Ухвала

від 09.01.2025 по справі 286/4737/24

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/4737/24

УХВАЛА

09 січня 2025 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання відкриття провадження встановлено, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, позовна заява повинна містити серед інших відомостей і повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В пункті 6 постанови №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» Пленум Верховного Суду роз`яснив, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, всупереч положенням вищевказаної правової норми (ст. 175 ЦПК України) позовна заява не містить відомих номерів засобів зв`язку та адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Не зазначено в позовній заяві і ціни позову, а також суми страхового відшкодування, з урахуванням інфляційних витрат та пені за кожен день простроченого платежу, яка підлягає стягненню на час подання позову, та її обгрунтованого розрахунку.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.03.2021 між ним, як спадкоємцем, та ПАТ НАСК «Оранта» був укладений договір по страхуванню житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після настання страхового випадку - 21.01.2022 (шквальний вітер пошкодив покрівлю господарської будівлі) він звернувся з відповідною заявою про страхове відшкодування пошкоджень застрахованого майна до Овруцького районного відділення Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» та пакетом документів, які запросив страхувальник. Однак, доказів, які б підтверджували вказані обставини, зокрема, настання страхового випадку 21.01.2022, позивачем не зазначено, що не узгоджується з положеннями п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, в ч. 4 ст. 177 ЦПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового бору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання звільнення позивача від сплати судового збору, слід врахувати наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Цей Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. У зв`язку з цим застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними спеціальними Законами.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Відтак, враховуючи, що предметом даного спору є не якість страхових послуг та надання про них відповідної інформації, а права та обов`язки сторін, які хоча і виникли на підставі укладеного між сторонами договору страхування, проте стосуються вирішення питання відшкодування шкоди, тому на спірні відносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється, оскільки правовідносини сторін у цьому випадку врегульовано Цивільним Кодексом України та Законом України «Про страхування», який є спеціальним до даних правовідносин, і, безпосередньо, умовами укладеного договору страхування.

За таких обставин, позивач не може вважатися таким, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Розміри судового збору визначено нормами Закону України «Про судовий збір» із врахуванням змін та доповнень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами розмір судового збору становить за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не мене розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб становить з 01.01.2024 - 3028 грн. 00 коп..

Позивачем заявлено вимогу про стягнення страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 21.01.2022, яка є вимогою майнового характеру, та моральної шкоди, яка також є вимогою майнового характеру, оскільки має грошову вартість і заявляється одночасно із вимогою про стягнення матеріальної шкоди, однак є окремою вимогою, яка розглядається судом з урахуванням обставин справи та наявних доказів, що обґрунтовують підстави її заявлення та підтверджують визначений розмір.

Однак, до матеріалів позовної заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (1211 грн. 20 коп. за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та 1211 грн. 20 коп. за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди, яка заявляється окремою вимогою) чи документу, який би підтверджував звільнення від його оплати. Слід звернути увагу, що розмір судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. за майнову вимогу про стягнення страхового відшкодування, визначений судом як мінімальний, оскільки ціни позову не зазначено.

Поряд з тим, слід зазначити, що ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Готуючи офіційні документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами та державними стандартами. Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Вимоги до оформлювання документів викладено в Державній уніфікованій системі документації ДСТУ 4163-2020, що затверджено наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.

Так, відповідно п. п. 7.2, 7.3 ст.7 вимог ДСТУ для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо.

Текст документів на аркушах паперу формату А4 рекомендовано друкувати через 1-1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1 міжрядковий інтервал. Під час оформлення документів, за потреби, можна застосовувати інші міжрядкові інтервали.

Однак, позивачем до позовної заяви додано копії листа НАСК «Оранта» від 10.02.2022 №0690-06-04/113 та витягу з договору страхування майна, що викладені в дуже низькій якості та є не читабельними по причині не розбірливості тексту (шрифт не відповідає вищевказаним вимогам), що позбавляє суд можливості дослідити та оцінити вказані докази.

Виходячи з вищевикладеного, позовну заяву слід залишити без руху до виправлення вказаних недоліків, шляхом зазначення відомих номерів засобів зв`язку та адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; ціни позову, суми страхового відшкодування, з урахуванням інфляційних витрат та пені за кожен день простроченого платежу, яка підлягає стягненню на час подання позову, її обгрунтованого розрахунку, зазначення доказів, які підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, що узгоджується з положеннями п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а також долученням оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та копії листа НАСК «Оранта» від 10.02.2022 №0690-06-04/113 і витягу з договору страхування майна, які б відповідали вимогам до оформлювання документів, викладені в Державній уніфікованій системі документації ДСТУ 4163-2020, яку затверджено наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.

Керуючись ст.185 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ : А. Л. Гришковець