Рішення

від 03.01.2025 по справі 286/2948/24

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2948/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

03 січня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Максимець О. В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника органу

опіки та піклування Соботюк Р. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи тим, що вона з 26.07.2016 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.10.2021 було розірвано. У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні відносини у них не склалися, тому в червні 2021 року вони припинили шлюбні відносини і стали проживати окремо. Дитина весь цей час проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.07.2022 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь її - ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

17.05.2023 державним виконавцем Овруцького відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області було відкрито виконавче провадження №71828729 на підставі виконавчого листа №490/97/22 від 08.05.2023.

12.04.2024 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , змінивши прізвище на « ОСОБА_1 ». З моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 вони з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Її чоловік виконує усі обов`язки батька, матеріально забезпечує сім`ю, займається вихованням дитини. В подальшому він має намір усиновити її сина.

Батько дитини - ОСОБА_2 з дитиною не спілкується та не виявляє батьківської уваги, турботи і любові до дитини, не приймає участі у вихованні сина та не цікавиться його життям, матеріально не допомагає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не створює умов для отримання нею освіти. Вважає, що таку поведінку відповідача можна розцінювати як ухилення батька від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов`зками. Тобто, відповідач батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини не виконує, ухиляється від їх виконання, повністю самоусунувся від виховання сина. Вона, як мати дитини, ніколи не чинила перешкод у спілкуванні батька з сином.

На даний час відповідач має заборгованість по аліментах на загальну суму 56 277 грн. 52 коп.. Крім того, 31.01.2024 вона звернулася до ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме: ухилення від сплати аліментів.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених у позові. При цьому, пояснила, що відповідач участі у житті дитини не приймає, на зв`язок не виходить. З моменту розлучення - з 2021 року вони не спілкуються. В 2022 році, коли почалася війна, вони виїжджали за кордон. Коли вони з дитиною повернулися з Польщі, в жовтні місяці 2022 року, відповідач до них приїздив, привозив їй речі. З дитиною він не спілкувався. Привітався, можна сказати і все. Це не є спілкування батька та сина. Дитина батька не згадує, тільки коли їхали до психолога, то говорили про батька, а точніше про можливі запитання про нього. Його в їхньому житті немає. Він ніколи не звертався до неї з питань участі у вихованні та утриманні дитини. Вона ніколи не чинила йому перешкод.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Овруцької міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представником третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради ОСОБА_14 надано заяву, в якій остання просить справу слухати у її відсутність. При цьому зазначила, що підтримує позовні вимоги та висновок органу опіки та піклування.

Вислухавши пояснення учасників справи, врахувавши позицію органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, наведену в письмовій заяві, та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та с 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Згідно із ч.ч.2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав закріплені в ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 16 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що передбачені ст.166 СК України.

Частинами 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 753/2025/19 (постанова від 6 травня 2020 року).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю є ОСОБА_1 , тобто позивач, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.03.2017.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.10.2021 у справі №490/6185/21, яке набрало законної сили 04.11.2021, було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було зареєстровано у Солом`янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (актовий запис №1670) (а. с. 9-10).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.07.2022 у справі №490/97/22, з урахуванням ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.02.2024 у справі №490/97/22, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення набрало законної сили 19.08.2022 (а. с. 11-12).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.04.2024 підтверджує зміну прізвища позивача - ОСОБА_1 з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » в зв`язку з укладенням шлюбу (а. с. 14).

Постановою державного виконавця Овруцького відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кожан О В. про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2023 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №490/97/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 22).

З розрахунків заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 за виконавчим листом №490/97/22, виданим 08.05.2023 Центральним районним судом м. Миколаєва, наданих Овруцьким відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що аліменти по вказаному виконавчому листу відповідач не сплачував (проплату проведено разово в листопаді 2023 року в сумі 1400 грн.), внаслідок чого станом на травень 2024 року утворилась заборгованість в сумі 56 277 грн. 52 коп. (а. с. 15-20).

07.02.2024 органом досудового розслідування - підрозділом дізнання ВП №1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42024152010000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, було внесено відомості про те, що ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_2 в період з 06.01.2022 по 31.12.2023 умисно ухиляється від сплати аліментів, встановлених виконавчим листом Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.01.2022 №490/97/22, яким зобов`язано стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 23).

28.05.2024 комісією в складі головного спеціаліста ССД АЦР - ОСОБА_14 та головного спеціаліста ССД АЦР - ОСОБА_13, на підставі звернення ОСОБА_1 , було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 24).

Згідно акту обстеження умов проживання житло розміщене на 3 поверсі 9 поверхового будинку, складається з 1 кімнати. Квартира з усіма зручностями (газ, вода, електропостачання), кухня, коридор, роздільний санвузол, кімната, в якій відокремлена площа під кімнату для дитини. В квартирі наявна вся побутова техніка, меблі, посуд, постільна білизна, присутнє все необхідне для комфортного проживання. На момент обстеження в квартирі чисто, затишно. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: для дитини обладнано окреме місце для сну та навчання, створені всі умови для виховання та розвитку. В наявності необхідні речі, які відповідають віку та сезону. За вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік (вітчим) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З психолого-педагогічної характеристики, виданої директором Миколаївської гімназії №24 Миколаївської міської ради Миколаївської області, №38 від 07.02.2024 на ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_3 навчається в 1-А класі Миколаївської гімназії №24 з 1 вересня 2023 року. Дитина не має особливих проблем зі здоров`ям. Хлопчик зарекомедував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний здобувач освіти. Мати - ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує онлайн батьківські збори, цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує високий рівень навчання дитини. Батько - ОСОБА_2 з сім`єю не проживає. З класним керівником на зв`язок не виходив, на онлайн батьківські збори не з`являвся (а.с. 25).

Копії довідки КНП Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 07.03.2024 №11 та характеристики, виданої директором КНП Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 12.03.2024, свідчать, що ОСОБА_1 працює в КНП Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» на посаді реєстратор медичний з 04.01.2023 по теперішній час. Має високі професійні якості, володіє необхідними знаннями та навичками для виконання своїх посадових обов`язків. Вона є активним членом колективу і завжди готова допомогти іншим (а. с. 26, 29).

Копії повного витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ВР-002330699 та лист КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради №118 від 26.04.2024 підтверджують, що ОСОБА_1 станом на 06.03.2024 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не зверталася (а. с. 27-28).

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.12.2024. При цьому, зазначили, що спеціалістам служби так і не вдалося зв`язатися з ОСОБА_2 для з`ясування його особистої думки щодо позбавлення його батьківських прав. 04.09.2024 до служби у справах дітей Овруцької міської ради було направлено листа з проханням відвідати ОСОБА_2 за його місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , та отримати від нього пояснення щодо позбавлення його батьківських прав відносно дитини. Згідно акту обстеження умов Овруцької міської ради від 24.09.2024 встановлено, що ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою.

Згідно соціально-психологічного висновку Миколаївського міського центру соціальних служб встановлено, що стосунки з батьком є невизначеними, оскільки дитина досить тривалий час з ним не спілкується. Образ батька начебто відсутній у внутрішньому світі дитини, між ними не має психоемоційного зв`язку, оскільки ОСОБА_3 з батьком не взаємодіє, не має власних свідомих спогадів. З боку батька не відчуває любові, захисту, підтримки, зацікавленості його життям та бажання бути з ним. Має прив`язаність до матері. З її сторони відчуває любов, підтримку, піклування та захист. ОСОБА_3 , як свою сім`ю, сприймає себе, матір та вітчима - ОСОБА_5 по відношенню до якого проектує синівські почуття.

Тому, зважаючи на ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина.

За положенням ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Оцінюючи обставини справи та досліджені докази у ній, суд, надаючи правову оцінку висновку органу опіки та піклування, вважає, що цей висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оцінюючи надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 самоухилився від виховання своєї малолітньої дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, своєю дитиною не цікавиться, добровільно відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, тому розрив з ним сімейних відносин відповідає інтересам дитини і відповідно до ст. 164 СК України ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп..

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішеня виготовлено 10.01.2025.