Ухвала

від 08.01.2025 по справі 925/1423/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" січня 2025 р. Черкаси справа №925/1423/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про забезпечення позову у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (вулиця Благовісна, 61, село Березівка, Уманський район Черкаська область, 20116, ідентифікаційний код 31344918)

до Іваньківської сільської ради (вулиця Щербини Ігоря, 35, село Іваньки, Уманський район, Черкаська область, 20132, ідентифікаційний код 25659941)

про визнання додаткової угоди укладеною,

за участю представниці позивача Шкварко В.В., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Іваньківської сільської ради, у якому просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.07.2012 у редакції додаткової угоди, яка додана до позовної заяви. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

06.01.2025 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» надіслало суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, у тому числі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, проводити державну реєстрацію земельних ділянок утворених в результаті поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, а також шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо державної реєстрації припинення, зміни або виникнення прав на земельну ділянку із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, скасовувати запис про державну реєстрацію прав на земельну ділянку із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472357271231.

Заява мотивована тим, що 21.11.2024 державним реєстратором було прийнято рішення про припинення права оренди спірної земельної ділянки за заявою відповідача. Підставою для внесення цього запису зазначено рішення Господарського суду Черкаської області від 09.10.2023 у справі №925/1068/23. Водночас, цим рішенням суд відмовив у скасуванні державної реєстрації права оренди земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516. Позивач оскаржив рішення державного реєстратора та 27.11.2024 подав до Міністерства юстиції України скаргу на це рішення. Позивачу стало відомо, що 20.12.2024 відбулось засідання сільської ради та прийнято рішення про поділ земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516. На думку заявника, такі дії відповідача вказують на реальний намір останнього передати земельну ділянку в користування третім особам, хоча спір щодо користування нею позивачем ще не вирішений судом. Наведене свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою ефективного захисту порушених прав на переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Заявник також зазначив, що невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання прийнятого рішення судом, оскільки в разі вчинення дій спрямованих на поділ спірної земельної ділянки, на час вирішення цієї справи, така земельна ділянка не буде існувати і позивач не отримає ефективного захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову від 06.01.2025 у підготовчому засіданні 08.01.2025.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд, заслухавши доводи заявника, зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

У заяві про забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Держгеокадастру та його територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, у тому числі скасовувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки, проводити державну реєстрацію земельних ділянок, які будуть утворені у результаті її поділу, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо державної реєстрації припинення, зміни або виникнення прав на цю земельну ділянку.

21.11.2024 державним реєстратором було прийнято рішення про припинення права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» на земельну ділянку площею 84,9756 із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516 за заявою відповідача.

Рішенням Іванківської сільської ради №51-32/VIII від 20.12.2024 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 84,9756 із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516 на п`ять окремих земельних ділянок, у тому числі одна земельна ділянка площею 10,5548 га та чотири земельні ділянки площею по 18,6052 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Іванківської сільської територіальної громади (за межами села Крачківка) Уманського району Черкаської області.

Позивач стверджує, що прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на п`ять окремих земельних ділянок свідчить про намір відповідача передати земельну ділянку в користування третім особам, що на думку позивача, є підставою для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 01.07.2012 у редакції позивача.

У статті 12 Земельного Кодексу визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, серед іншого, належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Власником спірної земельної ділянки площею 84,9756 га із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516 є об`єднана територіальна громада в особі Іванківської сільської ради, а тому в силу закону остання має право розпоряджатися цією земельною ділянкою, у тому числі здійснювати дії з іі поділу.

У наведеному випадку для поділу земельної ділянки власником якого є територіальна громада, остання може виступити замовником технічної документації із землеустрою, необхідним для розробки такої документації є рішення власника земельної ділянки, яке отримується за згоди, зокрема, землекористувача.

Отже, застосування способу забезпечення у вигляді заборони органам Держгеокадастру, про який просить заявник, не відповідає чинному законодавству, оскільки останній не може були ініціатором поділу спірної земельної ділянки.

Щодо заборони здійснювати реєстрацію новостворених земельних ділянок, у разі такого поділу, то суд зазначає, що поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї, якщо вся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у сформовані земельні ділянки.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

Тобто, у разі якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог позивача та визнає укладеною додаткову угоду до договору оренди, то такий поділ земельної ділянки, не вплине на право оренди позивача на спірну земельну ділянку.

Також суд звертає увагу, що спосіб забезпечення у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо державної реєстрації припинення, зміни або виникнення прав на земельну ділянку із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, скасовувати запис про державну реєстрацію прав на земельну ділянку із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516 спростовується власними доводами заявника, за якими останній оскаржив до Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора та 27.11.2024 про припинення права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» спірної земельної ділянки.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Разом із цим, визначений у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, матеріали заяви про забезпечення позову не містять належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення таких як заборона вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, в тому числі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516, проводити державну реєстрацію земельних ділянок утворених в результаті поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7123183500:02:001:0516 може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та відповідно поновлення строку дії цього договору оренди.

З огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, оцінивши доводи заявника, суд дійшов висновку, що заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» є безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.І.Кучеренко