.04.2024р. купівлі-продажу будівельних товарів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положенням п. 1.3. договору сума товару, відповідно до договору, склала 75 230 гривень 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору продукція продавцем має бути поставлена покупцеві у термін не пізніше 5 днів з подальшою оплатою отриманої продукції.

Згідно з п.3.1. договору оплата за продукцію проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця або готівкою не пізніше 20 днів після отримання товару, при цьому, товар вважається оплаченим у випадку отримання продавцем коштів (відповідно до накладної, за якою здійснювалося постачання товару).

Матеріалами справи стверджується, що позивачем згідно видаткової накладної №71 від 18.04.2024р. поставлено відповідачу товар на суму 75 230,00 грн., яка була підписана та скріплена печатками сторін.

Проте, відповідачем в обумовлений договором строк не здійснено оплату за поставлений товар.

Таким чином, сума боргу за поставлений позивачем товар складає 75 230,00 грн.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині нарахувань втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 зазначив, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.

Аналогічного висновку щодо механізму нарахування інфляційних втрат дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020р. у справі №918/631/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що останні обраховані правильно, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 105,67 грн.

Судом встановлено, що договором купівлі-продажу б/н від 18.04.2024р. не передбачено стягнення пені.

З огляду на викладене, оскільки договором не передбачено стягнення пені у випадку порушення зобов`язань з оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 11 105,67 грн. пені за недоведеністю правової підстави для їх стягнення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 78 977,61 грн., з яких: 75 230,00 грн. - основного боргу та 3 747,61 грн. - інфляційних втрат. У стягненні 11 105,67 грн. - пені відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Дорлідер Поділля" (32385, с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл., вул. Миру, 8, код ЄДРПОУ: 42150438) на користь фізичної особи-підприємця Карого Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за договором купівлі-продажу б/н від 18.04.2024р. в розмірі 78 977,61 грн. (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 61 коп.), з яких: 75 230,00 грн. (сімдесят п`ять тисяч двісті тридцять гривень 00 коп.) - основного боргу та 3 747,61 грн. (три тисячі сімсот сорок сім гривень 61 коп.) - інфляційних втрат та 2 123,71 грн. (дві тисячі сто двадцять три гривні 71 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 прим. - до справи;

Представнику позивача - надіслати до електронного кабінету.

Позивачу - 31608, с. Ямпільчик, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл., вул. Центральна, буд. 63 (рек. з повід.)

Відповідачу - 32385, с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільського р-ну., Хмельницької обл., вул. Миру, 8, код: 42150438 (рек. з повід.)