Ухвала

від 10.01.2025 по справі 473/101/25

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/101/25

УХВАЛА

іменем України

"10" січня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., представника заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Вознесенську Миколаївської області заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

встановив

06 січня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли земельні ділянки з кадастровими номерами: 4822082600:06:000:0551, 4822082600:05:000:0039, 4822082600:02:000:0801, 4822082600:05:000:0943, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в межах території Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали угоду щодо поділу спадкового майна, проте позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки з інформації з Державного реєстру речових прав та Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що власником земельних ділянок є інша особа, а не ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків різняться між зареєстрованим власником та даними спадкодавця).

Оскільки ОСОБА_2 має намір звернутись до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки, заявниця просила забезпечити докази шляхом витребування від Державної податкової служби України відомостей щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Липники Лугинського району Житомирської області; щодо видачі останньому двох реєстраційних номерів облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 заяву про витребування доказів до подання позовної заяви підтримав.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, заяву ОСОБА_2 підтримав.

Дослідивши заяву ОСОБА_2 , суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу (ч.4 ст. 84 ЦПК України).

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

За змістом вказаної норми, процесуальний механізм забезпечення доказів полягає в отриманні (збереженні) доказів, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення (потрібні) для вирішення справи, але, в першу чергу, спосіб запобігти їх імовірній втраті в майбутньому. При цьому, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Таким чином, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст.116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є достатні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.

Як вбачається з поданої заяви, необхідність забезпечення доказів заявниця обґрунтовувала неможливістю самостійно отримати відповідні докази, при цьому, останньою не наведено підстав, які дають можливість припускати, що засоби доказування можуть бути втрачені, їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Посилання останньої на масштабну кібератаку, внаслідок якої було тимчасово призупинено роботу державних реєстрів, як підставу на забезпечення доказів до позовної заяви, не заслуговують на увагу, оскільки відповідний реєстр фізичних осіб-платників податків працює в штатному режимі, доказів, що запитувана інформація може бути недоступною або втраченою, заявницею не надано.

В зв`язку з чим, підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів відсутні.

Керуючись ст.ст. 84, 116,118, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Лузан