Рішення

від 17.09.2024 по справі 234/14102/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/14102/21

Провадження № 2/202/620/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника відповідача Павленка Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Третя краматорська державна нотаріальна контора, про зняття заборони відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій належав житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, складеного за життя ОСОБА_2 , вона є спадкоємцем після її смерті.

На підставі її заяви 27.02.2020 була відкрита спадкова справа № 7/2020.

Під час оформлення спадщини в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була виявлена заборона відчуження спадкового майна (реєстраційний номер обтяження 2203407, дата реєстрації 20.07.2005, реєстратор Третя краматорська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - повідомлення б/н, 25.08.1988 відділення Ощадбанку м. Краматорська, р.з. № 22/1988, власник: ОСОБА_3 .

Позивач звертає увагу, що спадкодавець за життя своє майно не відчужувала, не мала іпотечних або грошових кредитів.

Отже, наявність заборони відчуження нерухомого майна порушує її права як спадкоємця.

За цих підстав позивач просить зняти заборону відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2021 року у даній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2021 року замінено відповідача на належного - АТ «Державний ощадний банк України».

Під час підготовчого провадження відповідачем Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») був поданий відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до закону банк не є органом або суб`єктом у сфері державної реєстрації речових прав, а, отже, банком права позивача не порушені. Вважає, що в даному випадку АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем, оскільки обтяження зареєстроване на підставі повідомлення 1988 року. Відповідно до інформаційної довідки відомості про обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав відсутні. Тому просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

У вересні 2023 року зазначена справа була передана за підсудністю Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, ухвалою якого від 18 вересня 2023 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року залучено у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Третю краматорську державну нотаріальну контору.

Крім того, ухвалою суду від 19 вересня 2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Павленко Л.М. в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Третьої краматорської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи, заперечень проти позову не надав.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06 вересня 1996 року державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори, ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1412900000:00:011:1636.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Задорожним Д.В. була заведена спадкова справа № 7/2020.

21 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Задорожним Д.В. були видані позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, які зареєстровані у реєстрі за № 2389 та № 2390.

Відповідно до цих свідоцтв позивач успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1412900000:00:011:1636.

Право власності ОСОБА_1 на це майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також судом установлено, що згідно з інформацією про державну реєстрацію обтяжень наявна заборона відчуження нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.07.2005 14:23:19 за № 2203407 реєстратором - Третя краматорська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - повідомлення б/н, 25.08.1988 відділення № 2865 Ощадбанку м. Краматорська, р.з. № 22/1988, архівний номер 1991264DONETSK7, архівна дата 02.02.2020, дата виникнення 25.08.1988, № реєстру 75782-973, внутрішній номер 2D01CD2323F13B2B7B43. Особа, майно якої обтяжується, - ОСОБА_3 .

Згідно з листом нотаріальної контори вих. № 298/01-10 від 17.10.2024 документи, на підставі яких накладено обтяження, надати неможливо.

В своєму позові позивач просить зняти заборону відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, посилаючись на порушення її права власності.

При вирішенні спору суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини 2 цієї статті способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Аналогічні положення містяться й у статтях 317 та 321 ЦК України.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом не суперечить вищенаведеним принципам захисту прав та інтересів власника нерухомого майна.

Суд ураховує, що обтяження щодо нерухомого майна, яке було успадковане позивачем, було зареєстровано у 2005 році на підставі повідомлення Ощадбанку м. Краматорська від 25.08.1988. Тобто таке обтяження триває понад тридцяти років.

Даних про те, що спадкодавець ОСОБА_2 є боржником за зобов`язаннями, в забезпечення яких накладено заборону відчуження, відсутні.

Навпаки особою, майно якої обтяжується, зазначено ОСОБА_3 , який не є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже існуючою забороною відчуження майна порушують права позивача як власника цього майна.

При цьому суд вважає, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до статті 383 ЦК УРСР 1963 року позички громадянам видавалися банками СРСР у випадках і в порядку, що визначаються законодавством Союзу РСР. Відповідно до п. 2 постанови Верховної Ради України від 20.03.1991 «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» було оголошено власністю України, в тому числі Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами. Наказом Українського Республіканського банку від 02.01.1992 за № 2-К відповідно зі Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31.12.1991 року за № 4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій було перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України. Постановою КМУ від 21.05.1999 № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» перетворено Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України у Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Відповідно до Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» останній є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31.12.1991 за № 4. Відтак саме АТ «Державний ощадний банк України» є правонаступником прав і обов`язків Українського Республіканського Банку Ощадного банку СРСР.

У даному випадку позивачем заявлено позов до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» як до правонаступника особи, в інтересах якої було накладено заборону відчуження нерухомого майна, а тому доводи представника АТ «Державний ощадний банк України», викладені у відзиві на позов, про те, що банк не є особою, яка має відповідати за цим позовом, суд вважає безпідставними.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідного запису про обтяження.

Суд вважає, що само по собі зняти заборони відчуження нерухомого майна є достатнім та ефективним способи захисту прав позивача.

Враховуючи вищенаведене, позов слід задовольнити частково та зняти заборону відчуження нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.07.2005 14:23:19 за № 2203407 реєстратором - Третя краматорська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - повідомлення б/н, 25.08.1988 відділення № 2865 Ощадбанку м. Краматорська, р.з. № 22/1988, архівний номер 1991264DONETSK7, архівна дата 02.02.2020, дата виникнення 25.08.1988, № реєстру 75782-973, внутрішній номер 2D01CD2323F13B2B7B43.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.07.2005 14:23:19 за № 2203407 реєстратором - Третя краматорська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - повідомлення б/н, 25.08.1988 відділення № 2865 Ощадбанку м. Краматорська, р.з. № 22/1988, архівний номер 1991264DONETSK7, архівна дата 02.02.2020, дата виникнення 25.08.1988, № реєстру 75782-973, внутрішній номер 2D01CD2323F13B2B7B43.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія Марченко