Постанова
від 07.01.2025 по справі 347/1128/24
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1128/24

Провадження № 33/4808/35/25

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Беньковського В.А.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -

в с т а н о в и в:

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 до державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.05.2024 року о 20 год. 20 хв. в с.Смодна по вул. Дружби Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 430I н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння сп`яніння проводився в медичному закладі КНП «Косівська ЦРЛ» за висновком огляду лікаря встановлено стан алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.9 «а» ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Косівського районного суду від 29.10.2024 року та винести нову постанову, якою закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає зазначену постанову суду необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також його прав та охоронюваних законом інтересів.

Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до розгляду справи.

Вважає, що працівниками поліції не було належним чином роз`яснено його права, передбачені законодавством України.

Стверджує, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Звертає увагу, що при розгляді справи у суді першої інстанції була необхідність у допиті ОСОБА_2 в судовому засіданні, як особи, яка склала висновок щодо результатів медичного огляду, проте дане клопотання було безпідставно та необґрунтовано відхилено.

З відомостей, зазначених у протоколі вбачається, що до вказаного протоколу додаються матеріали справи, у тому числі відео з бодікамери №6, однак у матеріалах справи відсутні будь-які відеоматеріали.

Стверджує, що судом були взяті до уваги пояснення свідків, проте вони суперечать змісту протоколу та фактичним обставинам справи. Також, суд не взяв до уваги показання про те, що свідки фактично були відсутні на місці події і при проведенні огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Звертає увагу, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом та не вручено тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, всупереч тому що у протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом.

Вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, що свідчили б про факт керування ним транспортним засобом.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Беньковського В.А. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду і закрити провадження у зв`язку події і складі адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.

Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)

Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права скористуватись юридичною допомогою професійного захисника та були перевірені її доводи щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.

Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.

Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.

Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду.

Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.

Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 та його захисник адвокат Беньковський В.А. посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та прийшов до висновку, що вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, вважали, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено в порушення вимог ст.266 КУпАп, оскільки не було здійснено відеозапис проведення огляду у медичному закладі. При цьому, свідки, які зазначені в матеріалах провадження були відсутні на місці події і при проведенні огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Звертали увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про доручення до матеріалів провадження відеозаписів з бодікамери працівників поліції.

Крім того, звертали увагу на те, що під час проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі у ОСОБА_1 відбиралися біологічні зразки для проведення дослідження, однак в матеріалах провадження відсутні результати проведення дослідження біологічних зразків.

При цьому, зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , якій він навісці події та пояснень, які були надані в суді апеляційної інстанції вбачається, що він повністю визнає факт керування транспортним засобом марки BMW 430I н.з. НОМЕР_1 та причетність до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 09.05.2024 року в с.Смодна по вул. Дружби Косівського району Івано-Франківської області. Разом з тим, вважає, що працівники поліції не роз`яснили йому належним чином його права та проігнорували його клопотання про забезпечення його адвокатом для надання правової допомоги. Визнає факт проходження огляду в медичному закладі та стверджує, що він не був ознайомлений із висновком лікаря медичного закладу про його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду апеляційного провадження ОСОБА_1 та його захисник адвокат Беньковський В.А. зазначали, що у вищевказаному висновку лікаря медичного закладу неправильно вказано прізвище водія транспортного засобу, не зазначені дані щодо ступеню сп`яніння, не зазначені результати дослідження біологічних зразків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Дослідивши у повному обсязі сукупність зібраних по справі доказів та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №585178 від 09.05.2024 року( а.с. 1 ) встановлено, що 09.05.2024 року о 20 год 20 хв в с.Смодна по вул. Дружби Косівського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 430I н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння сп`ягніння проводився в медичному закладі КНП «Косівська ЦРЛ» за висновком огляду лікаря встановлено стан алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.9 «а» ПДР а.с.1

Зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним транспортним засобом.

Відповідно до виписаних у статтях 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Апеляційний суд вважає, що обвинувачення висунуте ОСОБА_1 є конкретним, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що він звинувачується у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто порушенні вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Яремин М.І. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст..256 КУпАП. Протокол підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної вдповідальності.

При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при його складанні, ознайомлений із його змістом, йому були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення містить достатні дані про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його власноручним підписом.

У графі протоколу, де передбачені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено що пояснення на окремому аркуші.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 09.05.2024, близько 20 год. 30 хв., він повертався до місця свого фактичного проживання, рухався автомобілем марки BMW на іноземній реєстрації НОМЕР_2 темно-синього кольору, який перебуває у його фактичному користуванні. Колі він проїжджав перехрестя вул. Дружби та вул. Незалежності, в с. Смодна Косівського району, то відбулось зіткнення з автомобілем марки Пежо, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Незалежності, що в с. Смодна в напрямку селища Кути Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що причиною того, що він не впорався з керуванням транспортним засобом стала відмова гальм. (а.с.2)

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , близько 20 год. 20 хв. він на своєму автомобілі марки «Пежо Патнер» д.н.з. НОМЕР_3 разом із дружиною ОСОБА_3 рухалися із сторони міста Косів в напрямку свого місця проживання. Проїжджаючи село Смодна, де знаходиться заправка «ВОГ» він впевнився, що рухається по головній дорозі, оскільки попереду знаходилося перехрестя. Проїжджаючи вказане перехрестя він почув удар в задню частину свого автомобіля й після чого його автомобіль почало розвертати. Коли його автомобіль зупинився він вимкнув двигун й вийшов подивитись, що сталося. На самій проїжджій частині він побачив кілька транспортних засобів, але побачив що його автомобіль пошкоджений в правій задній частині від удару іншого автомобіля. Вже через декілька хвилин він побачив, що інше авто марки БМВ знаходиться перевернута в кювет та збивши бетонну опору. В це час проїжджали працівники КШМД, яку зупинились й почали надавати їм медичну допомогу. Доповнює, що в межах міста він рухався зі швидкістю не більше 50 км/год, а інший учасник ДТП із шаленою швидкістю. Також, вказує, що він і дружина були пристебнуті ременями пасивної безпеки.

У своїх поясненнях ОСОБА_3 пояснила, що суть вказаної події чітко викладено в поясненні її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.3).

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 , близько 20 год. 19 хв. він знаходився на АЗС на автомобілі, який придбав в США на аукціоні, марка автомобіля БМВ 430і 2017 року випуску. Також на вказаній АЗС знаходився односельчанин на ім`я ОСОБА_6 , який оглядав автомобіль. Автомобіль був із ввімкненим двигуном. Даний громадянин сів за кермо й сказав мені, що хоче проїхатись й не дочекавшись моєї згоди поїхав на центральну дорогу я побачив, що він поїхав спочатку в сторону Верховинського перехрестя, а через декілька хвилин, вже побачив, що він рухався на великій швидкості вже в сторону перехрестя біля АЗС «ВОГ». Він почув звук, який схожий на зіткнення автомобілів. Після цього, він із знайомим підійшли до перехрестя де відбулась ДТП. Додав, що даний громадянин завдав йому матеріальної шкоди на суму близько 23000(двадцять три тисячі) доларів США (а.с.4).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції, яку висловлено Верховним Судом у постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року (провадження № 13-47зво22, судова справа № 208/712/19) положенняКУпАПне містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Апеляційний суд дійсно неодноразово вказував на необхідність, у відповідності до принципу безпосередності дослідження доказів, приймати певні заходи для забезпечення можливості перевірки письмових пояснень свідків шляхом їх допиту в судовому засіданні.

Разом з тим, суду не надані дані, які свідчать про те, що вищевказані свідки могли надати суду показання на користь сторони захисту та мають бути допитанні саме як свідки, пояснення яких спростують правильність висновків суду та свідчать про невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зокрема, апеляційний суд приймає до уваги, що пояснення вищевказаних свідків стосуються підтвердження факту керування транспортним засобом, який не заперечується ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Беньковським В.А.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебував у стан алкогольного сп`яніння (а.с.7)

При цьому, у вищевказаному висновку дійсно неправильно вказано прізвище ОСОБА_1 та помилково зазначено, що огляд проводився стосовно ОСОБА_1 .

Разом з тим, вищевказана помилка є очевидною, носить суто технічний характер і не може бути визнана обставиною, яка свідчить про необхідність визнання вищевказаного доказу неналежним та недопустимим.

Зокрема, зі змісту доводів апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечує факт проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та повністю визнає, що вищевказаний висновок стосується огляду який було проведено стосовно нього.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_7 , 09.05.2024 року о 22 год. 31 хв. в с. Смодна, вул. Незалежності, він був запрошений співробітниками патрульної поліції, в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КупАП відносно водія ОСОБА_1 , в його присутності ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку, від медичного огляду в лікаря та на пристрій Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння. (а.с.10)

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_8 , 09.05.2024 року о 22 год. 40 хв. в с. Смодна, вул. Незалежності, він був запрошений співробітниками патрульної поліції, в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КупАП відносно водія ОСОБА_1 , в його присутності ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку, від медичного огляду в лікаря та на пристрій Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння. (а.с.11)

Апеляційний суд приймає до уваги, що вищевказані пояснення свідків не узгоджуються із іншими доказами по справі, щодо незгоди водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Зокрема, відповідно до рапорту поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області М.Яремин (а.с.12) вбачається, що під час несення служби в наряді СРПП 09.05.2024 року біля 20 год.30 хв. було отримано повідомлення про ДТП в с.Смодна Косівського району. Прибувши на місце було встановлено, що відбулось ДТП між двома транспортними засобами : а саме автомобілем BMW 430 І н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем PEUGEOT PARTNER д.н.з. НОМЕР_3 яким керував ОСОБА_4 . В ході розгляду справи в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння а саме запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, поведінка яка не відповідала обстановці . На місці події від проходження освідчення для встановлення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився та виявив бажання пройти медичне освідчення в Косівській ЦРЛ, куди і був доставлений для проходження медичного огляду. (а.с. 12).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність своїх дій.

Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції разом із копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Беньковського В.А. про те, що до матеріалів провадження не долучені відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції, хоча у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про доручення таких відеозаписів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судовий розгляд здійснюється у відповідності до принципу змагальності сторін, відповідно до якого кожна із сторін самостійно доводить правильність її правової позиції та надає суду відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд повинен сприяти сторонам у виконані ними своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих ним прав і допомагати їм отримати докази, які мають істотне значення для розгляду справи.

Разом з тим, зі змісту доводів ОСОБА_1 та його захисника адвоката Беньковського В.А. вбачається, що вони не приймали заходи для отримання вищевказаних відеозаписів та їх доручення до матеріалів справи, оскільки вважають, що вищевказані докази не містять даних, які підтверджують їх доводи.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що відсутність вищевказаних відеозаписів свідчить про недопустимість використання висновку лікаря медичного закладу, як належного та допустимого доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП доручення відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим тільки за умови, що огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу проводився безпосередньо працівником поліції із застосуванням спеціальних технічних засобів та за відсутності свідків.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про допит лікаря медичного закладу, який проводив огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки відсутні необхідні правові підстави для допиту лікаря медичного закладу у судовому засіданні і висновок про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння не потребує додаткових роз`яснень.

Апеляційним судом були перевірені доводи про те, що огляд на стан сп`яніння стосовно ОСОБА_1 було проведено поверхово, без врахування результатів лабораторного дослідження біологічних зразків, які були відібрані в нього під час проведення огляду.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що висновок лікаря медичного закладу, яким встановлено, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння є доказом, який повинен бути оформлений у встановленому законом порядку та може бути визнаний недопустимим за наявності певних правових підстав.

Зокрема, висновок лікаря про перебування обстежуваної особи у стані сп`яніння може бути визнаний недопустимим доказом, якщо судом буде встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Висновок лікаря може бути визнаний недопустимим доказом, коли судом буде встановлено, що він був зроблений у порушення встановленого законом порядку або лікарем медичного закладу, який не мав права проводити такий огляд і не мав належних повноважень.

Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`янінняі на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Для перевіркидоводів апеляційноїскарги апеляційнимсудом буловитребувано копіюВисновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.05.2024 року, копію Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру №12 від 09.05.22024 року та копію результатів токсикологічного дослідження №1151 від 27.05.2024 року.

Зокрема, з вищевказаного Акту медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 , яким була застосована сукупність різних методів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, зазначені результати зовнішнього огляду та інші дані, які давали підстави прийти до висновку про перебування особи, стосовно якої проводився огляд у стані наркотичного сп`яніння, що свідчить про обґрунтованість вказаного висновку та можливість його використання в якості допустимого доказу.

Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи.

При цьому, зі змісту пунктів 12,13 Інструкції вбачається, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а дослідження біологічного середовища з використанням крові проводиться у тому випадку, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші зразки біологічних середовищ, вказаних вище.

Зокрема, у вищевказаному Акті медичного огляду зазначено, що під час проведення огляду із застосуванням спеціального технічного приладу Алкофор 405 було встановлено позитивний результат 1,2 проміле та відібрано у ОСОБА_1 біологічні зразки крові. Так, відповідно до копії результату токсикологічного дослідження №1151 від 27.05.2024 року вбачається, що при токсикологічному дослідженні за методикою ГРХ біологічного матеріалу, який було відібрано у ОСОБА_1 виявлено етанол у кількості 1,75 проміле.

Вищевказані докази повністю спростовують твердження ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп`яніння було проведено лікарем медичного закладу поверхово, без врахування результатів дослідження його біологічного середовища.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння (п.20 ) складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду водія транспортного засобу складається лікарем медичного закладу безпосередньо після проведення такого огляду.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що складання саме цього висновку лікаря медичного закладу передбачено ч.4 ст.266 КУпАП , якою встановлено, що огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, судом не встановлено даних, які свідчать про неправомірність огляду, який було проведено відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогамст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

При накладенні стягнення судом першої інстанції враховано характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого.

З огляду на наведенепідстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв

СудІвано-Франківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення07.01.2025
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124326061
СудочинствоАдмінправопорушення
КатегоріяАдміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Судовий реєстр по справі —347/1128/24

Постанова від 07.01.2025

Адмінправопорушення

Івано-Франківський апеляційний суд

Васильєв О. П.

Постанова від 07.01.2025

Адмінправопорушення

Івано-Франківський апеляційний суд

Васильєв О. П.

Постанова від 28.11.2024

Адмінправопорушення

Івано-Франківський апеляційний суд

Васильєв О. П.

Постанова від 29.10.2024

Адмінправопорушення

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КРИЛЮК М. І.

Постанова від 29.10.2024

Адмінправопорушення

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КРИЛЮК М. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні