Ухвала

від 10.01.2025 по справі 638/345/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/345/25

Провадження № 1-кс/638/305/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4

розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000039 від 08.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт на вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору зі слідами експлуатації (тріщини на екрані).

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000039 від 08.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в період дії воєнного стану поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», вчинив кримінальне правопорушення-злочин при наступних обставинах:

Так, 08.01.2025 року о 11 год 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у магазині «Зброя», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 4, де у останнього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Зброя» за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 4, взяв у продавця до рук нібито для перегляду пристрій для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами несмертельної дії Форт «ПМ-ФТ» калібру 9 mm РА серії НОМЕР_3 , вартістю зі слів представника потерпілого 23 000 грн. 00 коп., який належить ТОВ «Компанія Зброя» та вибіг з приміщення магазину разом з вищевказаним пристроєм.

Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «Компанія Зброя» матеріальну шкоду розмір котрої встановлюється.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

08.01.2025 о 11 год 35 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 8, в ході особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання у приміщення ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. В. Пасічника, 103 в присутності понятих було вилучено: в паперовий конверт - мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору зі слідами експлуатації (тріщини на екрані) та опечатано.

Постановою старшого слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору зі слідами експлуатації (тріщини на екрані), який вилучено до паперового конверту та опечатано було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12025221200000039 від 08.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор зазначає, що з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході особистого обшуку під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України, майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору зі слідами експлуатації (тріщини на екрані), який вилучено до паперового конверту та опечатано.

Також, прокурор вказує на те, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України її неприбуття не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання, а також не заперечувала проти передання арештованого майна на зберігання власникові.

Підозрюваний в судовому засіданні проти арешту майна та передання майна йому на зберігання не заперечував.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про накладання арешту на майно та додані матеріали, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що вилучені пожежне сміття та коробка із сірниками з нашарування кіптяви, вказані прокурором у клопотанні, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження.

Водночас, як визначено ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000039 від 08.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження щодо вилученого 08.01.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільного телефону «Samsung Galaxy J3» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору зі слідами експлуатації (тріщини на екрані).

Попередити власника майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1