Ухвала

від 10.01.2025 по справі 336/8244/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/8244/15-ц

Провадження №: 6/336/44/2025

УХВАЛА

іменем України

10 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс-Універсал», в інтересах яких діє Працевитий Геннадій Олександрович, заінтересована особа: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 336/8244/15-ц, -

встановив:

10 січня 2025 року представник заявників адвокат Працевитий Г.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 336/8244/15-ц.

Вивчивши подану заяву та додані до неї документи судом встановлено, що заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс-Універсал», в інтересах яких діє Працевитий Геннадій Олександрович, заінтересована особа: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 336/8244/15-ц подана щодо процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), що врегульовано розділом VI ЦПК України.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розгляд таких заяв регламентовано статтею 432 ЦПК України.

Вказана норма процесуального закону відноситься до Розділу VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

08 лютого 2020 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України згідно яких, зокрема, ч. 2 ст. 183 ЦПК України доповнено абзацом другим.

Розділ VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» передбачає можливість звернення сторін до суду, який видав виконавчий документ, зокрема з заявою про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви встановлені ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За змістом положень частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмову заяву (клопотання, заперечення) суд повертає заявнику без розгляду, якщо її подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

За змістом Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270, належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам судового процесу є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення, або оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

При зверненні до суду з даною заявою, представник заявників, в порушення вимог даної норми закону, доказів направлення даної заяви іншим учасникам справи не надав.

Інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подану заявником заяву до суду.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року N 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97 року N 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява N 12964/87).

У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1955 року, заява N 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви особі, яка її подала відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України, адже при зверненні до суду останнім не дотримано вимог частини другої вказаної статті, а саме: не долучено доказів, які мали б підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання іншим учасникам справи копії заяви разом з доданими до неї матеріалами, що може призвести до порушення прав інших учасників виконавчого провадження.

Відповідно до положень часини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 05.11.2020 у справі N 591/1581/20 (провадження N 61-10904св20), Верховний Суд зазначив, що вимога про надання доказів надіслання (надання) копії заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення (розділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)»).

Подібний висновок щодо норми права, тотожної тій, що викладена у частині другій статті 183 ЦПК України, зробив Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 910/23066/15, зазначивши, що частини перша-третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до всіх без винятків заяв, поданих з процесуальних питань. Зокрема до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Такі вимоги стосуються і заяви про роз`яснення судового рішення, поданої відповідачем на підставі статті 245 ГПК України, оскільки таку заяву подано з процесуальних питань. При цьому у частині четвертій статті 170 цього Кодексу визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить про сталу сформовану судову практику щодо обов`язку заявника надсилати (надавати) копії такої заяви іншим учасникам справи у разі подання заяви на стадії виконання судового рішення.

Також у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі N 2-246/10 (провадження N 61-6908св22) зроблено висновок, що повернення заяви без розгляду не є надмірним формалізмом, оскільки відповідає правилам статті 183 ЦПК України. Правомірний та розумний формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами та учасниками розгляду певних правил процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08 березня 2017 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

Суддя вважає за необхідне заяву повернути заявнику (боржнику) без розгляду.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс-Універсал», в інтересах яких діє Працевитий Геннадій Олександрович, заінтересована особа: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 336/8244/15-ц, - як така, що подана без додержання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, повертається заявнику без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 183, 432, 258-261 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс-Універсал», в інтересах яких діє Працевитий Геннадій Олександрович, заінтересована особа: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 336/8244/15-ц - повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: