Рішення

від 09.01.2025 по справі 485/2259/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2259/24

Провадження №2/485/610/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 січня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Яворського С.Й.,

секретаря судового засідання Камінського Б.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору-Служба усправахдітейСнігурівської міськоїрадиМиколаївськоїобласті, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

07листопада 2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, у якому просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина від попереднього шлюбу його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування свого позову зазначав, що з 2018 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 . За час перебування у шлюбних відносинах в них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21 травня 2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 . Подружжя проживає однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , разом з неповнолітніми дітьми, а також з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином ОСОБА_9 від попереднього шлюбу. Колишній чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_3 аліменти на дитину за рішенням суду не сплачує, має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 116028 грн. З усної інформації ОСОБА_3 перебуває на території рф. На його утриманні перебуває троє дітей.

Позивач зазначив, що метою звернення до суду з позовом про встановлення цього факту є можливість для реалізації ним права на відстрочку від призову на військову службу, перетину кордону України та захисту прав та інтересів дітей.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Третя особа: ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, судом згідно ч. 11ст. 128 ЦПК Українивважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб сайті судової влади України, причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що з 2018 року позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 . За час перебування у шлюбних відносинах в них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.19,20).

21 травня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 », актовий запис № 43, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , видане Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). (а.с. 26).

У ОСОБА_2 є син від попереднього шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Павлівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області 21 лютого 2013 року, відповідно до якого батько дитини - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_2 .

Шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області № 2/485/269/14 від 22 липня 2014 року (а.с. 21).

Згідно рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області № 2/485/268/14, вирішено стягувати з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 04 березня 2014 року і до повноліття дитини. (а.с. 17).

Згідно довідки про неотримання аліментів, виданій ОСОБА_2 від 02.10.2024р. № 45877, Першим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області, ОСОБА_2 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_12 у період з 04.03.2014 р. по 01.10.2024р., згідно з виконавчим листом № 2/485/268/14 від 21.03.2014 року виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області. (а.с.22).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_12 станом на 01.10.2024 р. становить 116 028,00 грн. (а.с.23-25).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: довідкою № 290 від 24.11.2023р. виданої Павлівським старостинським округом (а.с. 27-28).

Згідно довідки виданої Павлівським старостинським округом Снігурівської ОТГ від 23.07.2024р. № 638, ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітю дитину- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.39).

Відповідно до довідки Павлівської гімназії з початковою школою та дошкільним підрозділом Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_6 дійсно навчається в 6 класі. Вихованням дитини займається мати- ОСОБА_2 та вітчим- ОСОБА_1 , рідний батько у вихованні сина участі не бере. (а.с. 38).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей, позивач зазначає, що встановлення такого факту йому необхідно, зокрема, для підтвердження права на звільнення від мобілізації на підставі ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Перелік обставин та інших поважних причин для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зазначений у ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав.

З врахуванням вищенаведених норм сімейного законодавства слід дійти висновку, що обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися з настанням певних юридичних фактів.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

При цьому нормами ст. 260 СК України передбачено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ч.1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, у вітчима виникає обов`язок утримувати дітей лише у разі відсутності у нього матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання, що відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 14.12.2023 року № 160/11228/23.

Як вбачається з довідки Форма ОК-7, від 07.08.2024р., виданої ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_5 , має нестабільну роботу та посередні доходи (а.с. 35-37).

Позивач відомостей про доходи ОСОБА_2 , до суду не надав, однак така вказала в судовому засідання, що офіційно не працює, однак отримувала кошти на дітей як багатодітна мати.

Згідно отриманих судом даних, ОСОБА_2 за період з 01.09.2023 по 30.09.2024 року отримала соціальні виплати в сумі 242655,50 грн., що перевищують доходи ОСОБА_1 за вказаний період.

ОСОБА_1 є вітчимом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки перебуває з його матір`ю в зареєстрованому шлюбі.

Законом не заборонено ОСОБА_1 добровільно утримувати неповнолітнього сина своєї дружини від першого шлюбу, дбати про його всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про його духовний та фізичний стан, проте таке право позивача не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить позивач.

Відтак суд зазначає, що позивач не надав суду доказів того, що він отримує дохід у розмірі, достатньому для забезпечення своїх особистих потреб та утримання трьох неповнолітніх дітей, в тому числі і дитини від першого шлюбу його дружини.

Окрім цього, суд зазначає, у дітей є матір, яка згідно з приписом ст. 180 СК України зобов`язана утримувати дітей до досягнення ними повноліття, доказів про її неможливість належним чином виконувати свій обов`язок щодо належного утримання дітей, у тому числі і дитини від першого шлюбу, матеріали справи не містять.

Позивачем також не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що батько дитини з поважних причин не може надавати дитині належного утримання.

Отже, слід дійти висновку, що позивач звернувся до суду з метою закріплення факту, який ніким не оспорюються та не ставиться під сумнів. На думку суду, встановлення факту утримання позивачем дитини його дружини від першого шлюбу не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом такого факту не залежить виникнення, зміна особистих прав позивача як вітчима, про які він зазначив у позові.

Разом з тим, на думку суду, заявлені ОСОБА_1 вимоги направлені не на захист прав неповнолітніх дітей, а пов`язані з небажанням виконання військового обов`язку, проходженням військової служби та реалізацією права на відстрочку від призову на військову службу.

Враховуючи викладене, суд проходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача та відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору-Служба усправахдітейСнігурівської міськоїрадиМиколаївськоїобласті, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного тексту рішення відкласти до 10 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_6 .

Дата складення повного судового рішення - 10.01.2025 року.

Суддя С.Й. Яворський