Рішення

від 08.01.2025 по справі 130/3249/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/328/2025

130/3249/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу без виклику сторін за позовом Приватного підприємства «БРАВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ПП «БРАВІС» - адвокат Пилявець І.О. звертається до суду із даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги вивезення твердих побутових відходів в сумі 2991,28 грн та понесені позивачем судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПП «Бравіс» надає послуги із вивезення побутових відходів у місті згідно з рішенням Жмеринської міської ради від 6 серпня 2020 року № 234 за затвердженими тарифами.

26 січня 2010 року між ПП «Бравіс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8899а про надання послуг з управління (вивезення) твердих побутових відходів. Даний договір укладається на 5 років і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії одна із сторін не заявила письмово про відмову від договору або про його перегляд. Позивач належним чином виконує взяті на себе зобов`язання та надає послуги вивезення твердих побутових відходів за адресою відповідача згідно з графіком, проте відповідач не здійснює щомісячну оплату послуг з управління побутовими відходами. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з управління твердих побутових відходів, накопичилась заборгованість у розмірі 2991,28 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим ПП «БРАВІС» вимушено звернутися до суду для захисту свої прав та інтересів.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 8 листопада 2024 року (а.с. 1).

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив (а.с. 23).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою довідкою міськради (а.с.22).

Однак, 3 грудня 2024 року та повторно 12 грудня 2024 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 25, 28).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Згідно з копією договору № 8899а від 26 січня 2010 року, між ПП «Бравіс» та ОСОБА_1 укладено договір про вивезення твердих побутових відходів. Відповідно до умов договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбаченими цим договором. Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк за надані йому послуги з вивезення відходів. Виконавець зобов`язується надавати послуги відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Кабінетом Міністрів України та цього договору. Даний договір ОСОБА_1 підписаний власноручно (а.с. 10).

Згідно з Витягом з особового рахунку № НОМЕР_1 , за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з управління твердих побутових відходів, рахується заборгованість у розмірі 2991,28 грн (а,с. 11).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту першого 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні Послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

На момент укладення договору між позивачем та відповідачем діяли норми Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року та постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами».

Згідно з пунктом б частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів . Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 цієї постанови визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Вказана позиція знайшла своє відображення в у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року справа№ 641/2634/16-ц, провадження № 61-4824св18.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів у добровільному порядку.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати за надані послуги порушує право позивача на своєчасне отримання плати за такі надані комунальні послуги.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом першим частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с.6). Тому з відповідача, в силу частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 1500 грн.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представником позивача подано копію договору про надання правової допомоги №12/09 від 23 вересня 2024 року (а.с. 12-14), копію акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги №12/09 від 23 вересня 2024 рок на суму 1500 грн (а.с. 16), копію ордеру на надання правничої допомоги (а.с. 17) та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 18).

На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 4528 грн, що складаються з судового збору в сумі 3028 грн та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 525, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Приватного підприємства «БРАВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «БРАВІС» ( НОМЕР_2 , МФО 305299, ЭДРПОУ 32831275 Вінницька філія АТ КБ «Приват Банк») заборгованість за надані послуги вивезення твердих побутових відходів за період з 1 листопада 2021 року по 1 листопада 2024 року в сумі 2991 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) грн 28 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот ) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Приватне підприємство «БРАВІС», р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, ЭДРПОУ 32831275 Вінницька філія АТ КБ «Приват Банк», місцезнаходження: вул. Одеська, 137, м. Жмеринка Вінницької області.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ