Постанова

від 09.01.2025 по справі 461/10124/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10124/24

Провадження №3/461/83/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , місце роботи - ТОВ "ІМПОРТБРОК УКРАЇНА", посада або рід занять - керівник, декларант, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 07.10.2024 року декларантом ТОВ "ІМПОРТБРОК УКРАЇНА", ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у ВМО «1» м/п «Львів-північний» Львівської митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі ЕМД) № 24UA209230093521U6, згідно якої у митному режимі «ІМ40ДЕ» було задекларовано наступні товари: товар №1 «Обладнання, як автомати відеоігор віртуальної та доповненої реальності для розважальних цілей у приміщенні, яке приводиться у дію без засобів оплати, комплект обладнання "Віртуальна реальність": VR Submarine / Підводний човен, розмір 5000х3000х2600мм., CPU I5 6400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1компл., VR skiing / катання на лижах, розмір 2100х1600х2200мм., CPU I5 6400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1компл., VR Reentry capsule / капсула пуску в атмосферу, розмір 1800х1750х2550мм., CPU I5 6400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1компл. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва CN.». Заявлений код УКТЗЕД - 9504500000, ставка мита 0%.; товар №2 «Меблі для сидіння, з пластику, без функції регулювання висоти та обертання: Plastic chair/стілець із пластмаси (в асортименті) - 43шт., Chair fiberglass metal / стілець фіброскло металл - 2шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва - CN» Заявлений код УКТЗЕД - 9401800000, ставка мита 0%.;товар №3 «Машини автоматичного оброблення інформації, що містять в одному корпусі принаймні центральний блок оброблення інформації та пристрої введення та виведення, об`єднані та ні: - Дитячий інтерактивний стіл, для навчання та розваг, 43" з вбуд. комп`ютером CPU/4Gb RAM/32Gb ROM Android 3288 (у комплекті кабель живлення), частково у розібраному стані для зручності транспортування - 2шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва - CN». Заявлений код УКТЗЕД - 8471410000, ставка мита 0%. Отримувачем товарів виступає підприємство ТОВ "ПРИНЦ "ЕСКА"(код ЄДРПОУ - 45009726), 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 21, кв. 5, Україна. На підставі спрацювання АСУР 203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації», 205-1 «Проведення митного огляду з метою перевірки відповідності відомостей, зазначених на упаковці, маркуванні товару, відомостям, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення», 902-1 «Застосування ваговимірювальних пристроїв» та 911-1 «Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей», 09.10.2024 посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці було здійснено митний огляд товарів. З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та на підставі спрацювання АСУР 118-3 «Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці для прийняття рішення про визначення коду товару», 10.10.2024 до відділу кодування та класифікації товарів Управління МПКМВ та МТР ЗЕД Львівської митниці було направлено запит на визначення коду товарів згідно УКТЗЕД. 28.10.2024 у ВМО №1 м/п «Львів-північний» Львівської митниці надійшло класифікаційне рішення з відділу кодування та класифікації товарів Управління МПКМВ та МТР ЗЕД № КТ-UA209000-0152-2024, згідно якого товар №1, зазначений у графі 31 ЕМД № 24UA209230093521U6, повинен класифікуватися за кодом УКТЗЕД - 9508240000, ставка мита 10%, яке було направлено декларанту у вигляді повідомлення.

Відповідно до службової записки управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 31.10.2024 № 15/15-01/42391, розрахована митна вартість товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 07.10.2024 №24UA209230093521U6 становить 820124,53 грн. Різниця митних платежів, розрахованих з врахуванням встановленого коду товару 9508240000, із врахуванням рішення про визначення коду товару від 10.10.2024 № КТ-UA209000-0152-2024, та задекларованих по товару № 1 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 07.10.2024 №24UA209230093521U6, становить 135808,03 гривень (ввізне мито 82012,45, ПДВ 53795,58).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно документу, що поданий разом з ЕМД під кодом «9000» заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарі від 07.10.2024 №07/10, декларант перед подачею митної декларації до митниці мав можливість переконатися щодо відповідності опису, характеристик товару та заявити в митну декларацію достовірні відомості.

Відповідно до графи № 54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема за ЕМД № 24UA209230093521U6 від 07.10.2024 є декларант ТОВ "ІМПОРТБРОК УКРАЇНА", ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), який відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Для з`ясування обставин декларування вказаного товару декларанту ОСОБА_1 . Львівською митницею, повідомлено рекомендованими листами від 01.11.2024 №7.4-2/28-08/13/29872 та 12.11.2024 №7.4-2/28-08/13/30775, про необхідність прибути для надання пояснень та прийняття участі у складанні протоколу про порушення митних правил за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 22.11.2024 декларант ТОВ "ІМПОРТБРОК УКРАЇНА" ОСОБА_1 , не з`явився.

Таким чином, митний орган в особі уповноважених представників, стверджує, що декларант ОСОБА_1 заявив у вище зазначеній митній декларації неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТЗЕД і тим самим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів у сумі 135808,03 грн.

Зазначені дії кваліфіковано митним органом як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МКУ.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення (заяву), а також клопотання про слухання справи за його відсутності.

Згідно наведених письмових пояснень ОСОБА_1 вказує, що його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки ні протокол про порушення митних правил, ні інші матеріали справи не містять доказів наявності у його діях об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 527 МК України.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що 07.10.2024 до ВМО «1» м/п «Львів Північний» Львівської митниці декларантом - ТОВ «Імпортброк Україна» була подана електронна митна декларація 24UA209230093521U6, з метою митного оформлення ввозу на територію України товару. Відповідно до митної декларації 24UA209230093521U6 та наданих документів, відправником та експортером товару виступає компанія - «WENZHOU YITONG FOREIGN TRADE CO..LTD», CHINA, отримувач - ТОВ «ПРИНЦ «ЕСКА», Україна.

В графі 31 МД 24UA209230093521U6 був зазначений опис ввезеного товару №1 «Обладнання, як автомат відеоігор віртуальної та доповненої реальності для розважальних цілей у приміщенні, які приводяться в дію без засобів оплати, комплект обладнання «Віртуальна діяльність» VR Submarine/ підводний човен, розмір 5000х3000х2600мм, CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb- 1 комплект, VR Skiing/ катання на лижах, мір 2100х1600х2200мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект, VR Reentry capsule/капсула пуску в атмосферу, розмір 1800х1750х2550мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва CN».

В графі 33 МД 24UA209230093521U6 декларантом вказаний код УКТЗЕД ввезеного на територію України товару - 9504500000.

З метою перевірки відповідності кількості та опису товару, зазначеного у митній декларації, необхідних для митного оформлення, 09.10.2024 був проведений митний огляд товарів. На підставі митного огляду встановлено, що кількісні та вагові характеристики товару у доглянутих місцях відповідають відомостям, вказаним у митній декларації та товаросупровідних документах, але виникли сумніви щодо правильності класифікації товару.

Декларант, зважаючи на розбіжності з митницею у визначенні коду товару та наявність ознак «складного випадку», передбаченого ч.5 ст.69 МК України (випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень коду УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткових інформації, спеціальних знань, проведення дослідження тощо) звернувся до спеціалістів та замовив судовому експерту дослідження документів та визначення коду товару.

Експертним висновком № УТЕ-331 від 16.10.2024 року головного фахівця УСПТЕ Одеської регіональної ТПП ОСОБА_2 підтверджено, що ввезені товари відносяться до класу 9504, підкатегорія 9504301000. Зазначений висновок доданий декларантом до поданих документів Львівській митниці, а оформленні у якої перебувала митна декларація імпорту товару.

Однак, без зазначення обґрунтувань Рішенням Львівської митниці від 28.10.2024 р. № KT-UA209000-0152-2024 був змінений код УКТЗЕД з заявленої декларантом 950450000 на 9508240000, тобто заявлена взагалі інша товарна позиція - при відсутності розбіжностей або недостовірностей в характеристиці товару, яка була заявлена декларантом в митній декларації, даним товару, які були встановлені в результаті митного огляду товару.

Обладнання, як автомат відеоігор віртуальної та доповненої реальності для розважальних цілей у приміщенні, які приводяться в дію без засобів оплати, комплект обладнання «Віртуальна діяльність» VR Submarine/ підводний човен, розмір 5000х3000х2600мм, CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb- 1 комплект, VR Skiing/ катання на лижах, мір 2100х1600х2200мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект, VR Reentry capsule/капсула пуску в атмосферу, розмір 1800х1750х2550мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва CN. Код товару - 9504500000.

Атракціон віртуальноїреальності VRSkiing-являє собоюстимулятор рухув комплекті:стенд зекраном,POSтермінал дляздійснення оплати,окуляри віртуальноїреальності,платформа дляніг,яка рухаєтьсявідповідно довидовищ тадій наатракціоні;Атракціон віртуальноїреальності VRSubmarine,VRReentrycapsule-являє собоюстимулятор рухув комплекті,окуляри віртуальноїреальності,POSтермінал дляздійснення оплати,сидіння дляперегляду видовищна атракціоні.Країна виробництваCN. Код товару - 9508240000.

Не погоджуючись з висновком митниці, декларантом з урахуванням результатів митного огляду товару було додатково замовлено дослідження судового експерта. 21.11.2024 р. був отриманий висновок судового експерта ОСОБА_3 №24/1/239, який підтвердив приналежність ввезеного товару до товарної позиції 9504.

Таким чином, обвинувачення митниці про наявність у його діях умислу щодо зменшення розміру митних платежів, ґрунтується на єдиному доказі - відомостях, що містяться в рішенні Львівської митниці про визначення коду товару від 28.10.2024 р. № KT-UA209000-0152-2024.

Відсутність зазначення та встановлення недостовірної інформації щодо кількісних та якісних характеристик товару та умов його поставки у протоколі про порушення митних правил від 23.11.2024 № 1485/20900/24 свідчить про те, що митницею не доведена наявність суб`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить закрити провадження по справі щодо притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст.485 МК України на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України - у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Частинами 1,3ст.257МКУ визначено,що декларуванняздійснюється шляхомзаявлення завстановленою формою(письмовою,усною,шляхом вчиненнядій)точних відомостейпро товари,мету їхпереміщення черезмитний кордонУкраїни,а такожвідомостей,необхідних дляздійснення їхмитного контролюта митногооформлення.При застосуванніписьмової формидекларування можутьвикористовуватися якелектронні документи,так ідокументи напаперовому носіїабо їхелектронні (скановані)копії,на якінакладено електроннийпідпис декларантаабо уповноваженоїним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом таПодатковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно дорозділу Xцього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділу Xцього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За твердженням митного органу той факт, що громадянин ОСОБА_1 заявив у вище зазначеній митній декларації неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТЗЕД і тим самим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів у сумі 135808,03 грн, доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил № 1485/20900/24 від 23.11.2024 року;

-копіями декларації форми ІМ40 24UA209230093521U6;

-актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.11.2024;

-копіями товаросупровідних документів, зокрема invoice №5644/1, CMR, контракту №5564, договору №20/03 про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів від 20.03.2024 між ТОВ «ПРИНЦ «ЕСКА» та ТОВ «ІМПОРТБРОК УКРАЇНА», в особі директора ОСОБА_1 , експертного висновку №УТЕ-331, фотоматеріалами;

-заявою про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

-картками обліку особи, яка здійснює операції з товарами з відомостями про ОСОБА_1 , як керівника підприємства;

-рішенням про визначення коду товару від 28.10.2024 № КТ-UА209000-0152-2024;

-рішенням на скаргу ТОВ «ІМПОРТБРОК УКРАЇНА» від 30.10.2024;

-доповідною та службовими записками представників митниці щодо обставин виявлення ознак порушення митних правил, згідно яких наведено розрахунок зменшеного розміру митних платежів.

Вищенаведені докази засвідчують порядок проходження митних процедур та факти подачі митному органу відповідних документів, є належними та допустимими.

Оцінюючи доводи учасників провадження у своїй сукупності, виходжу з наступного.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 485 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України,у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже,висновок пронаявність чивідсутність удіях особискладу адміністративногоправопорушення повиненбути обґрунтований,тобто зробленийна підставівсебічного,повного іоб`єктивногодослідження всіхобставин тадоказів,які підтверджуютьфакт вчиненняадміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» у його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися у світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у цій категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 485 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити усю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт, спосіб та обставини перевезення товару, зміст поданих митному органу документів, кількість та найменування товарів, що перевозились стороною захисту не заперечуються.

Судом встановлено також наступне.

ОСОБА_1 являється директором ТОВ «Імпортброк Україна» (код ЄДРПОУ 44923620).

07.10.2024 до ВМО «1» м/п «Львів Північний» Львівської митниці декларантом -ТОВ «Імпортброк Україна» була подана електронна митна декларація 24UA209230093521U6 з метою митного оформлення ввозу на територію України товару.

Відповідно до митної декларації 24UA209230093521U6 та наданих документів, відправником та експортером товару виступає компанія - «WENZHOU YITONG FOREIGN TRADE CO..LTD», CHINA, отримувач - ТОВ «ПРИНЦ «ЕСКА», Україна.

У графі 31 МД 24UA209230093521U6 був зазначений опис ввезеного товару №1 «Обладнання, як автомат відеоігор віртуальної та доповненої реальності для розважальних цілей у приміщенні, які приводяться в дію без засобів оплати, комплект обладнання «Віртуальна діяльність» VR Submarine/ підводний човен, розмір 5000х3000х2600мм, CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb- 1 комплект, VR Skiing/ катання на лижах, мір 2100х1600х2200мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект, VR Reentry capsule/капсула пуску в атмосферу, розмір 1800х1750х2550мм CPU 156400/GTX1650/8Gb RAM/240Gb - 1 комплект. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва CN».

У графі 33 МД 24UA209230093521U6 декларантом вказаний код УКТЗЕД ввезеного на територію України товару - 9504500000.

З метою перевірки відповідності кількості та опису товару, зазначеного у митній декларації, необхідних для митного оформлення, 09.10.2024 був проведений митний огляд товарів. На підставі митного огляду встановлено, що кількісні та вагові характеристики товару у доглянутих місцях відповідають відомостям, вказаним у митній декларації та товаросупровідних документах, але виникли сумніви щодо правильності класифікації товару.

Декларант, зважаючи на розбіжності з митницею у визначенні коду товару та наявність ознак «складного випадку», передбаченого ч.5 ст.69 МК України (випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень коду УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткових інформації, спеціальних знань, проведення дослідження тощо) звернувся до спеціалістів та замовив судовому експерту дослідження документів та визначення коду товару.

Експертним висновком № УТЕ-331 від 16.10.2024 року головного фахівця УСПТЕ Одеської регіональної ТПП ОСОБА_2 засвідчено, що ввезені товари відносяться до класу 9504, підкатегорія 9504301000. Зазначений висновок доданий декларантом до поданих документів Львівській митниці, на оформленні у якої перебувала митна декларація імпорту товару.

Рішенням Львівської митниці від 28.10.2024 р. № KT-UA209000-0152-2024 був змінений код УКТЗЕД з заявленої декларантом 950450000 на 9508240000, тобто заявлена інша товарна позиція.

Не погодившись з висновком митниці, декларантом з урахуванням результатів митного огляду товару, було додатково замовлено дослідження судового експерта. 21.11.2024 р. був отриманий висновок судового експерта Білобрана Степана Зіновійовича №24/1/239, який засвідчив приналежність ввезеного товару до товарної позиції 9504.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про відсутність у його діях умислу щодо зменшення розміру митних платежів. До такого висновку суд приходить виходячи з того, що ОСОБА_1 своєчасно за встановленою процедурою подав митному органу усі необхідні документи. У свою чергу, наведені вище докази подані ОСОБА_1 вказують на те, що у нього були обґрунтовані підстави зазначати у документах поданих митному органу саме той код товару згідно з УКТЗЕД, який він і вказав. Водночас, суд відзначає, що саме митний орган уповноважений перевіряти відповідні документи та визначати код товару, що у даному випадку і відбулось з огляду у на наявність рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 28.10.2024 р. № KT-UA209000-0152-2024. Водночас, наведені обставини встановлені в ході розгляду справи свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення.

Слід відзначити, що складання протоколу про порушення митних правил у цій справі після ухвалення згаданого рішення митного органу по суті нівелює процедуру визначену у ч. 7 ст. 69 МКУ, згідно якої рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно доглави 4цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.6 ст.69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що даних про неповноту надання інформації (якісні та кількісні характеристики) щодо задекларованого товару в ході розгляду справи не здобуто.

За відсутності обґрунтованих доказів, які свідчать про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій особи як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

У цьому контексті суд відзначає, що наявність прямого умислу характеризується тим, що винний чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку, зокрема у даному випадку досягти незаконного звільнення або зменшення сплати митних платежів.

За наведених обставин подані суду митним органом матеріали не доводять наявність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.485 МК України, тобто зовнішні ознаки, встановлені законом про адміністративну відповідальність (Митним кодексом України), у яких проявляється зовні процес вчинення суспільно небезпечного діяння в ході розгляду справи не доведена належними та допустимими доказами.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 485, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 зач. 1 ст.485МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький