Рішення

від 07.01.2025 по справі 192/1053/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1053/24

Провадження № 2/192/124/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07 січня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О. О.

за участю: секретаря судового засідання - Савчукової В. В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Колотила С. В.,

представника відповідача - адвоката Нестерчука С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПЕДЕНКО» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року укладений між ним та відповідачем.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він на підставі Державного акту на право приватної власності на землю є власником земельної ділянки за кадастровим номером 1225083800:01:003:0022, земельна ділянка площею 5,9432 га, розташована на території Новопокровської ТГ Солонянського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23 жовтня 2013 року він уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки строком на 39 років з розрахунком по щорічній орендній платі.

Після укладення договору оренди він передав на виконання договору оренди земельну ділянку відповідачу.

Але відповідач за період з 2013 року по 2023 рік систематично не сплачував орендну плату, що є порушенням істотних умов договору оренди і підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві, та просили його задовольнити. Позивач пояснив, що в 2013 році отримав від відповідача в рахунок сплати орендної плати 50000 грн. 00 коп., при цьому він вважав, що вказані гроші є орендною платою десь за чотири п`ять років оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував зазначив, що відповідач сплатив позивачу за 2013 - 2023 рік орендну плату в розмірі 50000 грн. 00 коп., що відповідає розміру орендної плати за 10 років.

Відзив поданий відповідачем 19 червня 2024 року судом не враховується, оскільки поданий з порушенням ст. 178 ЦПК України, за межами встановленого судом строку (Т. 1 а. с. 105-110).

Докази подані відповідачем 19 червня 2024 року та 01 вересня 2024 року судом не приймаються, оскільки вказані докази подані за межами строку встановленого судом на подання відзиву відповідачем, і представник відповідача жодним чином не обґрунтував причини подання таких доказів за межами встановленого судом строку (Т. 1 а. с. 121-138, 205-220).

Суд вислухавши сторони, з`ясувавши обставини по справі дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено і не оспорюється сторонами, що позивачє власником земельної ділянки площею 5,9432 га за кадастровим номером 1225083800:01:003:0022, що розташована на території колишньої Мопрівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т. 1 а. с. 11-13).

У відповідність до положень ст. 82 ЦПК України, зазначені обставини визнаються сторонами і тому не підлягають доказуванню.

23 липня 2013 року між сторонами укладено договір оренди землі строком на 40 років (далі договір). Даний договір зареєстрований в установленому порядку 23 жовтня 2013 року і на виконання договору позивач передав відповідачу земельну ділянку, яка належить йому на праві власності.

Згідно пункту 9 дослідженого в судовому засіданні оригіналу договору оренди землі від 20 липня 2013 року, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі:

У грошовій формі - неменше 3,0% нормативної грошової оцінки землі: 5000 грн. 00 коп.

У натуральній формі: зерно фуражне - 3 тони, цукор - 50 кг, соняшник 200 кг, питна вода 4 м3, оранка городу - 0,5 га, культивація - 0,5 га, посів городу 0,5 га, збирання зерна - 0,5 га, солома - 1 причеп.

Відповідно до п. 10 договору - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: а) у грошовій формі - до 1 грудня кожного року оренди; б) в натуральній формі - не зазначено.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела-суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 за період з 01 кварталу 2023 року по 04 кварталу 2023 року, відповідачем сплачено в грудні 2023 року податок за позивача у зв`язку з виплатою йому орендної плати в розмірі 5000 грн. 00 коп. (а. с. 18).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладена в постанові від 06 березня 2019 року по справі № 183/262/17.

Як встановлено в судовому засіданні позивач підтвердив суду, що в 2013 року в рік укладення договору отримав від відповідача в рахунок сплати орендної плати на майбутнє 50000 грн. 00 коп.

І тому суд вважає, що відповідачем виконано свій обов`язок і сплачено позивачу орендну плату за період з 2013 року по 2023 рік включно.

Також відповідачем виконується обов`язок щодо сплати податку за позивача у зв`язку з з виплатою йому доходу у вигляді орендної плати.

Та обставина, що позивач вважав, що вказана сума є орендною платою за період чотири - п`ять років, суд вважає, не впливає на виконання відповідачем свого обов`язку щодо виплати орендної плати, оскільки позивач не зміг пояснити суду підстави виплати йому орендної плати за період який він вказує в більшому розмірі ніж передбачено в договорі, не зміг цього пояснити і представник позивача.

У зв`язку з чим суд вважає, що доводи позивача про систематичну несплату орендної плати з боку відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і тому в задоволені позову слід відмовити.

При цьому суд зауважує, що позивач відповідно до прохальної частини позову просить розірвати договір від 23 жовтня 2013 року, що є датою державної реєстрації договору, а не датою укладення, яка є 20 липня 2013 року, про що було відому позивачу, враховуючи, що ним подано суду роздруківку відомостей про оренду за земельною ділянкою позивача, в якій вказано, що дата реєстрація права відповідача - 23 жовтня 2013 року (Т. 2 а. с. 13).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в задоволені позову судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 651, 792 ЦК України; ст.ст. 93, 96 ЗК України; ст.ст. 1, 13, 32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Приватного підприємства «ПЕДЕНКО», яке розташовано: с. Григорівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Садова, буд. 30, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34867984 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 січня 2025 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.